Вийшла друком перша поетична книжка журналістки Маріанни Шутко

Вийшла друком перша поетична книжка журналістки Маріанни Шутко

Маріанна Шутко – журналістка, яка часто пише про ті події в літературних та мистецьких колах, які відбуваються в краї. Але нарешті така прекрасна подія відбулась і з самою авторкою. Власне, подій дві: перша – народження синочка, друга – народження книжки.

Нещодавно у видавництві «Карпатська вежа» вийшла у світ поетична збірка Маріанни Шутко «Феєрверк багряної шипшини». Авторка довго йшла до цієї осінньої книжки. Осінь – це не вікове, бо й сама авторка каже, що «до осені далеко ще». Осінь – це настроєве, цією темою пронизана збірка.

Голова обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі у передмові пише про те, що голос Маріанни – тихий, врівноважений. До нього іноді треба прислухатися дуже уважно, аби не пропустити важливої ноти. А зорово він сприймає поезію авторки як пелюстинки білої троянди – загадкові і водночас зухвалі.

Ця поетична збірочка про любов до нього: «Навколо все любов’ю дише. Для мене, знай, ти є усім». І про зраду: «А ще мені довелося пережити дві твої зради. Після них я почуваюся обкраденою, приниженою і розгубленою». Звідси багато зболених віршів: «Переболено. Перебілено. Переорано. Пересіяно. У душі – осінь­віхола прилетіла вже. Чи приїхала?».

Загалом вірші Маріанни нагадують тичинівські рядки з їхньою розгойданою ритмікою. Вони сповнені запахів, спокійні, якісь завжди сонячні. Навіть тоді, коли надворі дощ: «Люблю дивитись у вікно, коли там злива, коли нашіптує про щось старенька слива».

«Плачу римою», — пише поетеса. А в іншому вірші: «Ти говорив мені, що рими до слова «розлюбив» немає». Взагалі тут багато віршів перегукується між собою. «Грішний янгол» відлунює у «Спогаді». «Знак питання» у «Кармі». «Розбитий човен» у «Кольоровому кіно».

І, нарешті, чому саме так – феєрверк червоної шипшини?

У сукню кольорову, барокову,

                                     із ситцю

Ця осінь одягає дерев

                        химерну готику.

Любов моя вмирає

     від пострілу – від дотику,

Мій пане ясноокий,

                  така печаль на серці.

Джерело: Закарпаття онлайн

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2018-04-26
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)