ЩЕ РАЗ ПРО СТОХВИЛИНКУ ЗІ СТА ФІЛЬМІВ УЯВЛЯЄТЕ? СТО РАЗІВ НА ОДНІ ГРАБЛІ!

ЩЕ РАЗ ПРО СТОХВИЛИНКУ ЗІ СТА ФІЛЬМІВ УЯВЛЯЄТЕ? СТО РАЗІВ НА ОДНІ ГРАБЛІ!

Вщерть заповнений зал у «Падіюні».  Нервове очікування. Десять хвилин. Двадцять. На екрані – музичний гурт. Ні, це ще не кіно. Це для розігріву. І – нарешті! В залі, до речі, суцільна молодь. Маленькі вибухи – це сміх або оплески.

Однохвилинки здебільшого мультяшні. І тому жодного декадансу. Навіть моторошні історії з таким собі кудлатим котячим хвостиком. Бігають екраном. Натикаються на інші історії. Які з таким собі крокодилячим позіханням їх ковтають. Таке життя. Але життя прекрасне. Навіть якщо його жити з кінця.

Тук-тук-тук! Створіння стукає в двері – одні, треті, соті. Аж поки одні двері не накривають його. Гуп! Але навіть після цього з-під землі – тук-тук-тук. Це Андреа Ломбарді, Клаудіо Бонолді, Італія.

Або ж телевізор, який бачить самого себе. Жере чіпси, намагається бути собою. Але речам цієї самозакоханості не дано. Медитувати на тему самого себе? Це ж смішно! Отожбо… Це такий однохвилинний Даніель Фейгл, Німеччина.

Шалений гумор і мінімум засобів – жіноча насолода у скаженій книзі Фреда Жойє, Франція. Хвилююча ніч в опері – струмки сліз, море сліз, захват, розчулення, трепет. А хіба ні? Коли на сцені хор цибулиних голів. Це Хуан Пабло Зарамелья, Аргентина.  

І просто приголомшуюча у своїй простоті знахідка. Візуальний ряд, згенерований з мовлення Аллена Ґінзберґа, коли він читає свій вірш “Позаду Реальності”. Але здається, що це яксь крапля світла – таке маленьке щось, яке рухається в точно визначеному напрямі. Бездоганно пряма лінія, навколо якої танцють лінії, які її ненавидить або які її кохають. Це Браян Леві Боумен,

Або ж Том Оффер-Весторт, який перетворюється з лисого чоловічка на печерну людину за 38 секунд. Це Пітер Саймон, США. Або ж  Анімація про «невдачі» – сперматозоїд, який натикаєтьсяна плід. Така собі притча про розвиток – ось цей уже ого скільки встиг. А ти? А ти? Це Ромейн Луберсанес, Франція.

Взагалі всі фільми – притчі. Ой, та як би сказали педагоги, повчальні. Уявляєте, сто разів на одні граблі. Та після цього перетворюєшся на сіно-солому. Але стаєш вільним. Безстрашним. Бо нічого злого цей світ з тобою не зробить. Бо якщо й здійметься вітер, то він віднесе тебе туди, де ти потрібен.   

7 днів

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-01-21
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже надто! Чого так боятись Корольвої українській владі? Може вона скаже те, чого не робить наша влада та провладні ЗМІ?...
Андрій (2017-01-21 10:35:15)
ТРУТЕННО-ПАРОДИЙНАЯ ЗАМОРОЧКА(От Марніч Сатэр-Мінскага)Через какую тему и по каким каналам скорее и чище дойдёт до адресата, чтобы не пришлось конопатить щель (между 44-ой и 45-ой позициями) задним чи ......
Михаил Михайлович Соболь (2017-01-19 17:46:36)
Заказная ватная статья размещенная на ватном сайте...
ник (2017-01-19 17:25:41)
А почему повышают зарплату нашим -вашим депутатам и министрам вы знаете? А нам нет. Да потому что? Скоро нам пи з дец....
КПУ (2017-01-19 14:23:10)
..Вот тут -то и Янукович и докажет какие мирные зибрання булы на Киевском майдане, Газ, дубинки, Цепи, Бурковка, шины которые закаптили всю нашу столицу , пикарды и т. и т. п. И сами остались на х ......
сёмама (2017-01-19 14:13:57)