В Ужгороді у боротьбі за монополію на онкохворих прикрилися... інтересами дітей (ДОКУМЕНТИ, ФОТО)

В Ужгороді у боротьбі за монополію на онкохворих прикрилися... інтересами дітей (ДОКУМЕНТИ, ФОТО)

5 років тому, влітку 2009-го, в Ужгороді створили міський онкологічний центр. Створили – гучно сказано, бо грошей у це не вкладали, просто розпорядчими документами виділили у різних відділеннях міської лікарні (ЦМКЛ) 25 ліжок, на котрих могли розміщувати онкохворих. Лікарів за ними закріпили зі штату не медзакладу, а науковців кафедри онкології та радіології УжНУ.

Згодом, перманентними «оптимізаціями» всієї лікарні, «оптимізували» і ліжка для онкохворих – до 15. Тепер, коли розпорошені ліжка зібралися сконцентрувати у порожній з вересня «відсік» ЦМКЛ, разом із ліжками для малоінвазивної хірургії, знайшлося кому зорганізувати скандал. Звичайно, з експресивно й емоційно забарвленим «викидом» у ЗМІ.

Лікар – і медсестра, і санітарка

Працівники кафедри онкології та радіології УжНУ, які працюють у міському онкоцентрі – це 8 лікарів вищої та І категорії, онкохірурги, онкогематологи тощо, науковці, які, як самі жартують, підтримують хорошу фізичну форму, бо до своїх хворих, постійно ходять, а часто й бігають, по всіх 8 поверхах величезного і заплутаного корпусу міської лікарні. Їхні пацієнти лежать у двох хірургічних відділеннях, в гастроентерології, терапії, пульмонології, гінекології тощо.

Ці медики – буквально «універсальні солдати», бо доводиться бути і лікарями, і медсестрами, і навіть санітарками водночас. І так уже більше 5 років, відколи діє онкоцентр. І у вихідні, і вночі, коли, скажімо, у якогось пацієнта бурхлива реакція на хіміотерапію чи навіть змістилася система, котра має вводити в організм ліки більше доби. 

Лише нещодавно дві медсестри, терапевтичного відділення пройшли спеціалізовану підготовку як діяти з онкохворими і отримали допуск до роботи з хіміопрепаратами. Але це – лише крапля в морі того, що всі 365 днів у році, нон-стоп, потрібно навіть для забезпечення тих, хто отримує допомогу на 15 онко-ліжках ЦМКЛ.

Зазвичай же, розповідають, «звичайні» сестрички і санітарки бояться таких пацієнтів – бо і добре знають, наскільки важка ця недуга, і впадають у паніку при критичних станах, зовсім не типових для їхніх «звичних» хворих.

Західна модель, до якої в Ужгороді прийшли вже

В Ужгороді на базі міської лікарні створили модель, яка діє по всьому світу. Зав.кафедрою онкології та радіології УжНУ, керівник міського онкоцентру професор Євген Готько розповідає, що передова і прогресивна в часи СРСР модель відокремлених онкодиспансерів уже себе віджила. Він побував у клініках Європи, США і навіть Південної Африки і всюди діють онковідділення на базі загальних медичних закладів.

Євген Готько наводить приклади: скажімо, в онкохворого виникає тромбоз чи пневмонія. В онкодиспансері знизують плечима і «відфутболюють» – спочатку вирішуйте «не наші» проблеми, а тоді вже приходьте. А терапевти розводять руками: та що з ним робити, у нього ж рак! 

Тоді як в умовах багатопрофільної лікарні можна викликати для консультації будь-якого спеціаліста, або ж, при наявності онковідділення, не відмовляти людині, яку, до прикладу, серед ночі привезла «швидка» з легеневою кровотечею, спричиненою онкозахворюванням. А в онкодиспансері після 18.00 ніяких хворих не приймають.

Все це дуже принципово ще й тому, що в Ужгороді із раком ситуація найгірша в області. За словамидоцента, міського онколога Святослава Жеро, в місті захворюваність вища за середньообласну щонайменше на третину, показники співвідносні з цифрами найбільш забруднених промислових зон, великих міст Донбасу, Запорізької, Кіровоградської областей, рівень смертності серед первинно виявлених онкохворих – майже 29%, тобто практично кожен третій. «Ужгород – епідемічно неблагополучна зона», – пояснюють медики. 

Ярослав Куляба, онкогематолог, який переїхав на роботу в Ужгород із Макіївки на Донеччині, розповідає, що колись працював в онкодиспансері, а відтак заклад приєднали до міської лікарні, яка пустувала після однієї з хвиль реформування медицини. Тоді, каже, ні працівники лікарні, ні працівники диспансеру цього категорично не хотіли, все відбувалося «з кров’ю». Проте вже за півроку всі зрозуміли, наскільки ефективним для організації процесу лікування був такий крок. 

Крім того, кафедра – ще й потужний науковий осередок. Саме на її базі вчаться так би мовити, онконастороженості всі лікарі області, в тому числі й сімейні, які проходять курси, навчання в рамках Інституту післядипломної освіти.

Тут і теорія – допомагають літературою, розуміючи як колегам у районах, нині, коли світова література про медичні новації, розробки – платна, а за нинішніми курсами валюти один журнал часом обходиться в місячну зарплату. І, звичайно, практика.

Куди тільки не їздять лікарі міського онкоцентру на наукові конференції, якими тільки мовами не перекладають їхні наукові статті! Але дуже охоче приїздять і до них, в Ужгород, зокрема й на практичні «майстер-класи» в операційних.

Постійно беруть колеги Готька участь і в клінічних дослідженнях. Для деяких пацієнтів це просто шанс, вони отримують нові, ефективні ліки, хоча, здавалося б, уже й руки опускаються. Відтак до наших фахівців звертаються колеги щодо конкретного досвіду застосування препаратів. 

«Бліцкріг» профспілки. Виявляється, вона існує!

З першого дня, коли влітку 2009-го створили ужгородський міський онкоцентр, лікарі не нарікали, але сподівалися, що згодом у них буде своя «територія», фахові помічники – середній і молодший медперсонал.

Така надія почала набувати обрисів втілення, коли на обласному рівні було прийнято рішення переводити відділення торакальної хірургії з міської лікарні у новозбудований хірургічний корпус обласної лікарні.

Перебралися і звільнили «крило» ще у вересні, відтоді приміщення пустують, і як хата без господарів, потихеньку руйнуються.

То труби прорвало – і три дні вода всюди стояла, бо ніхто не бачив, то зі стелі тече.

Наразі коридори і палати «працюють» як склад. Сюди знесли всю ще не прилаштовану гуманітарну – ліжка, стільці. Їх, здебільшого, і носили, а відтак і трохи приводили до ладу, теж працівники кафедри – більше «добровольців» не знайшлося.

11 грудня міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов підписав розпорядження «Про перепрофілізацію ліжкового фонду та створення відділень в центральній міській клінічній лікарні».

«Онкологічні» ліжка мали б сконцентрувати у колишньому відділенні торакальної хірургії разом із 15 ліжками малоінвазивної хірургії. Аби «сума» ліжок, а відтак ставок медиків не змінилася, аби нічого і нікого не скорочувати, у розпорядженні йшлося лише про «перестановку доданків» – виведення 15 ліжок із терапевтичного відділення, 10 – з хірургії №1, 5 – із травматології.

Однак не минуло й доби, як екстрено зібралася президія профспілки лікарні. Прийшло людей небагато, бо ж мало хто зміг раптово кинути все, що запланував. Організатори принесли вже готовий лист-звернення до прокуратури і міністра охорони здоров’я. До речі, російською, бо, мовляв, міністр у нас грузин, українською, чомусь вирішили, не зрозуміє.

Як виявилося згодом, ніхто із завідуючих відділеннями не знав нічого ні про які збори і листи-звернення, та й узагалі суть проблеми, навіть кілька днів згодом. Що відверто й обговорили з колегами минулого тижня і з’ясували, що ніхто не має ні до кого жодних претензій. Бо завідуючі розуміють, що формальне переселення онколіжок не означає ні скорочення, ні ще якісь особливі «потрясіння» для всіх інших відділень.

До слова, нікого з кафедри на профспілкові збори не запросили і навіть не повідомили, що їх скликали, хоча у колективі кафедри є і член профспілки. Зате тепер усі знають, що профспілка, виявляється, існує і «ворушиться» не тільки на професійне свято та 8 Березня. А голова профкому, виявляється, може навіть вийти з відпустки по догляду за маленькою дитиною.

Цікаво, що в скандалі, особливо у форматі, в якому його винесли в пресу, усе «каміння» летить у бік онкологів, хоча так само і з тими ж правами відокремлюється на вільні площі відділення малоінвазивної хірургії.

«Чарівні» слова про дітей, якими вміло маніпулюють

Мабуть, для більшого градусу пристрастей та емоцій, «на щит» підняли й аргумент, мовляв, покращення умов для онкологів роблять за рахунок відділення дитячої хірургії.

Хоча дитячу хірургію, нібито тимчасово, перенесли в корпус основної лікарні, так само як гінекологічне відділення, із сусіднього семиповерхового корпусу, коли збиралися його перебудовувати у мега сучасний обласний перинатальний центр за національним проектом Януковича ««Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства».

Йшлося про вкладення 40 мільйонів гривень, а на ділі з будівлі зняли дах та й зупинилися, хоча на цей час перинатальний центр мав уже повним ходом забезпечувати високоякісну меддопомогу появі на світ маленьких закарпатців.

Ліжка дитячої хірургії так само «у приймах» інших відділень, хоча це суперечить усім нормам та здоровому глузду – їх треба переносити в дитячу лікарню, де є інші профільні дитячі спеціалісти, дитяча реанімація і, чи не головне, немає загрози для дорослих пацієнтів, що пошириться якась дитяча «зараза» – свинка, кір, вітрянка тощо. Адже якщо діти переносять їх відносно легко, то для дорослих, які не перехворіли в дитинстві, це дуже небезпечно.

Дитячу хірургію уже хотіли відокремити у відділення щелепно-лицевої хірургії, яка теж перейшла в новий корпус обласної лікарні, однак там «заселилася» гінекологія. Проте тоді, чомусь, все пройшло «гладенько», без крику. 

Головні – і які для кого – питання «детективу»

Головний лікар ЦМКЛ Іван Курах пояснює: розпорядження міського голови про перепрофілювання не передбачає скорочення працівників, а лише ротацію, як було 350 ліжок у лікарні – так і буде. За його словами, потреба в окремому приміщенні для онкоцентру була з першого дня його створення і звільнену площу планували віддати саме йому.

На зібранні лікарів ЦМКЛ минулого тижня голова профспілки вже не могла представити колегам лист-звернення – туманно пояснювала: «його тут немає». Зате розповідала про якусь переписку, нібито між міським відділом охорони здоров’я, обласним, ще кимсь. На що медики дивувалися – чому головний лікар ЦМКЛ нічого не знає, чому хтось керує і вирішує за його спиною?

 Крім того, наразі в цьому скандалі намагаються апелювати ніби до того, що ніякі зміни в медицині за рішенням депутатів Верховної Ради, прийнятих наприкінці революційного лютого цього року, проводити не можна.

Але керівник обласного управління охорони здоров’я Василь Скрип уже повідомив, що, наприклад, усі залізничні лікарні областіпереходять у розпорядження місцевих рад, звичайно, без копійки додаткового фінансування. А всі інші лікарні, принаймні за попередніми підрахунками можливостей бюджету Закарпаття, не матимуть жодного фінансування з бюджету не те на капітальні видатки – грошей навряд чи вистачить навіть на індексацію – хоч і дуже мізерну, зарплат.

У планах уряду – припинити харчування пацієнтів стаціонарів і перевести всю медицину на платну основу.

То про яке «нічого не можна чіпати» ідеться?

Про це говорив на зібранні лікарів ЦМКЛ і завідуючий кафедрою хірургічних дисциплін УжНУ, депутат, голова комісії медичної комісії Ужгородської міськради Богдан Пацкань: «Я є головою постійно діючого комітету міської ради. Ніхто з цієї лікарні до мене не звертався. Ні разу голова профспілки не зверталася. Питання дитячої хірургії вирішується давно без вашої профспілки. І тут було дуже багато суб’єктивних рішень. Ніхто не хоче нанести шкоду дитячому відділенню. Кажуть: «А там наші діти!» — Але там — наші матері, сестри, брати… Де вага цього всього? Нас очікують великі реорганізаційні дії… Я рахую, що відділення торакальної хірургії, яке зараз пустує, можна наповнити відділення онкології на 15 ліжок, а другі 15 ліжок має зайняти відділення, яке дуже перспективне, про яке ми теж говоримо вже роками, — відділення мініінвазивної хірургії. Таким чином ми не створимо якісь проблеми зі штатним розписом, це просто перипрофілізація, це ніякої шкоди не принесе ні онкології ні дитячій хірургії, нікому».

Він також заперечив твердження голови профспілки, до речі трохи дивне, що нібито було якесь рішення сесії міськради 2012 року про перенесення у 2006-му дитячої хірургії у приміщення торакальної: «Там не має ніякого рішення. Сесія не прийняла рішення. Ми не розглядали на комісії це питання».

Завідуючий кафедрою окології та радіології Ужну, керівник міського онкоцентру професор Євген Готько вкотре наголошує: «Ми – працівники університету, отримуємо зарплату там, тому не претендуємо на чиїсь зарплати чи ставки в лікарні. Потрібно лише, щоб наші хворі були разом і з ними працювали кілька сестричок і санітарок, які вміють доглядати саме за хворими на рак. Відбувається якесь абсолютно штучне, безпідставне нагнітання ситуації! До речі, ми профспілковий комітет усі 5 років не бачили й не чули, ніхто нами не цікавився, аж раптом, очевидно, коли це стало комусь вигідно, знайшлися.

На запитання, кому ж може бути вигідним скандал, взявся відповісти Ярослав Куляба. Пожартував: „Я недавно переїхав, мені всі люди тут однакові. Але “свіжим оком», збоку, бачу, що за цим усім наполягання, мовляв, хай усі йдуть лікуватися в онкодиспансер. Але хворих так багато, діагноз встановлюється все частіше –кожному фахівцеві вистачить. Дай Бог, щоб ми, всі разом, могли рятувати людей".

Не секрет, що кожен пацієнт орієнтується ще й на лікаря. Крім того, що хтось знає медика як хорошого спеціаліста, виникає і просто психологічне сприйняття чи, навпаки, недовіра людини до людини. Тому онкохворих оперують у різних відділеннях і в обласній, і в районних лікарнях, і в міському перинатальному центрі. У тому числі й лікарі, які абсолютно не онкологи за основним фахом.

У цьому ж випадку, з міським онкоцентром, при нагнітанні скандалу, взагалі не беруться до уваги інтереси власне хворих і їх рідних...

Лариса Подоляк, 7dniv.info

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-02
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)