Битва за українську ГТС входить у вирішальну фазу

Політико-економічна битва між Києвом і Москвою за українську газотранспортну систему входить у вирішальну фазу — в останній момент перед здачею труби Україна несподівано викочує нову зброю, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.

Видання нагадує, що в 2004-му країна качала на зовнішні ринки 137 млрд куб. м імпортного блакитного палива. Торік — 84 млрд, у нинішньому мріє про 70 млрд куб. м, крім грошових втрат, ГТС загрожує технологічне відмирання.

Росіяни свідомо скорочують транзит через Україну і відводять його  більш дорогими обхідними шляхами, пише Корреспондент, і додає, що тим самим Київ змушують передати один із найбільших газотранспортних комплексів планети в спільне користування.

В обмін на це Газпром обіцяє повне завантаження труби і тимчасову поступку в ціні на газ. Такими обіцянками Михайла Гончара, директора енергетичних програм центру Номос, вже не розчулити і не розсмішити.

Експерт упевнений, що для газової атаки Газпром вибрав не дуже вдалий час. Ціни і без милості Москви падають по всій Європі, і вперше в новітній історії континенту тут утворився профіцит блакитного палива.

Так звана сланцева революція і швидко зростаючий ринок зрідженого природного газу (ЗПГ) збивають роздуті тарифи і формують нову газову карту світу.

Корреспондент додає, що Україна вписується сюди без швів, адже отримує унікальну можливість купувати енергоресурси в Європі, на Близькому Сході і навіть у США, де тарифи значно нижчі, ніж у Росії.

Проте питання, що робити із спорожнілою трубою, все ще актуальне. Забезпечити її повним завантаженням без російського газу неможливо, а російському газу поки нікуди не дітися без української ГТС. Значить, Києву та Москві доведеться домовлятися, констатує журнал.

«Наслідком такої домовленості має стати відмова Росії від планів будівництва Південного потоку і припинення розмов про будь-які інші обхідні проекти на кшталт Ямал — Європа II», — кидає виклик Гліб Простаков, заступник директора аналітичного центру Експертна рада.

Видання додає при цьому, що у Москви свій набір вимог до Києва — відмова від реверсних поставок палива з Європи і вихід з Енергетичного співтовариства, що сформувало відкритий газовий ринок для всіх своїх членів.

Чи варто Україні довіряти «газовій» дипломатії Росії, що несе короткострокову вигоду, і чому неповороткість Газпрому на тлі зростання спотового ринку ЄС і сланцевої революції не є втіхою для українців, читайте у свіжому №23 журналу Корреспондент від 14 червня 2013 року.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Да кому ти потрібен, урод. Шкода, що ти не зник навічно....
Патріот (2017-02-23 19:13:13)
Людмила Димерська та Леонід Фінберґ звинуватили його книжку «Націоналізм» (1926 р.) в повторенні думок Гітлера з «Mein Kampf» (L. Dymerskayaand L. Finberg. The «Willful» Nationalismof Dmytro Dontsov a ......
Aleks (2017-02-23 18:18:55)
Конечно этот конфликт на людях очень отражается и на экономике. Поэтому нужно идти в направлении мира, нужно прислушиваться к предложениям. Вот Медведчук как раз правильные вещи предлагает, напоминает ......
Ярослава (2017-02-23 16:46:02)
Молодець Семенченко! Вже час зупинити кровавий бізнес донецького наперсточника!...
Запорожець (2017-02-23 14:31:22)