ДИВО І ВЕЛИКА ТАЇНА БУТТЯ ВІД МАР'ЯНИ НЕЙМЕТІ

ДИВО І ВЕЛИКА ТАЇНА БУТТЯ ВІД МАР'ЯНИ НЕЙМЕТІ

Поезія, скільки б її не компроментували ті, що, за не раз цитованим виразом Б. Олійника, «записалися в поети», й скільки б не косували на неї спрозаїчені прозаїки у всеозброєнні даних видавничої бухгалтерії про збитковість книги поетичної, – володіє у своїх високих зразках навдивовижу життєтворчою силою.

У цьому контексті слід відзначити поетичнузбірку «Пропале місто» відомої крайової журналістки Мар'яни Нейметі. Видання вийшло друком з ініціативи та власним коштом МПП «Гражда».

         Мабуть, не варто переказувати увесь зміст поетичної книги. У мене, її читача, є інша потреба — сформулювати свої відчуття, що ґрунтуються і на захопленні професійним її рівнем, і на емоційному, інтуїтивному сприйнятті цього видання. Прочитавши «Пропале місто», питаєш себе: що є вірші поета?

Вірші поета — це дорога Дантовими колами власної душі, це зерня дива у полові буденщини, сповненої суєти і справжності, ущільненої загальнолюдським і особистісним, це лазерний промінь, що розрізає болючі вузлики питань не лише твоїх, не лише до тебе, не лише тобі...

         У творчому активі Мар'яни Нейметі «Пропале місто» є її другою поетичною збіркою. Дебютувала ж вона у 1984 році «Народженням проліска». Як свідчать вірші другої книжки, авторка набула життєвого і творчого досвіду. Цьому сприяла у значній мірі й рутинна журналістська робота.

         Доцільною, на мій погляд, буде цитата з передмови «… Дивом дивним жити...» кандидата філологічних наук Наталії Ребрик, яка так охарактеризувала вірші журналістки-поетеси: «Поезія Мар'яни Нейметі — це такий згусток любові й розпуки, нездійсненних мрій і тихого відчаю, жіночої приреченості й безпросвітньо-світлого смутку, такий щем стримуваної ніжності й недозігрітої любов'ю, такий беззарадний схлип нереалізованих потенцій і так багато піску, що залишається лише дивуватися її умінню «дивом жити», долати «просто нелюдську втому», вміти й хотіти «кожного захистити від протягу, від огуди», коханих «віднайти словами, коли вони знудяться, І відшукати губами, коли розгубляться», побачити «метелики в мурашиній голові», «всіх нагодувати», щоденно «доповзати до дороги» і прагнути високості, хотіти неба...»

         Мар'яна Нейметі у «Пропалому місті» знаходить образне потрактування не часткових явищ, а багатогранної дійсності. Це спонукає її пильніше вдивлятися як у сучасне, так і в минуле, пристрасно полемізувати з літописцями, які повнокровне життя, з його радощами та стражданнями, з його прогресами і драмами почасти зводили до сухих безсторонніх інформацій. Це свідчить про постійні пошуки свого голосу, про протиборство мотивів художнього процесу, про рух поетичної думки на вірогідну нову поетичну якість.

Як біжить час.

Ледь встигає перевертати

піщаного годинника,

А вже площа сонячна після вироку,

Ледь встигає спалахнути

сліпучим болем нерв,

А вже перший вівторок,

а вже чистий четвер,

Ледь встигаш витрусити

пісок із сандалій,

А вже кілька держав недопалками стали,

Ледь встигаєш охолонути від образ,

А вже не твій час.

         «Очевидно, – наголошує у передмові Наталія Ребрик, – що лірична героїня Мар'яни Нейметі відчуває певну насолоду, яка стає ще глибшою, коли торкається об'єктивного пізнання суб'єктивного, коли в ній відкривається вселюдське».

         Познайомившись зі збіркою, хочеться ще і ще раз перечитати її, а це не завжди буває, коли береш до рук сучасні поетичні твори. І справа, мабуть, у тому, що авторка прагне не просто щось оспівати, а проникнути в суть того чи іншого життєвого явища, щоб у звичайному побачити диво, велику таїну буття.

 

Іван ТУПИЦЯ,

член Національної спілки журналістів України

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну и где же запись? История с компроматом точно напоминает анекдот о неуловимом Джо....
Федя (2016-12-06 20:57:36)
Скоро ты и задние лапы так же поднимешь......
Валерий (2016-12-06 20:41:37)
Порошенко добре казав віддати гроші в казну Кадиров-Онищенко сам насправді жадібний відмовився от і весь сир- бор результат ми читаємоі ковтаємо це все лайно....
Анна (2016-12-06 19:29:58)
Иван, не стоит нести чушь. В Крыму три языка являются государственными: русский, украинский, крымско-татарский....
Андрей (2016-12-06 13:52:34)
Кацапській мові не місце в Україні доки москалі оккуповують українську землю. На Донбасі і в Криму повністю заборонено українську мову та освіту. Треба відповідати ворогам, завезеним з рязанщини-моско ......
Іван (2016-12-06 03:21:12)