О.Ледида розповів про свого домашнього улюбленця

О.Ледида розповів про свого домашнього улюбленця

Сьогодні ж — легке й позитивне бліц-інтерв’ю з губернатором краю Олександ­ром Ледидою. Ні слова про політику, лише про домашніх тваринок. 

— У дитинстві у вас була домашня тварина? 
— Так. У мене, скільки себе пам’ятаю, постійно були собаки. Це кращий друг із дитинства. В мене навіть є фотографія, на якій мені 1,5—2 роки, а біля мене на маленькому мотузочку вже був такий бобик дворової породи (сміється). 
— І собаку вважаєте другом? 
— Так. У мене завжди були дуже хороші контакти з собакою, яка завжди мене розуміла навіть за інтонацією в голосі. Пам’ятаю, коли був малим, спілкувався з собакою, вів на повідку і вже тоді собака відчувала мою інтонацію в голосі і відповідно поводилася. 
— А сьогодні який у вас пес? 
— У мене їх навіть два. Лабрадор, звуть його Чіп, та англійська гонча (бігль) на ймення Ремі. 
— Гуляєте з чотирилапими? 
— Спілкуюся з ними на подвір’ї будинку. У мене просто нема часу для того, аби з ними гуляти. Таке може бути двічі-тричі на рік, коли, наприклад, випав перший сніг або сяє сонце… Тоді йду сам на прогулянку до лісу й беру з собою собачку. 
— Як вважаєте, тварина має бути вдома, особливо там, де є діти? 
— Обов’язково! Хоча, кажуть, що за деякими нормами СЕС не варто, але все це казки. Про які би захворювання не йшлося, сьогодні є достатньо препаратів, аби можна було доглядати і за дитиною, і за собачкою. Крім того, це член сім’ї й має бути відповідальність перед чотириногим другом. Водночас це великий позитив для дітей і вони також несуть відповідальність — знають, що треба годувати, гуляти, обережно поводитися з твариною… Це перший контакт дитини з твариною. В межах дому дитина має мати звірятко. 
— А ще ви захоплюєтеся кіньми... 
— З самого дитинства мене тягнуло до коней. Пам’ятаю четвертий-п’ятий клас — тоді ще були колгоспні коні, прості такі, працювали в упряжці. А у вихідні ми з дітьми пробували сісти на коня й трішки проїхати. Згодом уже була можливість дозволити собі коня і час. Спочатку в мене були два коні, а сьогодні вже одинадцять. 
— Кажуть, дитячий церебральний параліч лікують верховою їздою... 
— До нас (йдеться про ранчо «Золота гора» — Авт.) приїжджають такі дітки. І ми маємо дуже спокійних коней, на яких без сідла садять діток із таким захворюванням. Навіть зі Сваляви приїжджають. 
— Часто їздите верхи? 
— Катаюся, коли маю час, але, як правило, раз на тиждень обов’язково в суботу або неділю. Влітку катаюся частіше, бо день довший, а зараз, коли день короткий, із цим трохи складніше. Водночас там (на ранчо) є освітлений манеж, отож якщо є дуже велике бажання, то можна і в манежі поїздити верхи. 
— А є кінь-улюбленець? 
— У мене є три типи коней. Один тип — це екстремальні, коли хочеться постійно бути напоготові. Другий тип — це коли хочеться і не екстриму, і не вільності. І третій тип — це коли хочеться просто відпочивати, ти можеш сісти в сідло і поспати, а він буде потихеньку йти й «муркати», а ти лише відпочиваєш і не чекаєш від коня «подарунків». Бо ж екстремальний кінь у будь-який момент може скинути вершника. Відтак у мене три улюблені коні — дуже спокійний, «середній» і екстремальний. 
— З’являється бажання просто погладити коня, поспілкуватися з ним?
— Однозначно. Коли в мене нема часу, десь там заїхав на обід, то обов’язково беру яблука, аби погодувати. Подаю знак і всі вони вискакують у манеж, бо знають, що зараз їм дадуть або цукор, або яблука (усміхається). 
— А як щодо скачок на конях? 
— Є різні види скачок. Наприклад, конкур — стрибки через бар’єри. Я цим для себе займався, маю деякі навички, знаю техніку. Коли ж хороша погода або випав перший сніг, то можна дозволити собі на великій швидкості промчати кілометр-півтора, аби отримати адреналін. 
— Чи любить губернатор котів? 
— У мене з котами дружби ніколи не було. Так, були в нас коти, але до них ближчими були мама, сестра, а я більше до собак. 
— І візьмете котика на руки? 
— Візьму, чого ж ні, без питань (усміхається). Але останнім часом у мене були такі собаки, що не сприймають котів узагалі. Поки я стоятиму біля собаки, він мене слухатиме й не чіпатиме кішку, але щойно я відвернуся — і все. 
— Ваші діти мають братів молодших? 
— Доньки живуть окремо з сім’ями. Завели собі, знаю, одну собачку — дворняжку знедолену, яка прибилася. Така надійна собака, дворняжка, «двортер’єр»

РІО

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-05-25
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Краще б голосували за петицію що до кримінальної відповідальності за неякісне будівництво та ремонт ДОРІГ....
Миколайович (2017-05-25 13:35:49)
Це що? Чоловіче добрий, ви писали не з бодуна?...
leo (2017-05-24 16:32:41)
мы тоже не хотим таких союзников которые хотят заселить всякими иноплеменниками нашу Христианскую страну. Президент Венесуэлы Николас Мадуро продолжает свое движение к изменению конституции, несмотря ......
Dthf (2017-05-24 14:11:26)
вернее сказать- язычесва. потому чо коммунизм это все ветвь язычества, поклонения умершим злым духам.А знаете почему турия наложила ВЕТО а участие Австрии в программах военного сотрудничества НАТО. По ......
Вера (2017-05-24 09:49:41)
Очередная шутка: Как у Дэвида гЕтты в песне -становится очень опасно, если превентированный удар не будет у странам хамитов, то страны Иафетов и симитов могут быть уничтожены уже этим летом в самое бл ......
Fkmaf (2017-05-24 08:53:29)