У вересні Андрій Любка презентуватиме нову книжку

Зовсім скоро прихильники творчості молодого закарпатського письменника, автора збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008) та книжки прози «КІЛЕР. Збірка історій» (2012) Андрія Любки зможуть насолодитися новою поетичною книгою «Сорок баксів плюс чайові».

 У вересні презентують нову книжку ужгородця Андрія Любки «Сорок баксів плюс чайові»

Її видавцем є Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ, під час якого 6-9 вересня 2012 року збірка і буде презентована. А наразі Андрій Любка ділиться своїми поетичними і любовними секретами.

– Минуло не так багато часу з виходу твоєї прозової книги «Кілер», а вже на черзі збірка віршів «Сорок баксів плюс чайові». Коли ти встигаєш писати, та ще й такі різножанрові твори?

– Удень і вночі (сміється – авт.). Насправді це дві різні книжки: «Кілер» – оповідання, а «Сорок баксів плюс чайові» – вірші. Моя остання поетична збірка «Тероризм» вийшла на межі 2007-2008 рр., тобто чотири роки тому. За цей час я й написав свої «бакси» – приблизно пʼятдесят віршів. Тобто, якщо їх поділити на чотири довгих роки, то вийде, що я таки нестерпно мало пишу. Заспокоюю себе тим, що одразу, так би мовити, пишу вибране. Тобто, тільки ті вірші, які не можу не написати. «Кілера» я теж писав кілька років, не поспішаючи, аж поки ці оповідання не склалися в книжку. Загалом я працьовитий, до того ж підганяю себе тим, що Артюр Рембо в моєму віці віршів уже давно не писав. І взагалі в мене постійне враження, що я нічого не встигаю.

– Обкладинка книжки, на якій зображено зім'яте ліжко, недбало знята жіноча сукня, відкоркована пляшка вина, розкидана косметика, а також назва книги «Сорок баксів плюс чайові» виразно натякають на зміст віршів – для дівчат і про дівчат. Які секрети жіночої душі розкриває тут найзавидніший жених Закарпаття?

– Все не так просто. Правильно, на обкладинці – порожнє, зімʼяте ліжко. Порожнє ліжко – це кінець історії, крапка. Воно холодне, там нікого немає. Залишилися якісь сліди – та ж сукня, косметика, келих, а людей немає. Щось у цій кімнаті, на цьому ліжку відбувалося – хтось був щасливим, хтось був нещасним, але зараз вже нічого, крім холоду, не залишилось. Читач може уявити всю історію, вигадати свою версію подій. Хтось захоче – і це ліжко буде символом щастя, бо закохана пара разом пішла до душу, їм добре. Хтось інший захоче і уявить, що тут відбулася сварка, було розбите серце. Хай кожен намалює свою картину. Фотографію для обкладинки зробила Юля Вебер, і мені здається, що їй це вдалося блискуче. Бо ця обкладинка є великим знаком запитання, вона інтригує, а це саме те, про що мені йшлося. Щодо секретів жіночої душі, то до них я ще навіть не наблизився, потроху намагаюся хоч свою розшифровувати, та й то погано виходить. Назва книжки – це своєрідна метафора того, що в житті за все потрібно платити, часто навіть з чайовими, тобто надлишковими. Платити за все – за любов і прозріння, за ганьбу і за славу.

– Серед інших видавництв ти обрав MERIDIAN CZERNOWITZ, який, в принципі, і не є видавництвом. Чому так сталося?

– Мені здається, ми просто знайшли одне одного. Так часом трапляється в житті. Меридіан – це фестиваль, який має видавничі проекти. Але найважливіше: MERIDIAN CZERNOWITZ – центральноєвропейська філософія пошуку і відновлення того духовного багатства, яке усі ми мали і потім загубили. Це імпонує мені. До того ж, Меридіан не тільки шукає культуру в минулому, в історії, він створює її зараз – актуальну, живу, модну. У цьому ми спільники, побратими.

– Кому присвячена більшість віршів з нової збірки – омріяному ідеалу чи конкретній дівчині/дівчатам?

– Так я у всьому й зізнався одразу (сміється – авт.). Ця ж інформація потім неодноразово буде використаною супроти мене! Скажімо так: я пишу вірші, бо вони є в мені чи в повітрі, яким я дихаю. У цьому світі є прекрасні подразники, які прискорюють, стимулюють цей процес. До найефективніших таких подразників і належать жінки. Я взагалі все життя люблю одну-єдину жінку, просто вона весь час змінюється. Якщо ж говорити серйозно, то краще про таке не говорити, хай хоч щось, хоч якась таємниця залишиться тільки моєю, а вірші хай будуть читачам. Зрештою, прочитавши книжку, зовсім неважко буде розшифрувати для себе і уявити ту людину, від якої в мене завмирає дихання.

Джерело: Голос Карпат

 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Чотири роки поспіль влада гешефтників обкрадала пенсіонерів, а тепер часткове повернення вкраденого підноситься як "рэформа"... Підлі люди......
Запорожець (2017-10-16 09:49:26)
Ця мавпа досі в Україні?! Час вже відправити її до Сухумського мавп"ячого розплідника....
Зоотехнік (2017-10-14 14:00:19)
Давно пора вже гнати уряд гешефтників! Досить вже споглядати як Україну розпродають, грабують, паплюжать і затягують у кабалу!...
Веркблей (2017-10-14 13:58:18)
Не добили гадів під Сталінградом... Треба було потопити прихвостнів Гітлера в Дніпрі, коли ці падлюки тікали з-під Сталінграду!...
Запорожець (2017-10-14 13:53:38)