Ужгородський ринок нерухомості: попит ігнорує пропозицію

Ужгородський ринок нерухомості: попит ігнорує пропозицію

Дослідницька група Collers International на основі аналізу одного з найбільших порталів, що спеціалізуються на нерухомості, Address.ua, стверджує, що нині в нашій державі на одну людину, яка бажає придбати житло, припадає близько 90 пропозицій. Яка ситуація з нерухомістю у нашому місті, «Унґвар» розпитав ріелторів.

Старі квартири дорогі через кредитну історію

– Великого попиту на вторинному ринку нерухомості зараз немає. Ціни на такі квартири дещо знизилися, але в більшості досі тримаються на минулорічному рівні: люди ще морально не готові продавати це житло дешевше, – стверджує директор ПРК «Делі» Руслан Плотніков.

– На піку економічного підйому у 2006-2007 роках, коли українці масово брали валютні кредити, нерухомість була нереально дорогою, ціни – невиправдано завищеними, і житло куплялося за шалені гроші.

Нині людина, яка купила квартиру в 2007-му за 50 тисяч доларів, готова її продати за 35 тисяч. Але процентів 50, а то і 70 нерухомості, яка продається, має кредитну історію. Загалом ціни на старе житло ще не повернулися до економічно обґрунтованих.

«Кредитні» квартири не завжди збувають із доброї волі. За словами ріелтора агентства нерухомості «Сакура» Анни Демиди, майже кожна друга квартира з тих, що зараз продаються, – під арештом у банку.

Але банківські установи зараз часто погоджуються на списання кредитів. Якщо людина брала 25 тисяч доларів кредиту і виплачувала його 4 роки, а тепер перестала, то може залишитися із боргом до 35 тисяч. Коли продає житло і віддає банку частину суми, скажімо, 15 тисяч, їй списується решта. За рахунок цього кредитні квартири і продаються.

Анна Демида навела декілька прикладів. Зокрема, кілька будинків на Червениці свого часу купували за 200 тисяч, продали за 125-150, а в передмісті Ужгорода власник будинку, який придбав його за 70 тисяч доларів, зараз має продати його за цю ж суму і повністю повернути її банку.

Для нових покупців це часто вигідно, а старі власники залишаються і без житла, і без грошей – але позбуваються кредитного ярма. Ті ж, хто впорався з платіжними зобов’язаннями, опинилися загалом у виграшній ситуації. Руслан Плотніков пояснює: земельні ділянки у 2005-2008 роках можна було отримати за кілька тисяч доларів, тобто, за сьогоднішніми уявленнями, за безцінь. Тому за 100-125 тисяч можна було побудувати «хижу», і попит на приватні будинки був великим.

Тепер ділянки вже не роздають, а роздані раніше – продають за великі гроші. Лише земля обійдеться у 20-30 тисяч доларів, будівельні роботи і матеріали теж не подешевшали.

Тому ті, хто раніше став би будувати власний дім, зараз частіше купують великогабаритні квартири в новобудовах: вони коштують стільки ж, як земельна ділянка разом із комунікаціями.

Нове житло ніби й дешеве, а на практиці – ні

Ціни квадратного метра житла в Ужгороді коливаються у дуже незначному діапазоні: від 500 до 750-800 доларів. У новобудовах «квадрат» в ціні не падає, оскільки подорожчали і цегла, і цемент, але все ж може коштувати навіть менше, ніж у «хрущовках» чи старих панельних будинках.

Однак сама квартира дешевшою не буде. Нинішні забудовники не зводять будинків із малогабаритними квартирами: нові двокімнатні мають площу від 70 квадратних метрів, тоді як у старих будинках дві кімнати могли займати до 40 кв. м. Таким чином, вважає Анна Демида, купувати житло на вторинному ринку – менш вигідно, але нове – не кожному по кишені, та й різниця в цінах людей лякає.

До того ж у «нульову» квартиру часто треба вкласти ще від 7 до 15 тисяч доларів, аби закінчити ремонт. Однак власник отримає нові комунікації, свіжу сантехніку і не матиме проблемних сусідів.

Дешеві квартири в новобудовах теж бувають, але корінні ужгородці їх майже не купують. Звертаючись до ріелторів, місцеві клієнти часто кажуть: «Шахту» і «Радванку» не пропонувати.

Тому, наприклад, у двох нових будинках на вулиці Тельмана квартири коштують менше, ніж будь-де. Через низький попит квартири в цих районах – в середньому на 12 % дешевші, ніж у більш популярних, – відзначає Анна Демида. Скажімо, пропонують трикімнатну квартиру за 40 тисяч доларів. Ріелтор, однак, додає, що вибір району – справа індивідуальна: інколи приходять покупці, які хотіли б жити на тій же «Шахті», бо там виросли і до неї звикли; але таких все ж меншість.

Не надто великий попит також на квартири у Новому районі – на вулиці Чорновола біля Сторожниці, і в районі вулиці Одеської. Але ціна там суттєво не відрізняється від загальної картини по місту. А найбільш популярним обидва ріелтора називають район Боздоша, адже поруч – паркова зона.

Основні ж фактори, на які орієнтуються при виборі квартири – це поверх, планування і наявність автономного опалення. Жити на першому і останньому поверхах не хоче ніхто: в одному випадку – через шум із вулиці та під’їзду, в другому – через сирість від даху.

Дивляться і на стан квартири, хоча це, кажуть ріелтори, не має лякати: у великих кімнатах можна зробити хороший ремонт.

Специфічне ужгородське питання води «за графіком» давним-давно вирішене, – відзначає Руслан Плотніков. Відколи на ринках десятки років тому з’явилися насоси-«безбашенки», люди ставлять їх собі або індивідуально, на квартиру, або загалом на стояк. А в новобудовах одразу роблять насосні, і вода в таких будинках є цілодобово.

Східняки в Ужгороді житла не купують

Ситуація на Сході України своє­рідно вплинула на ужгородський ринок нерухомості. Окремі сім’ї перебралися в західні області, але це – не масове явище, – каже Руслан Плотніков.

По-перше, продати нерухомість на Донбасі зараз практично нереально, а накопичення на ще одне житло є не в усіх. Тому люди зі Сходу приїжджають не так купувати квартири, як відстежити ситуацію. Цікавляться не тільки цінами на нерухомість: вивчають економічні показники, з’ясовують, чи є тут робота, яке ставлення населення до східняків – досліджують обстановку. Досить багато переселенців орендували квартири, щоб перечекати конфлікт.

Лише до агентства «Сакура», розповіла Анна Демида, постійно навідуються останнім часом три сім’ї зі Східної України – ходять, питають, дивляться. Ріелтори, своєю чергою, обдзвонюють продавців, повідомляючи, що є попит на певне житло. Тому люди, які виставили нерухомість на продаж, помічають потенційних покупців і, відповідно, не скидають цін. А через це квартири, які ще минулого року забрали б одразу, тепер продають по кілька тижнів. Хоча деякі продавці наполягають: будуть чекати хоч три роки, але ні копійкою не поступляться.

Тетяна Щоголєва, газета «Унґвар».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)