Вийшла друком перша поетична книжка журналістки Маріанни Шутко

Вийшла друком перша поетична книжка журналістки Маріанни Шутко

Маріанна Шутко – журналістка, яка часто пише про ті події в літературних та мистецьких колах, які відбуваються в краї. Але нарешті така прекрасна подія відбулась і з самою авторкою. Власне, подій дві: перша – народження синочка, друга – народження книжки.

Нещодавно у видавництві «Карпатська вежа» вийшла у світ поетична збірка Маріанни Шутко «Феєрверк багряної шипшини». Авторка довго йшла до цієї осінньої книжки. Осінь – це не вікове, бо й сама авторка каже, що «до осені далеко ще». Осінь – це настроєве, цією темою пронизана збірка.

Голова обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі у передмові пише про те, що голос Маріанни – тихий, врівноважений. До нього іноді треба прислухатися дуже уважно, аби не пропустити важливої ноти. А зорово він сприймає поезію авторки як пелюстинки білої троянди – загадкові і водночас зухвалі.

Ця поетична збірочка про любов до нього: «Навколо все любов’ю дише. Для мене, знай, ти є усім». І про зраду: «А ще мені довелося пережити дві твої зради. Після них я почуваюся обкраденою, приниженою і розгубленою». Звідси багато зболених віршів: «Переболено. Перебілено. Переорано. Пересіяно. У душі – осінь­віхола прилетіла вже. Чи приїхала?».

Загалом вірші Маріанни нагадують тичинівські рядки з їхньою розгойданою ритмікою. Вони сповнені запахів, спокійні, якісь завжди сонячні. Навіть тоді, коли надворі дощ: «Люблю дивитись у вікно, коли там злива, коли нашіптує про щось старенька слива».

«Плачу римою», — пише поетеса. А в іншому вірші: «Ти говорив мені, що рими до слова «розлюбив» немає». Взагалі тут багато віршів перегукується між собою. «Грішний янгол» відлунює у «Спогаді». «Знак питання» у «Кармі». «Розбитий човен» у «Кольоровому кіно».

І, нарешті, чому саме так – феєрверк червоної шипшини?

У сукню кольорову, барокову,

                                     із ситцю

Ця осінь одягає дерев

                        химерну готику.

Любов моя вмирає

     від пострілу – від дотику,

Мій пане ясноокий,

                  така печаль на серці.

Джерело: Закарпаття онлайн

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-04-22
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Сіоністи правлять Україною, а їм байдуже наскільки зубожіло населення України і скільки українців не доживуть до пенсії, бо вимруть від голоду і холоду... Сіоністам потрібна українська земля без украї ......
Веркблей (2017-04-22 18:08:23)
А гешефтники "саджають" тільки українців - крадії іншіих націй "нєпрікасаємиє"......
Гардистон (2017-04-22 17:41:34)
Проклятий Богом і людьми. Перший. Хто там в нас на черзі?...
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:38:38)
Слухайте, панове журналісти, хто вас вчив так писати: "українська сторона має багато фактів, які бойовики застосовували до українців". Автор цих рядків сам собі уявляє, як можна проти когось ......
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:27:08)
Знаєте, панове, це вже не смішно! Неназвані волонтери зафіксували докази розміщення в Криму якихось гвинтокрилів, які (ніби-то) можуть бути (а може й ні) застововані Росією для нападу на Україну. Ні д ......
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:19:02)