В ужгородській "Гражді" побачило світ дослідження про Руський театр на Закарпатті

В ужгородській "Гражді" побачило світ дослідження про Руський театр на Закарпатті

Понад 90 років відділяє нас від того часу, коли видатний український поет і письменник, один із перших театральних критиків Закарпаття Василь Ґренжа­Донський назвав створений 15 січня 1921 року Руський театр Товариства «Просвіта» в Ужгороді (1921—1929) «святинею рідної культури, рідного слова, трибуною української національної ідеї, одним із наяскравіших здобутків в історії національно­культурного відродження в Закарпатській Україні першої третини ХХ століття».

Саме з цієї вже крилатої фрази починається щойно видана в ужгородському видавництві «Гражда» монографія кандидата мистецтвознавства, культуролога, театрознавця з Хуста Василя Андрійця «Руський театр Товариства «Просвіта» в Ужгороді (1921—1929 рр.)».

У першому розділі монографії «Історичні проблеми. Джерельна база дослідження» йдеться про суттєві проблеми становлення театру на теренах Закарпаття та про джерела концептуального осягнення історії українського театру на основі друкованих матеріалів, які були відомі до 1945 року, а також у радянський період та за роки незалежності України.

Тут описано, яку велику спадщину театрально­критичного матеріалу про Руський театр залишив для наступних поколінь письменник Василь Ґренжа­Донський. Його статті й рецензії з аналізом творчих здобутків та невдач театру друкувались у 20­х роках ХХ ст. на сторінках ужгородського часопису «Свобода». В наші часи цей безцінний матеріал включено у 12­томне видання «Твори Василя Ґренжі­Донського» та деякі друковані збірники.

В.Андрійцьо в цьому розділі також зауважує, що першу спробу синтетичного огляду історії українського театру на Закарпатті зробив представник так званого русофільського руху Є.Недзельський у нарисі «Угро­руський театр», який було видано в Ужгороді у 1941 році, а вже 1942-­го С.Наріжний у своїй праці «Українська еміграція: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами» у розділі «На Закарпатті» також подає коротку історію українського театру в краї.

Автор нагадує, що першою грунтовною працею про діяльність корифея українських театрів Миколи Садовського була стаття Гната Ігнатовича «Директор театру» (1967), та зауважує, що значну увагу Руському театрові Товариства «Просвіта» в Ужгороді приділив В.Нікеєв у нарисі «Олександр Загаров і український театр» (1969).

Пізніше, в 60—70-­х роках ХХ ст., відомий діяч українських театрів Європи Юрій Шерегій пише грунтовне дослідження­монографію «Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року», що вийшло тільки у 1993 році (вже після смерті автора), де простежено історію театрального процесу на Закарпатті від фольклорних театрів в Ужгороді та Чехословаччині до функціонування заснованого Миколою Аркасом, братами Юрієм­Августином та Євгеном Шерегіями доленосного театру «Нова сцена» в Хусті – державної театральної інституції Карпатської України.

Відтак у 70-­х роках ХХ ст. колишній художній керівник Закарпатського облмуздрамтеатру, відомий режисер, заслужений артист УРСР Г.Ігнатович написав книгу «Від гасниці до рампи», перший том якої вийшов тільки в 2008 році, а другий — у 2012­-му.

Окремі дослідження про український театр на Закарпатті належать вченому зі Словаччини, закордонному академіку НАН України Миколі Мушинці, науковцям з Ужгорода Йосипу Баглаю, Тетяні Росул та деяким іншим театрознавцям.

Треба віддати належне кандидату мистецтвознавства Василю Андрійцю, який при написанні своєї наукової роботи віднайшов багато раніше маловідомих матеріалів, чітко і професійно проаналізував їх та все найцінніше використав на сторінках свого видання, ввівши таким чином окремі з них у науковий обіг. Йдеться, зокрема, про двотомник української діаспори США «Наш театр», архіви бібліотеки Товариства «Просвіта» в Ужгороді, фонд № 146 Львівської національної бібліотеки ім.В.Стефаника НАН України, досі неопубліковані спогади Миколи Садовського «Підкарпатчина», які знаходяться у фонді № 314 Центрального державного історичного архіву України у Львові…

У другому розділі монографії «Передумови створення в Закарпатті українського професіонального театру» Василь Андрійцьо повертається до історії українських шкільних та фольклорних театрів у ХІХ ст. та до розгорнутого аналізу діяльності першого професійного театру Товариства «Просвіта « в Ужгороді.

Третій розділ названо «Утвердження сценічних традицій корифеїв українського театру у Руському театрі Товариства «Просвіта» в Ужгороді під мистецьким керівництвом Миколи Садовського (1921—1923)».

Значення діяльності М.Садовсь­кого надзвичайне – як організатор театру, він створив першу професійну трупу українського театру на Закарпатті, мобілізував її у міцний мистецький колектив, унормував його діяльність, визначив головний напрямок його як музично­драматичного театру, поклавши в основу репертуару українську класичну драматургію.

Окремі розділи монографії висвітлюють питання освоєння принципів психологічного реалізму в Руському театрі Товариства «Просвіта» в Ужгороді під мистецьким керівництвом Олександра Загарова (1923—1925)» та кризові явища в театрі 1925—1929 років. — По суті, за весь період свого існування театр перебував у стадії постійної реформації.

В кінці монографії Василь Андрійцьо виклав лаконічні висновки.

karpatnews

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-08
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)