Світ побачила унікальна книга «Синевирська Поляна. Історія і сучасність»

Світ побачила унікальна книга «Синевирська Поляна. Історія і сучасність»

Кожне село має свою історію. Не є винятком найбільш високогірний населений пункт України – Синевирська Поляна.

Нещодавно у видавництві TIMPANI побачила світ фундаментальна праця під назвою “Синевирська Поляна. Історія і сучасність”. Авторами книжки, що складається з двох сотень сторінок, є колишній багаторічний сільський голова села Михайло Бембило і військовик у минулому Микола Підберецький. Тривала пошукова праця цих людей з дослідження історії рідного села нарешті стала доступна широкому загалу. Відкривають книгу поетичні рядки письменника Івана Козака “Красний край Синевирсько-Полянський”, які, наче пісня, лунають у серці читача, звеличуючи красу цього краю і доброту людей, які тут проживають. Втім, далі сторінки книги оповідають про далеко нелегке життя горян, які зазнали важких випробувань, але зберегли свободолюбний дух, людяність і щирість.

Більш детально автори видання подають історичні події минулого Синевирської Поляни, що розгорталися впродовж ХХ століття. Звісно, за цей період збереглося чимало даних, та й свідки тих часів є ще серед нас. Особливо хвилююче описані часи Другої світової війни. Хоча бої на території села не проходили, попри всі прогнози угорських військових, проте місцевих жителів не обійшло це лихо: синполянці боролися проти фашизму у складі Червоної Армії та Чехословацького корпусу. Імена цих людей, і навіть основні біографічні дані, подано у книзі. Були серед синполянців і партизани, і розвідники. Найвідоміший з них Василь Якубович Яцько, який першим з гірського села ступив на стежку війни. Завдяки його розвідувальній роботі, Радянський Союз отримував цінну інформацію про будівництво військово-оборонної системи “Лінія Арпада”, пересування угорських військ і бойової техніки до кордонів СРСР тощо. Діяльність цієї людини у часи війни була справді героїчною і мала численні напружені епізоди, варті уваги кінематографів.

Синполянці споконвіку були глибоко віруючими, тому ще у 30-х роках ХVІІ ст. тут споруджено першу церкву, яка згодом згоріла, а хрест з неї, згідно переказу, вітер переніс у інше місце, де у ХVІІІ ст. побудовано новий храм. Зараз у селі є чотири церкви, дві з яких у найбільшому присілку Свобода. Автори видання висвітлюють становлення цих релігійних громад, підкреслюючи той факт, що духовність досі продовжує бути невід’ємною цінністю синполянців у буденному житті. Тут немає жодного атеїста – усі християни.

Та попри все, головним ресурсом села були, є і будуть люди. Окремими розділами подано відомості про лісорубів, бокорашів, вівчарів. Детально описано розвиток освіти, подано список керівників села.

Про життя і працю відомих синполянців розповідаються зворушливі історії у розділі “Односельчани, якими пишаємось”. Тут знаходимо привід і для сліз, і для радості, переймаємось переживаннями за страждання і пишаємось їх злетами. Життєві долі багатьох горян можуть стати прикладом для наслідування.

Зараз Синевирська Поляна – сучасне село, де активно розвивається туризм. З кожним роком ця галузь з новими більш потужними силами набирає обертів. Тут діють чотири великі туристичні бази і цілий ряд приватних садиб та колиб-ресторанів.

Великий вплив на розвиток села має національний природній парк “Синевир”, в межах якого знаходиться Синевирська Поляна і у якому трудяться кілька десятків жителів села. Про цю природно-заповідну установу у книзі вміщено окремий розділ, який знайомить читачів з її діяльністю. До того ж, директор НПП “Синевир” Микола Дербак активно співпрацює з Синевирсько-Полянською сільською радою і, до речі, не став осторонь при випуску у світ цієї книги.

Звичайно, видання не стало б таким вдалим, якби не було насичене численними фотографіями, які надані архівом Закарпатського управління СБУ та жителями Синевирської Поляни з їх домашніх архівів. Всього понад 150 історичних та близько сотні сучасних фото ілюструють унікальну працю про гірське село.

Книга “Синевирська Поляна. Історія і сучасність” стане в нагоді не лише жителям цього населеного пункту, але й усім тим, хто цікавиться минулим та прагне пізнати нові грані життя горян. Виданню важко надати статус місцевого значення, хоч це праця з історії в контексті одного окремо взятого села. Деякі епізоди можуть здаватися суб’єктивними, втім це привід для подальших досліджень вже молодої генерації істориків, хоча й Михайло Бембило та Микола Підберецький продовжують працювати, відшукуючи нові факти з історії рідного села.

Джерело: Сайт Міжгірського району

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Укроскакуны вы все поголовно такие дебилы млять))) проснитесь от алкоголя, на дворе 3-е тысячелетие и новая технология))) просто смешно когда майдауны скачут в в неизвестную пропасть гейуевропы)))...
санитар (2017-01-17 12:45:50)
Чому б московитам не зробити кисло в борщ у відповідь. Війна так війна, а ми у відповідь на війну якесь незрозуміле АТО протиставляємо. Щоб отримати 1 млрд. кредитів від МВФ наші очільники руйнують ек ......
Кость (2017-01-17 12:05:05)
так вы 50 лет ни хрена не делали этой техникой.только языком трепали.А теперь нужны как обычно бабки,чтоб раздерибанить....
михал потапыч (2017-01-17 09:49:15)
Забрехався Порох і йому ніхто не довіряє, а ні в державі, а ні за кордоном. Ганьба та презирство його супутники....
СВМ, Дніпро (2017-01-17 01:19:30)
28 ноября, 2016 Львівський історик Ярослав Грицак: “Декомунізація в Україні є нечесною. Ми засуджуємо радянський тоталітарний режим, але нічого не говоримо про націоналізм, який теж був тоталітарною і ......
Aleks (2017-01-16 19:50:03)