Косметика ціною життя: чому її досі тестують на тваринах?!

Косметика ціною життя: чому її досі тестують на тваринах?!
 

 

Важко уявити сучасну людину, яка не користується косметичними та побутовими засобами — це продукти наукового прогресу, які давно стали невід’ємною частиною цивілізованого життя
Проте чи можна назвати цивілізованими методи, за допомогою яких подібний товар з’являється на полицях у магазинах? І чи хоч хтось замислювався над тим, скільки тварин постраждало для того, аби лабораторія зазначила, що якийсь бальзам, крем чи засіб для миття посуду безпечні для використання їх людиною?
Щороку мільйони тварин стають піддослідними жертвами у різних аспектах людської життєдіяльності — медичні дослідження, військова, космічна сфери. 10% припадає на досліди косметичних та інших компаній, що виробляють хімічну продукцію. Такі підприємства за допомогою спеціальних лабораторних перевірок мають спершу довести безпечність своєї продукції для здоров’я людини. Проте чи справді виправдані ці узаконені жертвоприношення?
Захисники прав тварин стверджують, що такі дослідження не дають 100% вірогідності безпечності того чи іншого засобу для людини. Оскільки в лабораторних дослідах найчастіше використовуються кролики, хом’яки, морські свинки, щури та миші, а для тестування побутової хімії — мавпи, собаки, коти, такі тестування не можуть показувати єдиного результату, до того ж вони не проводяться на людині, яка є іншим біологічним видом. Є речовини, які безпечні для людини і небезпечні для деяких піддослідних тварин, і навпаки. Зокрема, стрихнін, отруйний для людини, абсолютно спокійно переноситься морськими свинками і мавпами у великій кількості, атропін може вбити людину навіть у кількості 1 мг, тим часом як мавпи практично не підвладні його впливу, а голуби, пацюки і морські свинки взагалі не реагують на наявність в організмі цієї речовини. 100-200 грамів скополаміну не заподіють жодної шкоди собаці або кішці, але навіть півграма цієї речовини може призвести до смерті людини.
Як проводяться тести на тваринах
Говорячи про тестування для косметичних та інших компаній, що виробляють хімічну продукцію, більшість людей не розуміє, яким саме чином це відбувається. Тварин спеціально вирощують у стерильних умовах лабораторії, для того щоб вони принесли себе в жертву індустріям краси та задоволенню потреб людей. Існує безліч тестів – на алергічну реакцію на шкірі, на подразнення ока, на виявлення смертельної дози препарату, на зміни у клітинах, на можливість порушення репродуктивної системи та інші. Як усе відбувається? Наприклад, за даними Human Society International, аби зрозуміти, якою може бути алергічна реакція на продукт, 32 морським свинкам препарат вводять під шкіру й спостерігають за наслідками (почервоніння, запалення, виразки, лущення, свербіж). Тестування на визначення смертельної дози речовини відбувається на щурах, яким досліджувана речовина вводиться у горло за допомогою шприца (тварини можуть відчувати діарею, судоми, параліч, може відбуватися кровотеча з рота, і в кінцевому підсумку смерть). А для того, аби протестувати препарат на можливість причини вроджених дефектів, потрібні 660 кроликів (100 самок та 560 дитинчат). Вагітна кролиця піддається примусовому годуванню під час усього періоду вагітності, потім за день до пологів її вбивають та витягають потомство, аби оцінити наявність ознак порушення розвитку.
Найпоширеніші тести схожі на сюжет фільму жахів: тест на визначення токсичності речовини найчастіше проводять на тваринках, у яких немає здатності до блювоти (морські свинки та щури). Процес дослідження: спершу в шлунки вводиться велика кількість косметичного продукту, мийного засобу чи іншої речовини побутової хімії, далі науковці спостерігають, яка кількість тварин загине (найчастіше — половина). Звідси і назва тесту — LD50 (Lethal Dose 50%) — доза певного подразника (токсину, радіації чи патогену), яка потрібна для того, щоб вбити половину членів піддослідної популяції за визначений термін. Наприклад, смертельна доза для води становить 90 г на кілограм маси тіла.

Промисловий тест Драйза має на меті виявити здатність речовини подразнювати слизисті оболонки ока. Для цього беруть кролів або котів, які перебувають у повній свідомості, міцно фіксують у певних лещатах (схожі на металеві комірці, так тварина не може лапою потерти око) і наносять на рогівку ока тестовану речовину, спостерігаючи процеси, що будуть відбуватися з оком, до повного відмирання рогівки (від одного до трьох тижнів). Іншими, не менш разючими є тести на виявлення подразнення шкіри. Для цього кролів, морських свинок, собак та котів голять, знімають шкіру і втирають у рану досліджувану речовину. Все це відбувається без знеболювання, і навіть якщо тварина впоралася з усім і пережила подібні тортури, її все рівно вбивають, знову і знову вирощуючи іншу партію м’яса на забій.
Альтернативні варіанти досліджень
Повертаючись до питання цивілізованості таких методів, одразу виникає дисонанс, адже ми живемо в епоху досліджень, що породжують нові технології, наукові відкриття, запровадження неможливих раніше проектів, проте досі вдаємося до садистських методів тестування мийного засобу чи туші, прирівнюючи їхню важливість до життя сотні тварин.
Проблема тестування косметичних засобів на тваринах залишається актуальною й через не досить широкий перелік альтернативних методів, щоб забезпечити повну заміну випробувань на тваринах. Та, за інформацією Національної академії медичних наук України, Європейська комісія передбачила низку науково-методичних проектів до 2025 року, зокрема проект EU-ToxRisk, зі створення альтернативної методології вивчення хронічної токсичності біологічних продуктів. Зараз же є перелік вже доступних методів альтернативного дослідження, які можуть зберегти життя сотням тисяч тварин. "Є можливість вирощувати в лабораторії шкіру, рогівку, навіть органоїд людського мозку; проводити тести на кров’яних тільцях; є біочіпи, які можуть вказати на токсичність чи безпечність будь-якої речовини за лічені секунди; є різні методи комп’ютерного моделювання, які визначають токсичність продукту з широкої бази даних за кожним компонентом, вони є дуже достовірними і дуже економними за часом і коштами, тому що повністю чи майже повністю виключають необхідність тривалих лабораторних досліджень та опираються на наявні дані", - стверджують у спільноті "Екологічна платформа".
Вже доступні альтернативні варіанти дослідження продукції компаній на безпечність у використанні людиною:
  • Комп’ютерний метод виявлення токсичності хімічних речовин. Команда американських науковців за допомогою даних про хімічні речовини та їхні суміші, зібраних Європейським хімічним агентством, створила базу з 866 тис. властивостей та вказівок на токсичність усіх проаналізованих препаратів (дані були отримані під час багаторічних дослідів на тваринах). На основі розрахунку коефіцієнтів подібності вчені навчили штучний інтелект оцінювати ймовірність небезпечних властивостей хімічних речовин. (Точність такого аналізу становить 87%, одиничний дослід на тваринах — 57%, повторний — 81%).
  • Використання компаніями інгредієнтів, які вже було протестовано і мають історію безпечного використання.
  • Тестування в пробірках за допомогою методів, що базуються на клітинах (випробування з виявлення шкірної алергії в морських свинок можуть передбачити реакцію людини на 72% часу, коли комбінація хімії та альтернативних методів, що базуються на клітинах, — 90% часу), та методів вирощування штучної шкіри або використання реконструйованої шкіри людини (альтернатива тесту Драйза на кроликах, що передбачає реакцію шкіри людини на 60% часу, коли використання відновленої шкіри людини — 86%).
Різні компанії з різних причин не хочуть чи не можуть поки перейти на альтернативні варіанти дослідження. Деяким так легше виправдовуватись у разі позову, якщо їхня продукція нанесе шкоди здоров’ю людини, що є дуже дивним, адже переважна більшість експертів зазначає, що тестування на тваринах суттєво поступається у точності іншим, альтернативним методам дослідження. Інші компанії наполягають на створенні "нових" інгредієнтів без історії безпечності, які знову починають тестуватися на нових тваринах, через те, що поки немає повного переліку доступних методів для певних галузей тестування без "допомоги" тварин. Так, є виробники, які не хочуть втрачати змогу продаватись у тих країнах, де тестування на тваринах є обов’язковим, й ухвалюють неетичні, але фінансово вигідні рішення. Варто враховувати й інтереси великих компаній, що заробляють на продажі тварин на потреби лабораторій та на проведенні таких дослідів — вони не хочуть втрачати змогу заробляти таким чином і, ймовірно, мають вплив на ухвалення таких рішень у законодавчому полі.
Як зазначає Асоціація "Парфумерія та косметика України", іноді трапляється й так, що деякі виробники тестують на тваринах свою косметику, навіть не бажаючи того, бо просто не замислювались над питанням, а яким саме чином відбувається оцінювання безпечності косметики, замовляючи санітарно-епідеміологічний висновок на свою продукцію. До речі, саме лабораторії, що роблять такі висновки, й затримують увесь процес переходу до альтернативних методів дослідження. За словами волонтера зоозахисної організації UAnimals Даші Воронкової, виробники косметики та парфумерії, навпаки, особисто зацікавленні у таких змінах і намагаються вплинути на ситуацію. Для цього вже двічі відбувся круглий стіл із залученням до обговорення представників Наукового токсикологічного центру ім. Л. Медведя. Останні представили звіт щодо альтернатив, які впроваджено сьогодні, та тестів, що потребують змін. До того ж українськи виробники косметики наполягали на піврічному перехідному періоді, проте саме лабораторії відтермінували його до 18 місяців.
Трапляються й випадки коли компанія вимушено тестує свою продукцію на тваринах, адже, наприклад, законодавство Китаю забороняє імпорт та продаж не протестованих на тваринах засобів побутової хімії та косметичних товарів.
Також, як зазначає Human Society International, проблема й у тих, хто займається затвердженням косметики для використання людьми. Адже члени комісії нерідко бувають надто консервативними й не довіряють новим "нетваринним" методам перевірки безпечності речовин продукту. Тому це має контролюватися на законодавчому рівні кожної з країн.
Здебільшого для повної відмови в продажу, створенні та поширенні засобів, що тестувалися на тваринах потрібен час. Адже таким підприємствам та компаніям потрібно поступово змінювати методи досліджень, розробляючи та впроваджуючи нові. Наприклад, Україна теж починає свій шлях до повної відмови від тестування продукції на тваринах. Міністерство охорони здоров’я пропонує ведення нового технічного регламенту на косметичну продукцію, одним із важливих аспектів якого є заборона випробувань косметики на тваринах та надання можливості іноземним та національним компаніям використовувати новітні технологічні розробки, зокрема альтернативні методи тестування косметичної продукції. До цього, як зазначає Національна академія медичних наук України (в чиїх наукових установах не виконуються науково-дослідні роботи, пов’язані з вивченням властивостей косметичних засобів та засобів побутової хімії, та їхнього впливу на здоров’я людини, а отже, не проводяться тестування цих засобів на тваринах), питання розробки та обігу косметичної продукції регулювалися лише "Державними санітарними правилами і нормами безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості" (1999 р.), а проблему жорсткого поводження з тваринами було регламентовано у законі України № 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження". Стаття 26 цього закону містить також рекомендацію щодо застосування валідованих альтернативних методів дослідження. Наступним кроком до гуманізації поводження з тваринами в експериментах стало приєднання України у 2017 році до Європейської конвенції від 1986 р. "Про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей".
В Україні тестування на тваринах відбувається в науково-дослідних лабораторіях при Харківському національному медичному університеті та при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. При тестуванні такі лабораторії діють відповідно до чинного законодавства. Наприклад, за словами проректора з наукової роботи ХНМУ Валерія М’ясоєдова, експертиза косметичної продукції за токсикологічними показниками проводиться у відповідності до чинного державного нормативного документа — "Державні санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості". Регулювання процесу тестування в подібних закладах відбувається згідно з положеннями закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" та "Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів та експериментів на тваринах", а також з додержанням біоетичних норм GLP (загальна декларація про біоетику та права людини). В лабораторіях зазначають, що тестування косметичних засобів за допомогою альтернативних методів вбачається можливим, але лише після впровадження нового Технічного регламенту, що, відповідно до інформації на сайті МОЗ України, найближчим часом буде опрацьовано та оприлюднено для обговорення.
Проте, навіть закони не завжди спиняють компанії, що женуться за заробітками. Зокрема, у директиві Європейського Союзу щодо заборони засобів та їхніх інгредієнтів, що тестувались на тваринах, вказано, що тестування можливе, якщо це робиться для захисту здоров’я працівників: "Працівники обробляють речовини в більших кількостях, при більш високих концентраціях і частіше, ніж споживачі. Тому випробування на тваринах можуть вимагати захисту людей, які працюють у цій галузі". Також регламент стосується лише косметичних засобів (інгредієнти засобів побутової хімії можуть бути протестовані на тваринах).
Це означає, що на європейському ринку досі є продукти, що змусили страждати тисячі тварин. Але тенденція відмови від товарів таких компаній та підприємств поширюється від країни до країни. Створюються спеціальні списки "білої" та "чорної" продукції з метою попередити користувачів та знизити попит на такі товари. Поширюються ідеї заохочення купівлі етичної продукції (не тестованої на тваринах). Наприклад, відомі організації, що мають на меті припини жорстокість у відношенні до тварин у будь-якому аспекті людської життєдіяльності — Cruelty Free international та PETA. За допомогою своєї діяльності подібні організації, спільноти та активісти досліджують стан речей кожної з країн, яка нібито заборонила тортурницькі методи дослідження на тваринах.
Зокрема, одним з найяскравіших є приклад, наведений Cruelty Free international у 2012 році. Інсайдер організації 7 місяців працював при Імперському коледжі Лондона, який вважається одним з найкращих університетів в світі. Під час досліджень при цьому університеті мишам та щурам проводили операції з хірургічного каліцтва, робили подвійні пересадки нирок, інвазивну хірургію з трубками, що були імплантовані їм у голови, змушували бігти по бігових доріжках аби уникнути ударів струму. Усі страждання завершували смертельними газовими камерами чи відрубанням голови за допомогою гільйотини.
Окрім дослідів та викриттів на сайтах також розміщено повні списки "чорної" та "білої" (веганські та етичні) історії кожного з брендів. Адже, як не дивно, саме найпопулярніші у світі компанії очолюють списки зі знаком "-". Наприклад, такі фірми, як-от Johnson & Johnson, Procter & Gamble, Gillette проводять одні з найжорстокіших дослідів на тваринах. Не виключенням є і косметичні бренди, чия продукція наповнює косметички прекрасної статті по всьому світу: AVON, L’Oreal, Maybelline, Mary Kay, також пармфумерія від Calvin Klein Cosmetics, Gucci, Dior, Dolce & Gabbana, Chanel, Balenciaga, Versace, Vera Wang та багато інших.
Проте є й компанії, які категорично проти подібних методів дослідження: NYX Cosmetics, e.l.f Cosmetics, Inglot, Benton, Weleda, GUAM, Nina Ricci, Yves Rocher, побутова хімія від Marks & Spencer, Yplon SA, Ecover, McBride. Компанії LUSH і Paul Mitchell також зобов'язалися не лише не проводити тестування продукції на тваринах, але й не поставляти в Китай свій товар доти, поки закон про випробування на тваринах не буде змінено.
Також є компанії, що намагаються змінитись, підтримуючи настрої своїх споживачів. Виробник Dove, Axe та Timotei (Unilever) вирішив підтримати всесвітній протест проти тестування косметики на тваринах і до 2023 року пообіцяв повністю відмовитися від подібної практики. Позитивними прикладами є й бренди, що фінансово залежні від компаній "чорного" списку, проте самі дотримуються позиції захисників тварин (The Body Shop, Yves Saint Laurent, Sanoflore — L’Oreal).
Попри те, що 20% країн світу на законодавчому рівні забороняють використовувати тварин для доведення безпечності продукції для людини, компанії вдаються до хитрощів, приховуючи від споживачів реальний стан речей у лабораторних випробуваннях. Більшість експертів радять перевіряти інформацію про компанії та їхню продукцію, адже, наприклад, не можна повністю довіряти навіть всесвітньовідомій організації PETA. Для того, щоб потрапити в "білі" списки цієї організації, достатньо написати офіційного листа, в якому треба гарантувати відсутність використання подібних методів та імпорту сировини, що була перевірена таким чином. Найбільш суворі умови для отримання сертифікату – в організацій Choose Cruelty Free (CCF) та Leaping Bunny. Але, на жаль, у жодної з організацій, які займаються виданням сертифікатів, немає достатньо ретельного моніторингу або ж він відбувається раз на три роки, тому для повної гарантії у спільноті "Екологічна платформа" радять звірятись з блогами і списками незалежних активістів. Наприклад, Cruelty Free Kitty та Ethical Elephant – у цих блогах у коментарях до кожного допису постійно обмінюються інформацією користувачі зі всього світу, а оновлення відбуваються щотижня, тому вся інформація максимально актуальна і чесна.
Якщо ж ви не знайшли марку потрібної продукції у списках таких організацій і не можете знайти альтернативи улюбленому засобу — варто написати запит до компанії виробника. Волонтер зоозахисної організації UAnimals Даша Воронкова радить поставити виробнику питання з вимогою назвати: повний перелік країн, де реалізується продукція (за виключенням продажів через Інтернет); перелік заводів з місцем розташування, на яких виробляють продукцію; перелік країн-постачальників сировини для виробництва; чи є компанія дочірньою компанією іншого бренду (материнська компанія може бути не етичною, проте зберігати за конкретною маркою етичний статус); чи присутні у продукції компоненти тваринного походження. Також варто попросити надіслати протоколи випробувань, та підтвердження сертифікатів, вказаних на упаковці.
Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2019-07-21
2019-07-20
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)