Долина нарцисів: відчути аромат головного букету Закарпаття

Розповідь від першої особи про візит до унікального місця в самий пік цвітіння нарцисів.

Олександр, Микола та ще один колега, який лишився безіменним, мають тут спеціальну позицію: лавиця, де вони отаборилися, перебуває у затінку. На ній – пляшка з водою, з чимось, подібним на компот та, звісно, гучномовець. Ця «зброя» панам охоронцям Карпатського біосферного заповідника знадобиться нині не один десяток разів. Трошки втомленим голосом (а годинник тільки-но показував 9-ту) вони раз за разом пояснюють: ступати за межі оглядового майданчика не можна! Ні, і з краєчку теж не можна. І навіть якщо тут нібито стежка і нарцисів нема, то також зась. Ні, зривати квіти заборонено. Так, навіть одненького…

Варта Карпатського біосферного заповідника, що береже білі квіти Долини нарцисів – наші наступні знайомці опісля людей на «рецепшені» (біля шлагбауму) та місцевих мешканців – цілком прекрасних птахів і жаб.

Якщо пернаті просто не припиняють свого концерту, то жаби, схоже, умисно вітають гостей одразу біля входу на територію, голосно кумкаючи з канави.

У спокої і природних шумах – перша магія Долини. І доки іще нема натовпів туристів, з-поміж яких неминуче лунатимуть вигуки «Мамо, а можна зібрати букетика? А чому ні?!» тощо, та ще не з’явилися любителі під’їхати до оглядового майданчика на машині, говоримо з тим таки охоронцем Олександром. Зокрема, про те, що насправді культура відвідувачів Долини нарцисів зросла – уже не так зухвало лізуть сфотографуватися в стилі «я вся в нарцисах». Власне, зросла і кількість охоронців.

Кілька літ тому, перетинаючи кордон Долини, люди одразу йшли полем – мовляв, ну треба ж помилуватися квітами впритул! Сьогодні тут уже нема квітів: перша ділянка, що одразу біля центрального входу, вражає пусткою, а перший «оглядовий майданчик» (дві дерев’яні лавиці у затінку і в півколі сигнальної стрічки) – як така собі іронія, бо з нього панорама хіба на поле жовтецю. Сюди ж приходять по нарциси. І перший поворот за кількасот метрів від входу – той, де головний оглядовий майданчик з інформаційним табло – це таки радість. Більшість фото Долини зроблені саме звідси (так, у тому числі й ті, де присутнє одне незмінне гарне розлоге дерево).

Щоправда, людей рік у рік меншає – у 2011-му звітували про тисяч 20 відвідувачів, торік сягнули показника у десь так 17, зараз йдеться про 10 тисяч, що уже побачили Долину нарцисів-2013. Ми ж тут не вперше і не вдруге, і констатуємо: квітів меншає – це видно «неозброєним оком». 
Ні, людей – справді менше, а от нарциси, навпаки, відроджуються – обводить рукою квітуче господарство Ігор Кальба. І – саме через те, що із витоптуванням та зриванням квітів борються ретельніше (і ми справді цього разу не побачили хлопчаків, які зазвичай торгують рясними букетиками заповідних квітів у селі при виїзді з Долини).

Пан Ігор завідує Музеєм екології гір Карпатського біосферного заповідника, що у Рахові, але позаяк цвітіння Долини – час мобілізації для всіх працівників структури, то нині тут зустрічає туристів, яким пояснює про унікальність цієї природної пам’ятки. Ключове тут те, що вона залишилася нам у спадок від льодовикового періоду, коли гірські нарциси «відмандрували» у долину, та й так і зосталися в низовині. Тож «фішка» цієї нарцисової популяції – у тім, що вона саме рівнинна, і побратимів цих, «хустських» нарцисів побачимо лише де-не-де в горах, як от на Близницях, та й, звісно, не на такій площі.

Між тим наш гід констатує: трошки дивне цьогоріч цвітіння: через зиму, що неабияк затрималася, нарциси заквітли не те щоби невчасно, а якось блискавично. Зазвичай цвітіння триває орієнтовно від 5 і до 18 травня.

Цього року ми приїхали сюди першого, і було близько 30% розквітлих нарцисів, відтак кожні 2-3 години додавалося ще по 10 відсотків. Надто стрімко. І якби не було б дощу, то сьогодні ми могли б цю красу і не застати такою свіжою. Нині нарциси – в кульмінації цвітіння, а ще трошки – і почнеться «перецвіт», – каже співробітник заповідника.

Власне, Долина нарцисів точно рясно цвістиме ще до кінця тижня. Якщо ж не триматиметься спека та знову буде дощ, можемо розраховувати іще днів на 10 квітнення. І цілком точно це варто побачити бодай раз. Їхати сюди найкраще власним авто або ж винаймати мікроавтобус для компанії.

Путь з Ужгорода триватиме години зо дві, зважаючи на кепську якість шляху та потребу об’їздити ями навіть по зустрічній смузі, що, власне, стосується дороги з Мукачева. Коли проїдете Хуст, напрямок вкажуть поодинокі вказівники або ж кожен із місцевих, кодова фраза – «Як на Долину нарцисів?» (тут її частіше називають «нарцисове поле»). Сама ж заповідна пам’ятка – на території «сателіту» Хуста села Кіреші, в однойменному урочищі. Квиток на територію Долини нарцисів коштує для школярів 6, для студентів 10 і для дорослих 15 гривень, менші діти бачитимуть нарцисові галявини безкоштовно, а те саме, але з екскурсоводом, обійдеться у 50 гривень. Заїздити на територію машиною офіційно заборонено, утім, і така опція, вочевидь, діє.

З собою, зручно взувшись (хоч кілометри Долиною і не намотуватимете, тим паче, ходитимете винятково дорогою або ж дерев’яними майданчиками), неодмінно слід взяти фотоапарат. Згодиться добрий зум, бо ж Олександр та його колеги з гучномовцем ґав не ловлять: знімати нарциси зблизька зможете хіба з дороги, з майданчику та де-не-де між огорожею. Варто зважити: будучи у нарцисовому царстві ще задовго до полудня, ми вже відчули на собі дію доволі активного сонця, оглядова територія переважно позбавлена затінку, тож дбайте. І про пляшку води з собою – теж. Власне, попити, ба навіть поїсти можна просто при в’їзді в Долину: тут процвітає дещо «дикувата» торгівля, й уже зранку в очікуванні туристів розбивають намети з шашликами та неодмінно – плетеними виробами з сусідньої Ізи. На згадку можна, якщо кортить, придбати за 5 гривень нарцисового магнітика, а хтось купує і пляшку домашнього вина – така послуга теж присутня, втім, якості ніхто не гарантує. Насправді ж Долині нарцисів, аби збільшити кількість гостей, необхідні інші додаткові атракції – те, що туристів меншає, доводить: самих лише галявин з білими квітами замало. Серед ідей – і кінні прогулянки, і відродження у цій місцевості ферм із буйволами та фазанами тощо.

А от яка найважливіша порада: їхати в Долину нарцисів слід якомога раніше. Повну насолоду квітами і таки прекрасною природою можна отримати саме на світанку, коли візит в нарцисове царство супроводжуватиметься співом птахів, кумканням вже знайомих нам жаб та тонким ароматом від поля. Насолоджуйтесь – іще встигаєте…

Алла Хаятова, фото Йожеф Кіш, дляVarosh.com.ua

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)