В аграрному секторі теж можна заробляти гроші.

Це доводять на ділі працівники СТОВ «Клячанівське» у Мукачівському районі Закарпатської області.

Виїхавши з Мукачева на Ужгород, відразу за містом в очі впадають дбайливо доглянуті поля. Колосяться жовті, наче саме сонце, пшениця та ячмінь, зеленіють рядки картоплі та буряку, а кукурудза взагалі, наче море зелене, шелестить від подиху вітру.

Така картина сьогодні скоріше виняток, ніж правило, бо колишні колгоспні поля в багатьох селах нині почорніли, вкрилися чагарниками та заросли верболозами. А ось ці зелені — поля сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Клячанівське». Про те, як вдалося клячанівцям за нинішніх негараздів зіпнутися на ноги й гордо та широко розправити плечі, наша розмова з очільником цього одного з кращих господарств Мукачівщини Іваном Гіряком.

Іване Ярославовичу, нашим читачам буде цікаво довідатися про історію вашого господарства.

— СТОВ «Клячанівське» є правонаступником колишнього колгоспу імені Георгія Димитрова. Його 22 квітня 1946 року заснували болгари, які на Мукачівщині вирощували овочі. Це були родини Ганчових, Роглєвих, Пенчевих, які осіли в місті над Латорицею, залишившись на закарпатській землі назавжди. Варто зауважити, що працювали вони не покладаючи рук і через 20 років десять працівників цього колгоспу стали Героями Соціалістичної праці. Таким більше ніде не тільки у нашому краї, а навіть на теренах України та й усього «великого і неподільного» похвалитися не могли. Згодом до Клячанівського колгоспу приєднали ще два села — Іванівці та Старе Давидково. А в 1992-му колгосп ім. Димитрова перетворився на спілку селян «Клячаново», яка проіснувала до 2000 року. Після розпаювання колгоспних земель 8 березня  того ж року  на загальних зборах пайовиків  на базі спілки було створено СТОВ «Клячанівське».

Скільки земель має нині ваше товариство?

— Сьогодні на балансі господарства є 2300 гектарів ріллі. До нас приєдналося Макарьово і навіть два села Іршавського району — Негрово та Доробратово. Крім ріллі, маємо ще 10 гектарів яблуневого саду. Хочу зауважити, що ще два роки тому ми обробляли всього 320 гектарів. Торік освоїли  1500 гектарів, а цьогоріч ще стільки ж. Причому орали ми таку землю, що не оброблялася понад десятиліття, а в деяких місцях навіть понад 20 років.

Які культури вирощуєте?

— Сіємо багато зернових – озимі пшеницю та ячмінь, а ще кукурудзу, соняшник, ріпак і навіть сорго. Цьогоріч під пшеницю було відведено 188 га, ячмінь – 155 га, ріпак – 156 га, кукурудзу – 750 га, сорго – 102 га, сої — 464 га, та під соняшник — 335 га. Садили ми також 44 га картоплі, 6 га червоного столового та 2 га кормового буряку.

Літо 2012 року видалося доволі спекотним. Чи вдалося зібрати добрий урожай?

— Погода дійсно нас не балувала. Звісно, що такого врожаю, на який ми розраховували, не було, однак, хвалити Бога й за те, що зібрали. Врожайність зернових була вищою, ніж у так званих зернових областях нашої держави. Приміром, пшениця на різних ділянках вродила по-різному і дала нам від 30 до 40 центнерів з гектара, ячмінь – 41, кукурудза — понад півсотні. Непогано вродили й інші культури – сорго, соя та соняшник. Маємо також добрий врожай картоплі, на круг нині збираємо по 230 центнерів.

В разі несприятливих погодних умов фермерські господарства на Заході не залишаються сам на сам із своєю бідою, їм страхові компанії відшкодовують збитки. А ви не страхувалися від неврожаю?

— Ми ще до такого не доросли. У нашій державі, щоб застрахувати майбутній врожай,  потрібно заплатити стільки, що не вистачить тих коштів, які виручите від продажу культур, які страхуєте. Поки що нам це не по кишені.

А як з кредитами, чи позичаєте кошти у банку?

— Обійтися без кредитів сільгоспвиробникові сьогодні взагалі неможливо, адже, щоб посіяти, необхідно купити добрива, засоби захисту рослин, дизельне пальне, мастила та запасні частини до техніки. А це все кошти. І чималі. Тому й доводиться брати позики. Інша справа, що відсотки тепер драконівські. Приміром, брали кредит під 15 відсотків. Та потім банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку до 21. Дуже добре, коли діють державні програми, які передбачають компенсацію банкам відсотків по кредиту. Та коли цього немає, доводиться віддавати левову частку прибутку банкові. От і виходить, що ти працюєш у поті чола, а банк збирає вершки.

Для обробітку такої кількості земель потрібна відповідна техніка. Чи маєте й чи купуєте засоби виробництва?

— Аякже, без техніки ми ніхто й ніщо. Тільки останнім часом придбали її  на понад 8 мільйонів гривень. Це 2 трактори фірми «Джон-Дір», 2 зворотних плуги до них, борона, компактомат для передпосівної обробки грунту, 2 сівалки – зернова і кукурудзяна, 2 зернозбиральні комбайни «Джон-Дір». Маємо всього 12 тракторів, 8 вантажних автомобілів та зерновоз «Ман».

Одна справа — виростити добрий урожай, а інколи ще більшою проблемою для сільгоспвиробника є його реалізація.

— Так, це правда. Приміром, сьогодні у нас добре вродила картопля, бульби гарні, добірні. Проте підрахували, що затрати на культивування кілограма «цього другого хліба» становлять 85–90 копійок. За нинішніх цін якщо збудемо по гривні, то дуже добре. От і маємо рентабельність всього 10 копійок. Не густо. Пшеницю, ячмінь та й інші зернові культури ми збуваємо Ракошинському комбікормовому заводу, який забезпечує кормами свинокомплекс у Чопівцях. Практично весь урожай соняшнику від нас закупив Чернівецький олійно-екстрактний комбінат. Зазначу, що тут нам неабияк поталанило, адже ми встигли продати цю олійну культуру за ціною 4900 гривень за тонну, а ось зараз переробники платять за неї на 1700 гривень менше. Тож якби ми своєчасно не продали соняшник, то втратили б чималі гроші. Вельми добре заробили й на ріпаку. Рентабельність вирощування цієї культури нам обійшлася цьогоріч у 70%.

Ви сієте соняшник, але ж, як відомо,  ця культура неабияк виснажує землю. Фахівці не радять надто захоплюватися нею. Не боїтеся, що на тих грунтах, де був соняшник, опісля нічого не вродить?

— Ми все ретельно прораховуємо й діємо за принципом: сім раз міряй, а раз – ріж. Тому сівозміни чітко плануємо. Крім того, не думайте, що ми в землю нічого не вкладаємо. Закарпатські грунти надто кислі, тому, щоб їх розкислити, потрібно вносити в них вапняк. Коли ми ще тільки починали вапнування, цей інгредієнт коштував 100 гривень за тонну. Та вже за короткий час ціна його збільшилася до 140 гривень. Раніше держава на такі дії сільгоспвиробникам надавала дотації, існували відповідні програми, нині ж – абсолютно нічого. А між тим, підраховано, що розкислення одного гектара кислого грунту обходиться в 600 гривень.

Ваше господарство багатогалузеве, крім зернових культур маєте ще й яблуневий сад. Чи дає він прибуток?

— Звісно, що дає. Заклали ми його кілька років тому, придбавши саджанці в ТОВ «Голланд-Плант», і ось уже другий рік поспіль він щедро плодоносить. Цьогоріч плануємо зібрати 200 тонн яблук. Через те, що таких садів, закладених за голландською технологією, на Закарпатті зовсім мало, то й проблем з реалізацією цих фруктів не маємо. Їх охоче купують у нас місцеві супермаркети та магазини. Та хочу зауважити, що не так вже й легко отримати врожай яблук. Це не газдівські сільські яблуні, що ніколи й нічим не обробляються й далеко не завжди обрізуються. Зі своїми карликовими ми маємо чимало мороки. Одного обробітку їм недостатньо, тому за сезон доводиться їх обприскувати 7—9 разів.

Чи плануєте розширювати садівництво?

— Ми мали на меті посадити 30 гектарів горіхового саду і порахували, що для реалізації цього задуму нам необхідно вкласти 2 мільйони 600 тисяч гривень. Однак сьогодні ця справа є надто ризикованою, бо держава компенсує за такий сад тільки 2,4 тисячі гривень за один га в рік. Тобто ми отримували б тільки 72 тисячі дотацій, а це є мізер порівняно з нашими затратами, адже тільки за одні саджанці ми мусили б викласти близько півмільйона гривень. Тож поки що ця ідея, як мовиться, зависла в повітрі.

Що стосується розширення господарства взагалі, то ми його плануємо. Ми б раді взяти ще землю в оренду і платити за неї всі належні податки, однак в умовах закарпатського малоземелля втілити в життя цей задум доволі непросто. В той же час візьмімо, для прикладу, радгосп-завод «Середнянський» Ужгородського району. Держава закріпила за ним 2,5 тисячі гектарів землі, але реально використовується тільки п’ята частина. Решта 2 тисячі гектарів угідь «гуляють» і заростають чагарниками.

Іване Ярославовичу, ще одна галузь сільського господарства наявна у вашому СТОВ — це тваринництво. Чи маєте велику рогату худобу, овець?

— Ми сьогодні утримуємо на відгодівлі 70 голів ВРХ. Маємо й 180 овець, 60 із них — романівської породи та 120 породи прекос. Молоком  не займаємося взагалі. 

Скільки людей працює у вашому товаристві?

— Постійно зайнятих маємо 55 чоловік. Наймаємо й сезонних робітників. До речі, часто стикаємося з тим, що взагалі не вистачає робочих рук у наших селах. Так, зараз у нас працює на збиранні картоплі бригада аж із Берегівського району.

Заробітну плату видаєте вчасно?

— Так, виплатити своєчасно зароблене працівникові — це святе діло. Жодної заборгованості у нас не існує. Вчасно платимо ми і всі належні податки.

До речі, а яка у вас середня зарплата?

— Понад 2000 гривень на місяць. Для села це, погодьтеся, не так вже й мало.

В радянські часи існувало гасло «Кадри вирішують усе!»  А як зараз із цим у вас?

— Це було дуже правильне гасло. Своєї актуальності воно не втратило й нині. У нас працюють віддані справі люди. Щоб не бути голослівним, назву кілька прізвищ. Мій заступник Андрій Чонка — аграрій від Бога. Він працює в нашому сільгосппідприємстві понад три десятиліття. Багато років очолював його. Нині всі виробничі питання у його віданні, а ось я більше займаюся економікою. Або ж візьмімо Владислава Фегира з Макарьова. Цей 26-річний молодий комбайнер — надзвичайно талановита людина, безвідмовний працівник. Що не скажеш, все зробить якісно і в строк. Не можу не назвати й таких передових робітників, як трактористи Юрій Чечур та Віктор Гуленко, а також комбайнер Микола Тенгеричанин та інші.

Джерело:karpatnews.in.ua

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)
Не хочу никого оскорбить,НО закрадывается сомнение в адекватности авторов законопроекта.Они представляют СКОЛЬКО ЭТО СТОИТ.Может для цветущей страны для которой кредиты МВФ пыль,это не проблема???Може ......
простофиля (2016-12-06 22:26:34)
Ну и где же запись? История с компроматом точно напоминает анекдот о неуловимом Джо....
Федя (2016-12-06 20:57:36)