Буря емоцій. Що собою являє українська IT-галузь, та які перспективи розвитку ?!

Буря емоцій. Що собою являє українська IT-галузь, та які перспективи розвитку ?!
 

 

 

 

Черговий наїзд на спрощену систему оподаткування (ФОП) з боку Мінсоцполітики швидко підняв бурю емоцій з боку IT-галузі

Відкат стався швидко – заступився президент, а галузь зможе і далі показувати 20%-й річний приріст експорту своїх послуг і платити працівникам високі зарплати.
Українські чиновники різних рангів в черговий раз почали співати дифірамби українській IT-індустрії. Сталося це після презентації Мінсоцполітики законопроекту про посилення регулювання трудових відносин з ФОП. 
Своїм розвитком українська ІТ-індустрія багато в чому зобов'язана саме спрощеній системі оподаткування.
Від імені всіх ФОП стали захищатися тільки айтішники, хоча з повним правом могли оборонятися торгівля і ресторанна сфера. Але айтішникам є що втрачати – схема працевлаштування за допомогою ФОП в галузі більш ніж поширена.
З іншого боку, якщо їх "щемити", то значна частина програмістів може легко переїхати працювати в інші країни, а Україна від цього тільки програє. Аргумент почули, за ІТ заступилися Володимир Гройсман та Петро Порошенко. 
Втім, вони не перший раз заступаються за ІТ, так щоразу після чергового гучного обшуку силовиками чергової ІТ-компанії. Рада приймала необхідні закони, що обмежують процедури проведення обшуків, але вони все одно не припиняються.
Цифри галузі
За даними асоціації IT Ukraine, в 2017 році обсяг експорту IT-послуг з України зріс на 20%, до 3,6 млрд доларів, а частка ІТ-сектора у ВВП становила 3,4%. Прогноз на 2018 рік – 4,5 млрд доларів. 
У 2017 році в галузі було зайнято 116 тисяч фахівців. Зі свого боку Петро Порошенко говорить вже про 4% ВВП і 161 тисячу співробітників, а в перспективі двох років – 6,8% ВВП.
"Щорічно ІТ-індустрія України демонструє зростання в 20%, що випереджає середні темпи розвитку галузі в світі. Мова йде як про фінансові показники, так і кількість фахівців. За підсумками 2018 року ІТ стала другою найбільшою галуззю з експорту послуг.
За період 2014-2017 роки сума сплачених податків ІТ-компаніями щорічно в середньому збільшувалася на 27%", – каже голова компанії EPAM Ukraine Юрій Антонюк. Зазначимо, що українські IT-компанії у 2017 році сплатили 16,7 млрд гривень податків.
Разом з тим, реальний внесок ІТ у ВВП підрахувати складно. За методикою Держстату дохід галузі проходить як "комп'ютерні послуги", які в 2017-2018 роках склали 1,3 млрд (+11%) і 1,6 млрд доларів (+20,3%) відповідно.
Але перелік ІТ-послуг різноманітний, і цілком може проходити як консалтинг, розробки і послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності. Більш того, складно врахувати дохід дрібних компаній і численних фрілансерів, які взагалі не подають звітності.
"Чи багато українського бізнесу не враховано в офіційній статистиці? Практично кожен день завжди миготять оцінки економістів-експертів, що масштаб неврахованої тіньової економіки залишається величезним.
Чи більший реальний розмір ІТ-галузі того, який враховують українська статистика з податковою? Думаю, так. Адже ІТ – одна з тих галузей, де створення цінності не прив'язане до місця фізичного знаходження", – вважає Віталій Горовий, Managing Partner компанії InSoft Capital.
За словами народного депутата Віктора Галасюка, українська ІТ-індустрія на тлі білоруської виглядає не так вже й вражаюче. Адже при 9 млн населення експорт ІТ-послуг Білорусі в 2017 році склав 1,2 млрд доларів.
Тобто на душу населення майже на 50% більше, ніж в Україні. Там працює Парк високих технологій, в якому айтішники мають податкові преференції. Наприклад, податок на доходи тільки 9% – істотно нижче, ніж по країні в цілому.
Важливо відзначити, що ІТ-галузь всі роки розвивалася не завдяки державі, а всупереч. Вірніше завдяки розвитку ІТ-технологій у світовому масштабі, наявності в Україні висококваліфікованого кадрового потенціалу і величезному попиту як на технології, так і на кадри.
Всі іноземні замовлення оплачуються за "світовим" тарифами, а значить айтішники отримують "неукраїнські" зарплати. Примітно, що українські аграрії і металурги також багато в чому живуть за рахунок експорту, але там і близько немає айтішних зарплат.
Орієнтир на Захід
Замовлення з-за кордону формують певну залежність, але, з одного боку, внутрішній ринок не здатний забезпечити ІТ-галузі динамічний розвиток і високі зарплати, а з іншого, світовий ринок великий, місця поки вистачає.
З третьої сторони, робота на "дядька" не дозволяє ІТ-компаніям заробляти більш стабільно і у великих масштабах на власних продуктах.  
Як зазначає Юрій Антонюк, згідно з аналітичним звітом BRDO та асоціації IT Ukraine, сервісні компанії складають близько 70%, а продуктові – близько 15. Такий розподіл пов'язаний з історичним розвитком галузі та структурою попиту на ІТ-послуги. Такий розподіл властивий й іншим країнам, не тільки Україні.
За словами СЕО і керуючого партнера UNIT.City Макса Яковера, для того, щоб в Україні було більше продуктових компаній, необхідно, щоб склалася вся екосистема: регуляторне середовище, доступ до капіталу на всіх стадіях, підприємництво стало привабливою рольовою моделлю, з'явилася інфраструктура, доступ до ринків та таланти (технічні та ділові).
"Крім того, дуже важлива наявність стимулів підтримки інновацій в корпоративному секторі. Наприклад, податкові стимули інвестування в R&D-центри, підтримка модернізації компаній (через прискорену амортизацію), підтримка інноваційного експорту та держзакупівель та інше.
З перерахованого вище у нас є хороший пул технічних талантів і частково вирішено питання з інфраструктурою. Цього достатньо для того, щоб аутсорсингові компанії розвивалися", – додає експерт.
Успішні приклади українських продуктових компаній досить відомі на світовому ринку: GitLab, Grammarly, Readdle, MacPaw, Petcube. Для того, щоб такі компанії були більше правилом, ніж винятком, треба системно працювати на рівні держави над вищенаведеними пунктами. І ситуація потроху змінюється.
Наприклад, в цьому році запрацює державний грантовий фонд підтримки стартапів обсягом у 350 млн гривень на рік.
Увійти в ІТ
Діапазон зарплат в українських ІТ-компаніях від 400 до 5000 доларів. За пару років інтенсивної роботи і постійного навчання випускник вишу чи навіть курсів цілком може дорости до висококваліфікованого фахівця з зарплатою 2-2,5 тисяч доларів. Зарплати програмістів вже давно стали мемом.   
"В Україні спостерігається постійне зростання зарплат ІТ-фахівців. Так, вже зараз наші мідл-розробники заробляють на рівні румунських колег і трохи менше, ніж поляки (різниця в середньому близько 200 доларів).
Ми, як і раніше, одні з кращих у світі за співвідношенням ціна-якість", – зазначає Макс Яковер. А по ряду позицій, за словами Віталія Горового, зарплати вже вийшли на рівень деяких європейських країн або навіть перевищили їх.
З іншого боку, зарплати потрібно вважати не в абсолютних цифрах. "Зарплата має купівельну спроможність. Наприклад, мені відомо багато кейсів, коли люди переїжджають і компанії можуть переманювати західних фахівців на той же рівень зарплат, який у них там є.
Саме тому, що, наприклад, там 5 тисяч доларів в Європі місяць і 5 тисяч доларів у Києві в місяць – це дві дуже різні цифри, здатні забезпечити дуже різний рівень життя.
Далі Україні можна просто розвивати інфраструктуру і користуватися тим, що є, тим, що тут багато речей дешевші як перевага", – підкреслює Артем Афян, керуючий партнер ЮК Juscutum.
Але крім зарплати айтішників зманюють, і для багатьох це головне – кар'єрними та професійними перспективами, соцпакетом і численними бонусами. Про безкоштовні каву, "плюшки" і тенісні столи та відеоігри в офісах навіть згадувати якось зайве.
Власне ІТ-бізнес – це той самий випадок, коли "кадри вирішують все". Оплата послуг спеціалістів може становити до 80-85% витрат ІТ-компанії.
За словами Юрія Антонюка, попит на програмістів посилиться не тільки в Україні, але і в цілому в світі. Особливо він буде відчутний у розрізі висококваліфікованих фахівців. Це потягне за собою зростання оплати праці для цієї категорії.
Перспективи ІТ
У перспективах ІТ сумніватися не доводитися. Питання тільки в тому, яке місце і роль займе Україна в світовому масштабі і яке значення буде займати для економіки країни.
Поки частка українського ІТ у світі становить близько 1%. "Глобальний попит на ІТ-послуги у сфері цифрової трансформації бізнесу продовжиться.
У перспективі найближчих 3-5 років ми очікуємо, що кількість фахівців в ІТ-індустрії зросте до 200-300 тисяч, з'являться нові компанії на ринку. Це все автоматично вплине і на обсяги ВВП.
Дати зараз прогноз по ВВП складно, подальший розвиток галузі буде залежати від обсягів зовнішніх замовлень клієнтів і внутрішніх країнових факторів. На мій погляд, у галузі є потенціал для щорічного зростання у 22-25%", – вважає Юрій Антонюк.
На думку Артема Афяна, за 3 роки галузь може збільшитися в 1,5 рази. "Причому, це буде відбуватися нерівномірно, це буде перше – окреме збільшення кількості людей, але, мені здається, там не буде сильного зростання зарплат, а я дуже розраховую на те, що почнуть з'являтися продуктові компанії.
Три роки будуть дуже показовими", – зазначає юрист.
Але ІТ об'єктивно складно боротися за роль локомотива економіки з базовими галузями – АПК, металургією і машинобудуванням: в країні вже склалася певна економічна модель, швидко поміняти яку неможливо. Таким чином, конкуренція за роль "локомотива" особливо не потрібна.
Економіка країни не може базуватися на розвитку якоїсь однієї галузі. Таку роль – бути однією з провідних галузей – їй і відводять експерти. 
"Разом з агропереробкою і харчопромом, фармацевтикою, зеленою енергетикою, машинобудуванням, авіапромом, медичним та еко-туризмом. У кожній з цих індустрій потенціал на 10+ млрд доларів.
І його треба розкрити через радикальну зміну економічної політики, щоб не шкодувати через 5-10 років про втрачені можливості", – підкреслює Віктор Галасюк.
За словами Артема Афяна, якщо не буде реформ у сфері судоустрою, якщо податкова система не зміниться, якщо, як і раніше, у нас перед новим роком будуть оголошувати тільки правила на наступний рік, і ці правила будуть перекладатися кожен рік, то ніяке IT, навіть найкраще – не допоможе країні.

 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2019-05-24
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)