Що станеться з економікою України після припинення дії воєнного стану?!

Що станеться з економікою України після припинення дії воєнного стану?!
Отже, 26 грудня на засіданні РНБО президент Петро Порошенко заявив: "Зараз в 14 годин припиняється воєнний стан. Це моє принципове рішення. Воно ґрунтується на аналізі всіх складових поточної ситуації безпеки в країні". Адже воєнний стан міг б стати першим реальним кроком до зламу старої економічної системи
Свідомо чи ні з боку законодавчої і виконавчої влади, але в період дії у нас  воєнного стану можна було запустити реальний процес реформування давно застарілої економічної системи. Причому відкрилася можливість проведення соціально-економічних реформ "зверху" - рішуче й еволюційно. І, перш за все, повинно було змінитися наше ставлення до чиновників, а чиновників – до суспільства і бізнесу. І тут головне – довіра. Довіра до прогнозованих владою фінансово-економічних показників. Нагадаю, Кабмін Володимира Гройсмана і Верховна Рада на наступний 2019 рік встановили зростання ВВП на рівні 3%, інфляція не повинна піднятися вище 7,4%, а курс долара – зупинитися на позначці 29,4 гривні. Прожитковий мінімум українців з 1 січня 2019 року буде 1853 гривні, з 1 липня - 1936 грн, з 1 грудня - 2027 грн, мінімальна зарплата з 1 січня наступного року - 4173 гривні. Мінімальна пенсія з 1 липня 2019 року має становити 1564 грн, а з 1 грудня - 1638 гривень.
Але хто "вгорі" цим займеться після завершення дії воєнного стану в 2019 році? Очевидно, що ті, хто прийде до влади після виборів-2019, повинні підняти зростання ВВП України до мінімум 6-7%, інакше - крах, так як нинішніх 2-3% явно недостатньо для утримання ситуації в цілому. 
А чому Володимира Гройсмана та Андрія Парубія досі супроводжував успіх? Так тому що, по-перше, опозицію догнала повна політична імпотенція; по-друге, відсутність морально-етичних бар'єрів; по-третє, непохитна віра в те, що вони абсолютно вірно діють; по-четверте, гранична ясність особистих цілей і, нарешті, по-п'яте, рідкісна жорсткість до супротивників. Все інше – наслідок. Відповідно, до кінця року 2018 року Україна одночасно опинилася в лещатах відразу трьох криз: військово-політичної, економічної і кризи процесу глобалізації, а попереду президентська гонка, вибори у Верховну Раду, а також, як передрікають провідні аналітики МВФ, світовий фінансовий шторм.
І в 2019 році ми вже точно не виберемося з цих криз без нової інвестиційної стратегії, професійної, а не кумівської розстановки кадрів, реальної мотивації підприємницького співтовариства. Правда, поки не зрозуміло, хто і що буде робити "вгорі"? Всередині Кабміну і парламенту в невіданні, не знають, як запустити на повну потужність мотор української економіки. Натомість боротьба олігархів за контроль над фінансовими потоками не слабшає. Вже стало традицією при зміні влади відмовлятися від спадщини, але нарощувати гешефт в різних корупційних схемах. Тому головне питання, коли українці зрозуміють, що грати в піддавки з олігархами і викормленими ними політиками більше не можна?!
Так, на відміну від впливових політиків країн Євросоюзу, нашим доморощеним політикам при владі сплачує місцевий електорат, і ці топ-чиновники "вгорі" ще повинні по максимуму заробляти на гідне життя своїм кураторам. Так, українським політикам треба постійно приносити користь олігархам, або вони не підпишуться заново на їх послуги в Кабміні та Верховній Раді. А переобрання президента і парламенту вже на носі. Чого чекати навесні і восени наступного 2019 року? Дивно, але поки ніхто з власників фінансово-промислових груп українцям нічого не пропонує. Мимоволі замислюєшся, а наскільки тепер слабкий кожен з олігархів, хто з них приріс один до одного стегнами, а хто в шаленому пориві готовий обвалити економіку країни?!
На жаль, Кабміни Азарова, Яценюка і Гройсмана не відмовлялися від того, що не працює в економіці, що виявилося не ефективним, що було просто помилкою при впровадженні і запуску тієї або іншої монопольно-олігархічної моделі. Безумовно, всі допускають помилки, прорахунки, а іноді і злочини. Але не можна так старанно консервувати відсталість від наших західних і азіатських партнерів, при цьому успішно удосконалюючи різні корупційні схеми. Коли почнемо рухатися вперед? Де наше майбутнє місце в Євросоюзі, і якими повинні бути відносини з США, ЄС і Китаєм? Досі у нас немає довгострокових соціально-економічних стратегій. Не випадково тепер для більшості пересічних українців не залишилося ні грошей, ні захисту, ні навіть мрії.
Чому ми дійшли до цього "точки"? Та тому, що у наших політиків у владі мізки повинні стати суверенними, а не їх будинки на сонячній стороні Швейцарії або Іспанії. Панове, пора зупинитися і перестати говорити, що ось ці українці "хороші", а ці – "погані", що ось ці "правильні", а ці - ні. Ну, годі вже, - один народ, живемо в одній державі. А у нас, як і раніше, йде дуже жорстке зштовхування одного суспільного прошарку з іншим, протиставлення одних регіонів іншим. Чи не тому виникає якась фобія, і ми наполегливо шукаємо у своєму минулому не найкраще для наслідування, а найгірше. Але не буде у нас вже ніколи іншого минулого, і за великим рахунком наші предки були гідні люди.
Давайте це визнаємо хоча б сьогодні, напередодні нового 2019 року. Давайте усвідомимо, що ми самі зробили такими наших доморощених політиків, ми самі їм дозволили стати такими. І тепер ці нахабні і малоосвічені необільшовики під влади нав'язують нам свої принципи, мораль і релігію, дуже швидко перетворивши нас з космічної держави в країну-жебрака. А ми що, а ми боїмося, боїмося відповісти і навести порядок. Ми нерішучі, чому? А раптом виття підніметься? А раптом скажуть, що це наступ на свободу слова, а раптом грубо вдарять по голові. Ну, і далі готові це терпіти? І ця проблема в стократ страшніша через те, що це вже стійка тенденція для України.
Чи вдасться в наступному 2019 році об'єднати багату "еліту" і злиденне населення хоча б для одного – зберегти державу і врятувати економіку країни? Адже такі високі рейтинги Володимира Зеленського та Святослава Вакарчука – це реакція на соціально-економічну політику Петра Порошенка, Володимира Гройсмана та Андрія Парубія. Плюс зараз ми спостерігаємо вже за другою стадією обвалу довіри до зростання популярності інших. Подивимося, якою буде наступна ступінь розвитку фінансово-економічної кризи. Не думаю, що буде глибокий розкол по географічним лініях і якихось політичних кордонах, але те, що розшарування та поляризація між бідними і багатими колосально посилюються – це вже всім очевидно.
Хтось же повинен звернути увагу на ці мільйонні несправедливості в нашій країні?! Думаю, в період воєнного стану це особливо позначилося. Адже для України справедливість важливіша, ніж Закон. Не зрозуміє цього влада, їй відгукнеться це дуже скоро.
Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Додавання коментаря

Правила

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

(не обов'язково)
Коментар: *
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка лінкуВставка захищеного лінку Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру
Введіть слова, які показані на зображенні: *

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2019-01-19

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)