Куди сховали від ужгородців "швидкі"?

Куди сховали від ужгородців "швидкі"?

Минулого грудня Олександр Ледида подарував Закарпаттю 19 машин швидкої допомоги. Автомобілі розійшлись районами області – в Ужгороді залишилось 4 «швидких». Нам стало дивно, що цих машин зовсім не видно у місті, а це викликає певні підозри

Отже, ми вирішили зустрітись з головним лікарем станції швидкої допомоги Степаном Степановичем Чулаком. Степан Степанович виявився привітним чоловіком, котрий радо йде на співпрацю з журналістами.

Ми відразу перейшли до справи і спитали щодо машин, що були подаровані у грудні.

Машини є, вони в хорошому робочому стані, але є одна проблема. Для того, щоб повноцінно використовувати автомобілі, потрібно обов’язково мати дозвіл на використання маякових та звукових пристроїв. Такий дозвіл ми отримати ніяк не можемо, при чому за абсолютно незрозумілих причин. Заява «на встановлення та використання» подібних технічних пристроїв стоїть на столі начальника центру дорожнього руху вже з 18 квітня. Як можна їхати на виклик без візуального та звукового сигналу? На нашій роботі кожна хвилина може стати вирішальною. Створювати аварійні ситуації на дорогах ми також не хочемо, адже транспортувати хворих потрібно оперативно, а «мигалки» значно полегшують цей процес.

Після зустрічі з паном Ледидою йшлося про реорганізацію та оновлення певних аспектів роботи станції невідкладної медичної допомоги протягом 2012 року, зокрема встановлення GPS пристроїв. Вже пройшло півроку, чи відбудуться ці зміни?

Справа в тому, що за ці оновлення відповідає управління охорони здоров’я, (яке, нагадаємо, підконтрольне Віктору Трикуру — заступнику міського голови і обласному депутату від ЄЦ —  авт.). Нам залишається чекати, але мова йшла про третій квартал цього року, отже, ще є час. Шкода, що не можемо використовувати подаровані авто, але ми звикли до нашого автопарку.

Скільки у вас бригад та який режим роботи?

У нас є 9 лікарських бригад: з них 4 загального профілю та 5 спеціалізованих. Серед спеціалізованих є кардіологічна, неврологічна, педіатрична, психіатрична та бригада інтенсивної терапії. Режим роботи – 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Ця робота тільки для сміливців – її особливість полягає у тому, що ніколи не знаєш який випадок тебе чекає на виклику. Часто буває, що телефонують і спокійно говорять адресу, а коли приїжджаєш до людини виявляється, що там все дуже серйозно. Найчастіше такі виклики надходять від ромського населення. 

Чи є якась певна вікова категорія, що звертається за допомогою найчастіше?

Хоча на перший погляд здається, що найактивнішими у цьому плані є пенсіонери, це не так. Найчастіше до нас звертаються для допомоги дітям. Взагалі за добу до нас надходить близько 80 дзвінків, і ми, звісно, їдемо до всіх. Іноді бувають хибні виклики, але ми діємо за принципом краще поїхати дарма, ніж помилитись та втратити чиєсь життя. Коли у місті епідемія викликів, відповідно, більше – приблизно 115. Є і пенсіонери, які не мають фінансової можливості купувати ліки і дзвонять щоб ми приїхали і зробили укол чи дали таблетку. Є в нас і «постійні клієнти» — коли дзвонять ми вже за голосом знаємо на яку адресу треба їхати. 

Куди ви транспортуєте пацієнтів та чи є потрібні умови у місті для якісної роботи «швидкої»?

Важко буває під’їхати до будинків – через це люди жаліються, що ми довго їдемо. Часто у дев’ятиповерхівках не працює ліфт, а ви лише уявіть як нести людину на носилках сходами.

Ми співпрацюємо з міською лікарнею – туди ми веземо більшість наших пацієнтів. Якщо у людини травма голови, її транспортують до нейроцентру. Іноді ми веземо хворих до Обласної лікарні – зазвичай, коли є опіки або травми очей. 

Як давно ви працюєте на станції швидкої допомоги?

Я працюю тут з 1996 року. У 2001 році я перейшов з робочої бригади та обійняв посаду заступника головного лікаря. Головним лікарем я став у січні 2011 року, тож досвід роботи в мене великий. До мене звертаються з усієї області. Раніше робота у «швидкій» була як перевалочна станція – тут не затримувались більше ніж на декілька місяців. Але зараз колектив у нас той, що сформувався давно і ніхто нікуди йти не хоче.

Степан Степанович показав нам територію станції: тут і свій автосервіс є («так економніше» — каже головний лікар), і косметичний ремонт всередині зроблений («все за свій кошт та своїми руками»), і диспетчерська, і душова для працівників.

Отже, «швидка» у нас в місті настільки швидка, наскільки це можливо. Якщо ви зателефонуєте до станції невідкладної допомоги (ми, звісно, вам цього не бажаємо), до вас обов’язково приїдуть.

Матеріал підотувала Юлія Юрковецька 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)