Двомовність - перспектива чи завада?

Двомовність - перспектива чи завада?

Серед мішаних польсько-українських пар з дітьми давно вже кружляє анекдот:

– Що ви сьогодні робили в школі? – запитують батьки (поляк і українка) свого сина-школяра.

– Читали про те, як наш король бився з… нашим гетьманом, – відповідає трохи розгублено малеча.

Часто в таких родинах батьки панікують і намагаються не впроваджувати мовного хаосу, не розуміючи, що, фактично, кривдять свою дитину, відбираючи у неї право на ширші горизонти. Адже вільне володіння різними мовами – це можливість по-іншому бачити і розуміти світ. Та що робити, коли різномовні батько і мати обоє вважають власне свою мову та культуру єдиною прийнятною і вірною у вихованні спадкоємця?

Не одна моя знайома у відчаї заламувала руки, коли дочка або син навідріз відмовлялись розмовляти українською. Кожна з них, на жаль, знала причину цього явища. «Якби тільки я завчасно докладала більше зусиль, аби дитина полюбила свою рідну мову, якби тільки мені хотілось читати їй більше українських казок, ба, просто розмовляти з нею нашою мовою!», – жалілись вони мені. Звісно, не дурень вигадав: що не тренується, те атрофується. Прикро, коли атрофовується рідна мова – хай для дитини двомовних сімей вона «одна з рідних». Не біда, коли на початках хтось посміється, чуючи, як дитинча переплутає відмінки, чи вперто казатиме полякам «Привіт», замість «Cześć».«Тоді він/вона не будуть правильно розмовляти мовою країни, в котрій живуть», – часто виправдовують своє рішення батьки, і шарпають дитину кожне на свій бік. Важко вигадати більш суперечливу точку зору. Двомовні (а деколи й багатомовні) діти в мішаних подружжях зазвичай не бачать і не розуміють мовних проблем своїх одномовних батьків. Для них не становить проблеми миттєво переключатись між двома мовами, обговорюючи щось польською (російською, англійською) з татом, і одночасно розмовляючи українською з бабусею та мамою. Адже і наша солов'їна, і шиплячо-свистяча польська є для них однаково рідними. Часто стаючи заручниками власних політичних чи суспільних поглядів, батьки нищать дитячий потенціал, забираючи у них шанс від народження вивчати кілька мов замість одної, тоді як одномовні подружжя нерідко викидають купу часу і грошей на те, аби їхня дитина вчила ще якусь іноземну мову.

Згодом, слухаючи, як наші діти щебечуть вільно кількома мовами, ми зможемо підморгувати недовіркам. Знання не може і не повинно бути обтяжливим, і двомовність в таких випадках – це радше благословення, аніж проблема.

Джерело: gazeta.ua

Джерело: <a href=«gazeta.ua/articles/sogodennya/_dvomovnist-perspektiva-chi-zavada/457555»>Gazeta.ua</a>

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2018-04-24
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)