Шановні закарпатці не вбиваймо себе пластиком

Екологічна культура населення бажає кращого, а сміттєпереробні заводи — фінансів.

Минулих вихідних багато закарпатців стали свідками ганебного явища — велика вода несла річками тисячі пластикових пляшок. Прибрати — не засмічувати, особливо, якщо йдеться про добре відлежане за зиму сміття. І дійсно, екологічна культура громадян найкраще проявляється навесні, коли услід за паводками й незначними підвищеннями води на берег виносить усе, що не потрапило на сміттєзвалища. Як правило, такого непотребу чимало. 

Ми можемо себе бити в груди і когось переконувати в своїй європейськості й високій культурі, однак саме той пластик, який пливе річками і який розцяцькував наші поля та гори, залишає в гостей беззаперечне враження про культуру закарпатців. 

Те, що пластикова тара обертається злом для природи, якщо її не знешкодити відповідним чином, навчають ще в школі, однак кількість відповідного сміття навколо не зменшується. У налагодженні системи роздільного збирання пластикового та органічного сміття Україна наразі робить лише перші кроки. Екологічна культура досі відсутня, а компанії-перевізники і держава шкодують коштів на організацію системи такого збирання. 

Понад 90 % побутового сміття наразі складується і не переробляється, розповів УНІАН секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Клюєв. Одна річ, коли відходи складуються, хоча би залежуються на сміттєзвалищі, і зовсім інша, коли пластик та пакети лежать на галявинах після пікніків, а міськими вулицями літають обгортки від солодощів. 

Якщо в Німеччині встановлено 60 млн. контейнерів для роздільного збирання і працюють понад 500 заводів із перероблення вторинної сировини, то в Україні — майже 30 тис. контейнерів і 30 сміттєпереробних підприємств, хоча реальні потреби ринку в десятки разів більші. 

За кордоном проблему сміття викорінюють ще й великими штрафами. Наприклад, у Чехії за забруднення лісу у перерахунку на українську валюту доведеться викласти 12 тис. грн., а в Канаді — й всі 16 тис. грн. Для порівняння: український штраф за подібне порушення — 170—510 грн. 

Ще трохи порівнянь: у Німеччині сміттєпереробні компанії субсидуються державою, а у Фінляндії вони можуть отримати від уряду безвідсоткову позику строком на 15 років. В Україні якісне збирання сміття вимагає додаткових коштів: лише на один контейнер для збирання пластику потрібно 1,5 тис. грн., а на сортувальну лінію — від 600 тис. грн. 

ВИ ЩЕ ХОЧЕТЕ В ЄВРОПУ? СПОЧАТКУ ПРИБЕРІТЬ ПЛАСТИКОВІ ПЛЯШКИ 

Екологічна проблема має вирішуватися на загальнодержавному рівні. Цього року чиновники завчасно взялися за рекламування своїх заходів, щоправда, поки що лише одноденних. Екологічна мобілізація захопила й перших осіб країни. День навколишнього середовища — 20 квітня — цього року відзначать висаджуванням мільйона дерев. Саме таке розпорядження дав прем’єр-міністр Микола Азаров. 

Про шкоду пластику можна говорити чимало. Він надзвичайно небезпечний при спалюванні, не розкладається в грунті. Єдиний вихід — збирати і переробляти, а на Закарпатті поки що зробити це не можливо. «З полімерних, синтетичних матеріалів, пластмас тощо за їх тривалого контакту з харчовими продуктами, питною водою, з них можуть «мігрувати» до навколишнього середовища формальдегід, різні розчинники, важкі метали, метиловий і бутиловий спирт та інші хімічні речовини. Найнебезпечнішими стають пластмаси на стадії розкладання, коли починається їхня взаємодія з хімікатами, які надходять у навколишнє середовище не без допомоги людини. У морській воді шкода від пластмас подвійна, вони порушують саму водну екосистему, а також її тваринний світ, певну частину якого ми використовуємо для своїх потреб», — розповідає нашій газеті Ольга Пономарьова, лікар-гігієніст Головного управління Державної санепідемслужби у Закарпатській області. 

Питання переходу виробників продукції та її реалізаторів на паперову або іншу екологічно безпечну тару має вирішуватися на законодавчому рівні, переконана Ольга Пономарьова: «Чистота нашого довкілля залежить він нас. Почнемо хоча би зі збирання полімерних відходів. Необхідно зробити все, щоб вони не потрапляли до водної екосистеми нашої області, Чорного моря та світового океану». 

ЗАКАРПАТСЬКІ ПЕТ-ПЛЯШКИ ПЕРЕРОБЛЯЮТЬ ІНШІ ОБЛАСТІ 

Коли йдеться про екологічні проекти зі знешкодження шкідливих речовин чи налагодження безпечної роботи підприємств, відповідальність несе керівництво або держава загалом. Однак дуже часто причина дисбалансу закладена у вчинках окремих людей, аж до елементарного засмічення міських вулиць. «Дуже важлива роз’яснювальна робота серед населення. Люди не хочуть усвідомити, що наслідки від поганого природокористування будуть пожинати самі, їхні діти, внуки», — вважає Сергій Рішко, начальник Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. 

Наразі лише в 185 населених пунктах України впроваджено роздільне збирання відходів, лише у 8-ми — працюють сміттєсортувальні лінії. На Закарпатті сортувальних підприємств також поки що немає. 

Михайло Мигович, начальник обласного управління «Закарпаттяекоресурси», розповідає, що особливою проблемою краю є те, що наявні полігони та сміттєзвалища в області переповнені, а виділення під них нових земельних ділянок, особливо у гірській місцевості, є майже неможливим. Тому впровадження роздільного збирання сміття та встановлення на полігонах сміттєсортувальних ліній є актуальним. 

В області намагаються вирішити питання роздільного збирання та встановлення на полігонах і сміттєзвалищах сортувальних ліній, але все впирається у відсутності необхідних коштів, хоча і це питання можна вирішити. Сьогодні практично у кожному районі є спеціалізовані підприємства та приватні підприємці, які мають відповідні ліцензії на здійснення збирання вторинної сировини, збирають їх і відправляють на підприємства переробки Львівської, Хмельницької, Полтавської і Київської областей. 

«Закон України «Про відходи» та відповідна Постанова Кабміну «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» передбачають обов’язок усіх товаровиробників, що виробляють і реалізовують продукцію в тарі й пакувальних матеріалах, а також імпортерів, які ввозять на територію України продукцію в тарі і пакувальних матеріалах, здійснювати збирання та утилізацію самостійно або укладати договори та здійснювати оплату послуг Державного підприємства «Укрекоресурси» з організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів, тобто, як у всіх розвинених державах Європи, оплачують за збирання і утилізацію ті, хто своїми відходами забруднює навколишнє природне середовище. 

Державне підприємство «Укрекоресурси», згідно зі зверненням Свалявської райдержадміністрації, спробувало впровадити пілотний проект роздільного збирання сміття у Сваляві і встановити на свалявському полігоні сміттєсортувальної лінії за рахунок коштів, які підприємства Свалявського району зобов’язані й сплачуватимуть на виконання вимог вказаної вище Постанови Кабміну. Але підприємства району проігнорували це, збирання і утилізацію не здійснюють та відмовляються укладати договори і оплачувати послуги державного підприємства, хоча конкретна вигода з цього для Свалявського району була очевидною. 

Впровадження роздільного збирання сміття та встановлення сміттєсортувальних ліній на полігонах і сміттєзвалищах може з користю сприяти 50 % переробленню сміття як вторинної сировини, а це відповідно вдвічі збільшить терміни використання полігонів і сміттєзвалищ. На мій погляд, тут повинні сказати своє вагоме слово органи місцевого самоврядування та служби, на які покладено контроль за виконання законодавства України у сфері поводження з відходами», — коментує начальник обласного управління «Закарпаттяекоресурси». 

До речі, ще варто пригадати, коли мером Ужгорода був Сергій Ратушняк, то саме в Ужгороді стартував пілотний проект щодо роздільного збирання сміття. В місті з’явилися контейнери для сміття різного кольору для збирання окремо паперових відходів, окремо скла і окремо решти сміття. Звичайно, важко було привчити людей сортувати сміття, однак багато хто позитивно відгукнувся на цю ініціативу. Більше того, Сергій Ратушняк провів тоді успішні переговори з чеськими інвесторами, які повинні були побудувати за містом сміттєпереробний завод, який був би екологічно чистим, і, крім того, чехи бралися прибирати наше місто, дане підприємство приносило би чималий економічний зиск Ужгороду. Однак цей проект не був реалізований через потужний опір родини Балог, які блокували будь-який позитивний проект для Ужгорода виключно через те, що вважали Ратушняка своїм політичним опонентом. Те саме Балоги робили і з іншими проектами, зокрема аквапарком. А згодом, коли родина Балог проштовхнула на мера свою кандидатуру, то пілотний проект із роздільного сміттєзбирання припинив своє існування. 

УСІ НА СУБОТНИК! 

Сучасний аналог суботників, які започатковані в СРСР — екологічні акції з прибирання сміття. Цього року квітень знову буде під знаком екології. Уже третій рік поспіль 20 квітня 
100 000 українців зберуться, щоб прибрати сміття з вулиць своїх міст. Організатор — громадська ініціатива «Зроби Україну чистою!». На Закарпатті акція проводитиметься в двох локаціях. У програмі лекції і розмови на тему екології, проведення сортування сміття і акція збирання старих відпрацьованих батарейок. В Ужгороді основними локаціями для прибирання будуть Парк Боздоський та Ботанічний сад УжНУ (ліс у м-ні Шахта), але кожен може проявити ініціативу та прибрати на своїй вулиці та у своєму дворі, зазначають координатори. Також 20 квітня на площі Театральній діятиме пункт прийому відпрацьованих батарейок та акумуляторів. 

Організаторами екологічних акцій виступають навіть артисти. Наприклад, співачка Каша Сальцова започаткувала власний екологічний проект. Гурт «КораЛЛі» організував екологічно-мистецьку дію «Карпатський протяг», яка цього року відбудеться 6 травня. Вона спрямована на вирішення проблеми пластикового засилля. 

Одне питання продукувати екологічну тару, відкривати центри для збирання вторсировини і зовсім інше — залучатися підтримкою людей у здійсненні екологічних заходів. Роздільне збирання передбачає участь громадян. Екологічна небезпека — чи то пластикова, чи сміттєва, стосується кожного. Хіба так важко взяти пластикову пляшку й викинути її у контейнер, а не на газон? Це ж мінімум зусиль і водночас прояв екологічної культури. Адже наші сміттєзвалища під мостами і вздовж важливих магістралей відкривають шлях у Європу і в наших можливостях очищувати цей шлях від бруду. 

В ЗАКАРПАТТІ СМІТЯТЬ НЕ ЄВРОПЕЙЦІ 

Керівник області Олександр Ледида також був неприємно вражений жахливим видовищем, коли днями повноводними річками пливли тисячі пластикових пляшок та іншого сміття. Ось що він сказав нашій газеті: «Це гнітюче видовище. І це ж не з Брюсселя чи Парижа нам завезли це сміття і розкидали вздовж рік. Це наші ж люди. Не хочеться коментувати екологічну культуру деяких моїх земляків, але впевнений, що тут потрібно більше працювати над роз’яснювальною роботою щодо екологічної біди, яку несуть тверді побутові відходи нашому довкіллю. Ми зараз активно працюємо над тим, щоб по всій області, у кожному населеному пункті була відлагоджена робота зі збирання сміття. Наразі деякі європейські екологічні організації допомагають нам у тому, щоб у гірських селах вздовж річок були встановлені спеціальні контейнери для збирання пластикових пляшок і згодом нашими зусиллями подібними контейнерами буде охоплена вся область. У програмі нашої діяльності будівництво спеціальних полігонів зі сортування та перероблення твердих побутових відходів. Ми працюємо в тому напрямку, в якому працює уся цивілізована Європа: сміття має збиратися, сортуватися і перероблятися, а перероблення не тільки не шкодить довкіллю, а й ще приносить зиск, продукуючи теплову енергію. Я впевнений, що ми виконаємо цю програму, бо ми живемо в найчарівнішому краї України, тож Закарпаття має стати еталоном чистоти».

РІО

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-07
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)