24 листопада в Ужгороді конференція TEDx

TED — це щорічна конференція, на яку запрошуються видатні мислителі та діячі світу, щоб поділитися тим, що їх найбільше захоплює. TED означає Technology, Entertainment, Design (Технології, Розваги, Дизайн) — три широкі тематичні сфери, що разом формують наше майбутнє.

Перша подія в стилі TED відбулась в 1984 році, і це була конференція, яка зібрала разом представників трьох галузей: технологій, розваг та дизайну. Основна місія TED – «ідеї варті поширення».

Доповідачами на TED є люди з різних сфер життя: керівники, науковці, митці, філософи, музиканти, спортсмени, дизайнери.У різні роки на конференціях та інших проектах TED виступали екс-віце-президент США Альберт Гор, кінорежисер Джеймс Камерон, засновник корпорації Microsoft Білл Гейтс, вчений-біолог і посол миру ООН Джейн Гудолл, письменниця Елізабет Гілберт, засновник корпорації Virgin Сер Річард Бренсон, математик Бенуа Мандельброт, екс-прем’єр-міністр Великобританії Гордон Браун, лідер рок-групи U2 Боно і багато інших видатних особистостей.

TEDx — це незалежна програма, яку було розпочато TEDу 2009 році задля здійснення його місії по поширенню іноваційних ідей на більш глобальному рівні. Існує безліч людей по всьому світу, які хотіли б потрапити на конференцію TED, і тепер в них є можливість зробити цеу своїй країні.

Першою подією TEDx вУкраїні була конференція TEDxKyiv. Вона відбулася 18 жовтня 2009 року. Сьогодні географію TEDx розширено на міста: TEDx Донецьк, TEDx Львів, TEDx Одеса, TEDx Харків, Вінниця і теперУжгород.
Ліцензію на проведення конфереції вУжгороді отримали Іван Паламарчук та Сергій Пішковцій. Захід планується провести 24 листопада 2012 року.

Для того, щоб ви краще зрозуміли про що йдеться, пропонуємо вашійувазі інтерв’ю з Крісом Андерсон, кураторои та ведучим одного із найяскравіших проектів останнього десятиліття – конференції ted.com, – про те, навіщо він купив TED, як втратив 2 млрд доларів, про моду на вивчення механізмів мислення і про новий формат освіти.

Три рази в рік декілька десятків людей платять біля $10 000 за вхідний квиток на конференцію TED, щоби сидячи в невеликому темному залі, слухати наприклад Ріка Еліаса, пасажира літака, дивом посадженого пілотами в Гудзон, який розповідає зі сцени про те, що він зрозумів про життя, поки лайнер падаву воду, чи директора Інтституту регенеративної медицини Ентоні Атала, що демонструє принтер, який друкує людські органи, чи оперні діву Черіті Тільман Дік, яка розповідає, про те, як вона перенесла пересадження обох легенів та зуміла зберегти голос, чи хакера Джошуа Кляйнв, що описує розумові процесиу ворон. Всі ці лекції, а також доповіді Сергія Бріна, Боно, Біла Клінтона, Джеймса Кемерона, Нгозі Оконджо-Івеала, Мішель Обами та багатьох інших неординарних особистостей (всього біля 1800 виступів) доступні на ted.com, але потік бажаючих особисто побачити шоу проекту TED Talks («ідеї, варті поширення») не вичерпується.

Перша конференція TED відбулась в 1984 році – її засновник Річард Вурман вирішив об’єднати технології, розваги та дизайн (Technology Entertainment Design) в одномі інформаційному полі. Тоді виступаючі представили публіці перший комп’ютер Macintosh, перший ком пакт-диск Sony, практичне застосування теорії фрак талів і нову модель розуму.

В 2001 році TED купив Кріс Андерсон. З тих пір проходить стрімкий розвиток проекту: він вийшов в інтернеті зібрав сотні мільйони переглядів, з’явилась премія TED Prize «За бажання змінити мрії», ліцензія на проведення локальних TED-конференцій(з 2009 року подібні заходи відбуваються вУкраїні), дискусійний онлайн-клуб з 90 000учасників та інше

Головною ціллю TED Кріс вважає популяризацію освіти нової формації – едьютейнмента (від англ. education — “освіта” та entertainment — “розваги”). Про це він розповів зі сцени на TED 2010 (до речі, кожен хто виступає на конференції має в своєму розпорядженні всього 18 хвилин, щоби представити свої ідеї «найноваторськішим та найзахоплюючішим способом на який вони здатні»).

— До того як мій фонд Sapling Foundation купив TED, це був достатньо маленький проект: раз в рік проводилась конференція, люди платили великі гроші за вхід, яких хватало на те, щоби працювати до наступної події. Я вирішив, що необхідно залишити це ядро (дохід від дуже дорогих квитків), але посилити елемент шоу і робити це частіше, щоби хватало грошей на розвиток не комерційних проектів (TED Prize, онлайн-трансляція, TED Books, ліцензія та інші). Коли я прийшов в TED,у мене було всього четверо працівників. Зараз їх 50, і наша команда розростається. Нас щодня дивляться 400 000 людей.

— Як Ви прийшли до цього бізнесу?
— Післяуніверситету я працював журналістом, писав новини до випусків на радіо Сейшельські острови. В 1984 році познайомився з дивним новим світом комп’ютерів і просто закохався, тут же влаштувався редактором в один із тематичних журналів, а через рік вирішив заснуати свій. Взяв кредит в банку ($25 000), зареєстрував видавництво Future Publishing і за сім років не тільки повернув вкладені кошти, а й суттєво їх примножив.

Через 10 років я продав бізнес і переїхав з Британії в США (завжди страждав любов’ю до зміни місць). В Америці знову організував стартап і досягнув фантастичногоуспіху з журналом Business 2.0. Паралельно заснував фонд Sapling Foundation – некомерційну організацію, яка допомагала поширювати хороші ідеї. Мені було приємно думати, що я бізнес-магнат: своя компанія, яку аналітики оцінювали в $2 млрд (чому – не дуже зрозуміло), журнали та цікаві проекти. Але на початку 2000-х NASDAQ зірвався, і я втратив все: 15 років серйозної роботи коту під хвіст. 18 місяців я дивився, як все навколо руйнувалось, і щодня просинався з відчуттям, щоу мене на лобі написано «Невдаха». Як я дозволив своєму особистому щастя бути так тісно бути пов’язаним з бізнесом? Не знаю.

В кінці кінців, дещо покращивши справи, я вирішив, що з мене досить. І купив TED. Це дуже мені допомогло: я помітив, що вперше за багато років своєї підприємницької діяльності читаю. Багато читаю. А ще помітив, що в світі стільки всього цікавого поза корпоративним сміттям та безтолковими нервами! Коротше кажучи, я з головою занурився в конференцію – став їх куратором та ведучим.

— Судячи з ролику Behind the TED Talks, що недавно з’явився на вашому сайті, кухня проекту нічим не відрізняється від кухні будь-якого телешоу.
— Так і є. Кожен доповідач відчуває паскудні емоції перед своїм виступом: пітні долоні, безсонні ночі, безпричинна боязнь годинника (у нас же на сцені просто перед очима доповідача великі червоні цифри відраховують час, що залишився, – на останній хвилині вони починають миготіти так, ніби повинна здетеновувати бомба). Слайди, підготовані промови, численні репетиції, поради від колег і попередніх доповідачів…

— В чому секрет хорошої лекції?
— 25% всіх виступів на TED ніколи не потрапляють на наш сайт – це може здатись солідною цифрою, але ми дуже ретельно добираємо те, що достойне масового глядача. По одному дуже простому критерію: вау-фактор. Якщо неу всіх, хто дивиться ролик, відпадає щелепа і очі світяться від захоплення, значить цій доповіді не місце на ted.com. Це до речі привело мене до цікавої штуки: всі, хто приходять до нас, знають про цей вау-фактор і готуються дуже-дуже-дуже добре. Дивовижно, але найцікавіші і захоплюючі промови зовсім не обов’язково йдуть від світових знаменитостей, навпаки, частіше всього – від людей вузьких спеціальностей, які до костей прониклись своєю справою.

— А ви коли-небудь жаліли, що запросили людину виступати?
— Так, звісно.До нас якось приходила одна телевізійна діва (не буду називати імені), і її промова булла настільки егоїстичною та самозакоханою, що публіка в залі почала на неї шипіти. А ще траплялось, що деякі наші доповідачі нервують (а нервують практично всі) і намагаються заспокоїти нерви, що розгулялись, бокалом вина – так ось, не все можуть вчасно зупинитись, і потім буває незручно.

— Ваш проект відіграв велику роль в популяризації навчання, я би навіть сказав, що народив моду на знання. Які ще були передумови?
— Думаю, освіта знаходиться не в найкращому перехідному періоді. Те, як зараз навчають і для чого вчать, багато в чому направлено на благо індустріальної економіки, якої більше не існує. Людей буквально заставляють іти по заданій схемі, щоби знайти саме ту роботу, на яку вони націлились. І така модель явно не підходить креативному, постійно мінливому світу, в я кому ми живемо. Людям наскучила рутина формальної освіти. Але коли вони звертаються не до бездушної машиниуніверситетів, а до вчителів, які їх надихають, їх мозок наче просинається, їм стає все цікавим, їм хочеться дізнатись більше. Однією із головних задач TED ми вважаємо створення платформи, сцени, з якої найкращі, найпристрасніші вчителі можуть виступити перед великою аудиторією.

— І хто він, ваш глядач?
— На TED приходять допитливі – це, мабуть, головна риса нашого слухача і глядача. Вони можуть бути ким завгодно: вченими, художниками, дорожніми працівниками, мрійниками. Можуть бути старими і молодими. Можуть бути з різних країн, можуть говорити на різних мовах, але вони всі хочуть вчитись, хочуть дізнаватись щось нове. На TED не можна прийти із закритим світоглядом, якимисьупередженнями чи стереотипами, інакше на лекціях тобі швидко стане нудно, а то й взагалі почне нервувати.

— Що зараз цікавить більше всього?
— Дуже сильно зросло зацікавлення до того, як людина думає: до механізмів мислення, алгоритму прийняття рішень. Росте розуміння того, що людський мозок – достатньо дивна та неосяжна штука. І знання про нього можуть бути корисними та цікавими.

— Викладаючи лекції в інтернеті, ви не боїтесь, що люди перестануть ходити на ваші оффлайн-заходи, які вас годують?
— Ми, безумовно, переживали з цього приводу, але, як ви бачите, люди як і колись приходять на лекції. Думаю, що роблять вони це через бажання бути першими, хто побачить шоу, відчує енергію. І ще вони приходять в зал, тому що хочуть спілкуватись одне з одним, знайти однодумців, майбутніх партнерів, інвесторів…

КРІС АНДЕРСОН, куратор і ведучий щорічної конференції TED. Народився в 1957 році в Пакистані,у віддаленому селищі, і перші роки життя провіву мандрах по Афганістану та Індії, де батько Кріса працював очним хірургом. Закінчив Оксфордськийуніверситет за спеціальністю «філософія, політика та економіка». Працював журналістом, заснував видавництво Future Publishing, випускав журнал Вusiness 2.0, організував некомерційний фонд Sapling Foundation, який в 2001 році купив TED. Живе в Нью-Йорку.

Джерело: chas-z.com.uа

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-10
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Що робити тім що працювали в в народному господарстві по 35 років і більше , отримали пенсію 1700 гр.? У мінтів і так хороша пенсія відносно люду якого вони пресовали ... ......
Сергій (2016-12-11 13:11:21)
Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)