У Нацбанку розповіли про те, що ж загрожує фінансовій стабільності в Україні

У Нацбанку розповіли про те, що ж загрожує фінансовій стабільності в Україні
В НБУ презентували звіт про фінансову стабільність України. НВ Бізнес проаналізував документ і вибрав головне
Системні ризики у фінансовому секторі України зараз перебувають на історичному мінімумі, йдеться в звіті «Про фінансову стабільність» Нацбанку України (НБУ).
В НБУ фіксують, що високі темпи зростання реальних доходів населення зберігаються третій рік поспіль, що покращує споживчі настрої, стимулюючи людей брати більше кредитів.
Доходи бізнесу також ростуть, рентабельність нормалізувалася після кризи, а боргове навантаження знаходиться в межах норми. Підприємства все виразніше декларують наміри більше позичати, щоб фінансувати основний і оборотний капітал. Банки налаштовані збільшувати обсяги корпоративного кредитування.
Відносну стабільність демонструє також Індекс фінансового стресу, який в першому півріччі 2019 року після тимчасового зростання через агресію Росії в Керченській протоці і введення на місяць воєнного стану в Україні наблизився до свого історичного мінімуму.

 

Зовнішні фактори: економічний вплив Росії на Україну слабшає
У звіті НБУ йдеться, що геополітичні та геоекономічні ризики високі і продовжують зростати, оскільки більшість економік світу сповільнюється.
За даними МВФ, темп зростання світової економіки знизився з 3,8% в 2017 році до 3,6% в минулому році. Уповільнення торкнулося всіх країн, особливо європейських.
Такі тенденції пов’язані з протекціонізмом і з не економічними заходами. Вони призвели до стагнації міжнародної торгівлі, і торішньої жорсткої монетарної політики ФРС США, яка зумовила відтік капіталу з країн, що розвиваються.
Зараз ФРС припинила підвищувати ставку. Ряд індикаторів вказує на те, що в цьому році ФРС може знизити ставку. А ось ЄЦБ відмовився від підвищення ставки — принаймні до другої половини 2020 року. Дії ФРС і ЄЦБ призвели до тимчасового пожвавлення на ринках активів країн, що розвиваються. Але ознаки стагнації в світовій торгівлі нівелювали їх вплив на ринки, що розвиваються.
Протистояння США і Китаю
Торгова війна між США і Китаєм — межа геополітичного протистояння. 10 травня розпочався новий її етап: США підвищили мита на китайські товари вартістю близько $200 млрд з 10% до 25%. У відповідь Китай підвищив мита з 5−10% до 10−25% на американські товари на $60 млрд. У США розглядають можливість встановлення мит на весь китайський імпорт.
ЄС і Україна
Економіки основних торгових партнерів України надалі будуть сповільнюватися. За даними ОЕСР, в березні випереджальні показники (CLI) для всіх відповідних країн, крім Індії та РФ, перебували на найнижчому рівні з часів Великої рецесії (Європейської боргової кризи для країн ЄС) і продовжували знижуватися.
Росія втрачає
В цей час економічні зв’язки між Україною і РФ слабшають, що зменшує вплив російського фактора на українську економіку. При цьому, триває тиск Росії на Україну.

З 1 червня РФ заборонила експорт в Україну нафти, вугілля і нафтопродуктів. Також перелік заборонених до імпорту в Росію українських товарів розширено продукцією машинобудування, металообробки і легкої промисловості на $250 млн на рік. Це безпосередній, хоча й керований, ризик для економіки України.
24 квітня президент РФ підписав указ щодо спрощеного надання громадянства жителям окремих районів Донецької та Луганської областей, а також тим, хто проживав у Криму, але виїхав звідти після анексії.
25 травня трибунал з морського права ООН зобов’язав РФ відпустити полонених українських моряків і судна, захоплені в Азовському морі. Росія відмовилася виконати це рішення. Також відбулися слухання в Гаазькому трибуналі з морського права за аналогічним позовом.
Поки немає значної ескалації воєнних дій на Донбасі і поки Україна відстоює свої інтереси, буде зберігатися статус-кво, а епіцентр протистояння перейде до судових інстанцій.
17 травня більшість членів Комітету міністрів Ради Європи проголосувала за повернення Росії права голосу, яке у неї забрали після анексії Криму. 25 червня це рішення має розглянути ПАРЄ. Ризик безумовного повернення РФ високий. Його реалізація потенційно загрожує пом’якшенням санкцій ЄС проти Росії. У той же час в Конгрес США був представлений законопроект про надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО до вступу в альянс. Його прийняття допоможе збалансувати загрози, які стоять перед Україною.
Будівництво «Північного потоку — 2» в обхід України триває за підтримки Німеччини. Позиції США, Данії та Єврокомісії можуть відстрочити запуск проекту, він, ймовірно, не відбудеться вчасно, до кінця 2019 року. Також Газпром був змушений змінити проекти газопроводів через Туреччину на Балкани і Центральну Європу і почати їх реалізацію зі значним запізненням. Тому РФ доведеться домовлятися з Україною про нову угоду з транспортування природного газу в Європу.
Внутрішні чинники: ключовий ризик — пауза у відносинах з МВФ і суди щодо ПриватБанку
У НБУ вважають, що ризики для фінансової стабільності зберігаються, адже Україна проходить період пікових виплат за зовнішнім боргом.
Борги держави з'їдають резерви НБУ
Виплати через обмежені можливості залучення на міжнародних ринках капіталу, вже призвели до скорочення обсягів міжнародних резервів.
За п’ять місяців 2019 обсяги міжнародних резервів НБУ знизилися на $1,4 млрд через високі виплати за зовнішніми зобов’язаннями. У травні уряд придбав у НБУ майже весь обсяг валюти, необхідний для погашення суверенних єврооблігацій на $1 млрд, випущених під гарантії США. Однак недавнє розміщення єврооблігацій на суму 1 млрд євро дозволить поповнити резерви.
Високі валютні виплати збережуться: в найближчі п’ять кварталів Україні потрібно витрачати на них в середньому по $2,6 млрд щоквартально, а з середини 2019 до кінця 2021-го уряд і НБУ повинні виплатити за боргами в іноземній валюті в загальній складності понад $20 млрд.
У той же час внутрішній борговий ринок ще не може повністю профінансувати дефіцит держбюджету. Відкриття прямого доступу нерезидентів до ринку ОВДП через Clearstream істотно збільшить потенціал залучення фінансування в гривні від іноземних інвесторів. Однак це не усуне потребу в частковому залученні валютного боргу з зовнішніх ринків.
Сьогодні вартість залучення зовнішнього і внутрішнього боргів є однією з найвищих у світі, а прибутковість суверенних єврооблігацій в доларах на початок червня становила 7−9% залежно від терміну погашення. У такій ситуації уряду вигідно скорочення бюджетного дефіциту.
Тому ключовою загрозою для стабільності України є затягування співпраці між Україною і Міжнародним валютним фондом, оскільки це здорожчує рефінансування державного боргу, зокрема на міжнародних ринках. Доступ до них зараз критично необхідний. Завершення виборчого циклу дозволить найближчими місяцями переглянути поточну програму співпраці з МВФ або почати нову.
ВВП і дефіцит поточного рахунку
До інших ризиків належить уповільнення зростання ВВП, недовиконання податкових надходжень і висока ймовірність зниження з 2020 року обсягів транзиту російського газу по території України.
У I кварталі темп зростання реального ВВП знизився до 2,2% більшою мірою через мляву динаміку промисловості. НБУ прогнозує, що зростання ВВП сповільниться з торішніх 3,3% до 2,5% в цьому році. Причини — жорстка монетарна та фіскальна політика, скорочення темпів зростання економік основних торговельних партнерів України. Втім, внутрішній попит залишається високим.
При цьому, за попередніми даними, в січні-квітні 2019 дефіцит поточного рахунку платіжного балансу склав прийнятні $388 млн, що обумовлено істотним зростанням обсягів експорту зернових культур і помірним імпортом енергоносіїв. Втім, приплив коштів по фінансовому рахунку був вище — $682 млн за рахунок інвестицій нерезидентів в ОВДП і запозичення державного сектора.
Однак, в НБУ побоюються, що в найближчі місяці світова економіка може помітно сповільнитися, стримуючи зростання українського експорту, що призведе до приросту імпорту, створивши ризик розширення дефіциту поточного рахунку. В НБУ очікують, що в 2019 році він залишиться на торішньому рівні 3,3% ВВП. За оцінками регулятора, якщо співпраця з МВФ буде тривати, то в 2019—2021 роках надходження прямих іноземних інвестицій та позики на зовнішніх ринках практично повністю компенсують дефіцит поточного рахунку. Інакше дефіцит буде скорочуватися внаслідок курсової корекції.
У середньостроковій перспективі існує ще один ризик для платіжного балансу — падіння обсягів транспортування російського природного газу по території України після запуску газопроводу «Північний потік — 2».
Скасування націоналізації ПриватБанку
Великим ризиком для фінансової стабільності є несприятливий розвиток подій навколо ПриватБанку. Протягом квітня-травня було прийнято низку судових рішень, що ставлять під сумнів законність і доцільність націоналізації ПриватБанку в грудні 2016 року. Ці рішення поки що оскаржуються в апеляції. НБУ спільно з Міністерством фінансів і ФГВФО готує план дій на випадок будь-якого розвитку подій для держави. Як заявила НВ Бізнес перший заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова, в разі денаціоналізації ПриватБанку держава змушена буде забрати з ПриватБанку 155 млрд грн, що призведе до його банкрутства і дестабілізації фінансової системи України, оскільки банк займає 35% банківського ринку країни.
Ризики невиконання держбюджету
За 5 місяців, за оперативними даними Держказначейства, податкові та митні органи недовиконали план надходжень до бюджету на 28,2 млрд грн. Приріст надходжень від податкових органів склав всього 4,8%, тоді як планом було передбачено зростання на 13,8%, а митні органи збільшили перерахування на 2,2% (замість планових 12,8%). Низькі темпи викликані зростанням відшкодування ПДВ на 28%, зміцненням обмінного курсу гривні і зниженням світових цін на ключові товари імпорту. Недобір податків було тимчасово компенсовано за рахунок боргових запозичень, а також завдяки НБУ, який перерахував до бюджету 64,9 млрд грн.
Держборг вразливий перед девальвацією
Держборг України вразливий через валютні ризики: на кінець квітня його частка, номінована в іноземній валюті, становила 68% і з 1993 року не опускалася нижче 59%. У 2014−2015 роках зміна обмінного курсу гривні була визначальною у зростанні співвідношення боргу до ВВП. Відзначимо, що до кінця 2019 року за прогнозами інвестбанку Morgan Stanley гривня девальвує до рівня 30,5 грн/$.
У минулому році завдяки зміцненню гривні, курсовий фактор зумовив скорочення держборгу вперше з 2010 року. Однак, щоб зменшити валютний ризик на майбутнє, частка валютного боргу повинна істотно знизитися.
Якщо буде продовжуватися реформування економіки і співпраця з МВФ і вдасться уникнути значних макроекономічних шоків, то за базовим сценарієм державний і гарантований держборг буде скорочуватися до 57% ВВП на кінець 2019 і 54% — на кінець 2021-го.
Зростання споживчого кредитування в банківському секторі
Споживче кредитування вже становить більше половини кредитного портфеля деяких українських банків.

Цей вид кредитування активно зростає вже більше двох років. Відразу після кризи зростання кредитування значною мірою пояснювалося відкладеним споживчим попитом. Визначальними є високі споживчі настрої і швидке зростання доходів населення.
Позичальники витрачають майбутні доходи на задоволення поточних потреб і впевнені, що кредит не обтяжить сімейний бюджет. Такий високий попит на кредитні кошти дозволяє банкам зберігати високі кредитні ставки.

Кредити на поточні потреби становлять 70% роздрібного портфеля (ще 20% — на придбання нерухомості, 7% — автокредити і 3% — на інші цілі).
У першому кварталі 2019 НБУ опитав банки про характеристики їх клієнтів в розрізі груп за доходами. В опитуванні взяли участь 23 банки, на які припадає 86% виданих роздрібних кредитів. Його результати показали, що банківські портфелі споживчих кредитів неоднорідні, проте в них домінують позичальники з низькими доходами і боржники, щодо яких відсутня інформація про доходи. Обидві групи створюють певний ризик для банків.
Банки мають інформацію про дохід 81% позичальників. Серед них найвагоміша група — боржники з доходом до 7 тис. грн. На неї припадає половина клієнтів і майже третина заборгованості.
Розвиток споживчого кредитування створює ряд потенційних ризиків. Їх необхідно контролювати, щоб уникнути загроз для фінансової стабільності в майбутньому. Велике джерело ризику — заборгованість населення з низькими доходами. Кредитні кошти — один з основних двигунів зростання споживчого попиту цієї групи.
«Зі зростанням конкуренції за клієнта можливе подальше ослаблення стандартів видачі кредитів, що підвищує ризики споживчого кредитування. Тому банки повинні звертати особливу увагу на їх оцінки, використовуючи всі наявні джерела даних, зокрема власну статистику», — йдеться в звіті НБУ.
При цьому, стрімке зростання роздрібного кредитування, статистично «розмиває» частку старих недіючих кредитів (NPLs), яка продовжує скорочуватися, хоча і вкрай повільно. Це особливо помітно в сегменті фізичних осіб: в ньому за останні два роки частка NPLs скоротилася на 17% до 42,6%.
Стрімкий розвиток споживчого кредитування є природним в період відновлення економіки після кризи, відзначають в НБУ. Для банків це створює можливість високих заробітків, проте одночасно супроводжується низкою ризиків:
· Населення з низькими доходами більш активно позичає — його боргове навантаження стрімко зростає;
· В умовах високої конкуренції банки знижують вимоги до позичальників, щоб зберегти динаміку їх припливу, тому профіль усередненого клієнта погіршується;
· Банки іноді недооцінюють кредитні ризики (PD і EL) як з базовим, так і за негативним сценарієм;
· Споживче кредитування стимулює попит на імпорт, що створює додаткові ризики для платіжного балансу.
З огляду на зазначені ризики, НБУ планує такі дії:
· Спонукати банки постійно актуалізувати скорингові моделі і підходи до оцінки кредитних ризиків. Фінустанови повинні збирати якісну статистику за кредитним портфелем;
· Переглядати регуляторні вимоги до розрахунку пруденційних резервів за незабезпеченими споживчими кредитами;
· Розглянути можливість підвищення частки ризику для незабезпечених споживчих кредитів.
Ризики прибутковості банків
Банківський сектор істотно підвищив операційну ефективність і отримує високі прибутки другий рік поспіль. Банки, на які припадає близько половини чистих активів сектора, мають ROA (коефіцієнт рентабельності активів) більше 3% і ROE (коефіцієнт рентабельності капіталу) більше 30%. Це рекордні показники для України.
У I кварталі чистий прибуток банківського сектора зріс на 48,8%, — до 12,9 млрд грн. 69 банків з 77 діючих були прибутковими.
Основні причини — висока чиста процентна маржа і зростання комісійних доходів, обумовлене підвищенням попиту на банківські послуги. Чистий процентний дохід дуже високі внаслідок стрімкого розвитку роздрібного кредитування.

Практично у всіх банках ефективні ставки за незабезпеченими споживчими кредитами перевищують 30%. На кінець I кварталу роздрібні кредити становили 18,4% кредитного портфеля банківського сектора, генеруючи 39,2% процентних доходів від кредитування.
Темп приросту роздрібного кредитування вище, ніж корпоративного, і така тенденція, ймовірно, збережеться принаймні найближчі два роки. Це призводить до збільшення частки кредитів фізичним особам в портфелях. Як наслідок — процентна маржа залишиться високою, навіть якщо рівень процентних ставок в економіці знизиться. Однак споживче кредитування пов’язане з ризиками: в умовах кризи короткі кредити можуть бути швидко погашені, їх буде неможливо моментально замінити кредитами в інших сегментах. Це знизить процентні доходи.
При цьому, в НБУ відзначають, що сьогодні вартість кредитного ризику для українських банків близька до історичного мінімуму. «У I кварталі відрахування в резерви становили близько 1,5% від чистих активів в річному вимірі. Банки практично повністю сформували резерви під старі непрацюючі кредити, а якість нових позик поки що вища», — вказується в звіті.
Крім того, в НБУ відзначили, що відповідно до чинних вимог банки повинні дотримуватися нормативу достатності капіталу в розмірі 7% до активів, зважених на ризик, і нормативу достатності регулятивного капіталу в розмірі 10% (H2). «На сьогодні ці вимоги виконуються із запасом: в кінці квітня середня достатність основного капіталу в секторі склала 13%, а регулятивного — 18%. У більше половини банків останній перевищував 20%», — запевняють в НБУ.
Для банків посилять вимоги до капіталу
Але, як відзначають в НБУ, високі показники достатності не означають, що у банків надлишок капіталу. В майбутньому вимоги буде істотно підвищено. Наприклад, на додачу до мінімальних вимог до достатності капіталу буде встановлено ряд буферів, які повинні бути сформовані з елементів основного капіталу банків. Першим стане буфер консервації капіталу в розмірі 0,625%. Він запрацює з початку 2020 року і буде обов’язковим для всіх банків. Його розмір буде поступово збільшуватися до 2,5% на початок 2023 року.
Згодом буде активований буфер системної важливості. Перелік системно важливих банків розшириться з цього року. Для них буде встановлено буфер розміром до 2% залежно від ступеня їх системної важливості.
При необхідності НБУ може ввести контрциклічний буфер капіталу. Його розмір буде варіюватися залежно від стадії фінансового циклу: рости в періоди інтенсивного кредитування і накопичення боргів і зменшуватися під час рецесій. Так, банки будуть використовувати накопичений раніше капітал для поглинання збитків без порушення нормативів. «НБУ не планує активувати цей буфер в найближчі роки, оскільки боргове навантаження на економіку України низька і темпи відновлення кредитування поки що помірні. Однак в перспективі він може досягати 2,5%», — говориться в звіті.
У регулюванні діяльності банків з’явиться ще одна важлива новація — розширення переліку ризиків, які слід покривати капіталом. Відповідно до чинних вимог банки тримають капітал на покриття несподіваних збитків від кредитного ризику і можливих збитків від відкритої валютної позиції.
Крім того, НБУ виступив з ініціативою використовувати дивіденди держбанків для їх капіталу, замість перерахування до держбюджету. «НБУ планує поступово підвищувати вимоги до капіталу. Державним банкам буде складно їх виконати, адже у них на сьогодні достатність капіталу близька до мінімально необхідних рівнів. Отже, у них виникатиме потреба наростити капітал. Але банки не можуть це зробити за рахунок прибутку, оскільки відповідно до законодавства держбанки зобов’язані розподілити його на користь бюджету», — йдеться в звіті. У минулому році держбанки заробили 14,6 млрд грн, з яких майже 90% припадає на ПриватБанк. Однак Кабмін прийняв рішення, згідно з яким майже весь торішный прибуток перераховується до бюджету у формі дивідендів. У зв’язку з цим, держбанки не зможуть наростити капітал ыз зароблених коштів. 


Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2019-07-21
2019-07-20
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)