Замужжя залізної проби

Замужжя залізної проби

Кріпкий, як криця, шлюб Литваків з Голятина. З тих пір, коли на весільному рушничку поєднали свої долі 91-річний Ілля Васильович та 86-літня Марія Іванівна, вже минуло нівроку 65 років. За народним звичаєм рекордного періоду спільне родинне життя чоловіка з жінкою мудро йменують залізним. Погодьмося, рідко кому з подружжя доля дарує так довготривало крокувати пліч-о-пліч сімейною стезею…

Закохалися на фашанках

  А союз закоханих сердець земляків, за їхніми скупими спогадами, бо як-не-як, а з того часу пройшло піввіку з добрим гаком, скріпився за таких обставин. Хоч жили одне одного неподалік, а ближче зазнайомилися на фашанках – це таку чудну назву мали сільські танці, що за минувшини проводилися у вихідні чи святкові дні під час м’ясниць безпосередньо на подвір’ї чиїсь хати у теплу пору або за холодного сезону у приміщенні, яке служило за читальню. У іскрометних коломийках і взаємно вподобливо приглянулися парубок з дівчиною. Свальбу, яка відбулася напередодні Святої Неділі, а саме у четвер 20 травня 1947 року, тоді справляли не так гучно, як тепер. Напрочуд теплої і сонячної погоди після вінчання у церкві молодожони у домотканому святковому одязі сіли за столи, накриті перед оселею батьків нареченого, що знаходилася у сусідстві з Божим храмом. Гостей з числа рідні та близьких було багато, а страв скромно – булі, голубці, квасоля… З оковитого питва й поготів обмаль: на всі столи, завсідники яких раз за разом мінялися, бо за один захід не вміщалися, ставилися по три літрові пляшки миндри. Сивуху наливали до крапельки порівну два старости. Хоч мало було алкоголю та наїдків, але всі весело гуляли, хмільно танцювали перед троїстими музиками ледь не до упаду. Складка, як нинішні модні дарування молодим, тоді ще не запровадилася у Голятині.

Згодом у пари появилося троє діточок – два сини та дочка, щоправда, Анна померла у кілька місяців після народження. Житло-гніздо Литваки звили собі, як закупили у стрия стару хатину. Своїми силами “ліпили” родинний дім – столярні вироби виготовив сам газда Ілько, котрий добре знався у цьому ділі.

У кожного з них своя доля дитинства. Марія Жентичка (дівоче прізвище) виявилася найстаршою і єдиною дочкою серед 5 дітей у сім’ї батьків. Натомість Ілько Литвак – наймолодшим з 4 дітей. Всього рік мав, коли помер батько. Обидві родини жили сутужно.

  Іллі Васильовичу суджено було брати участь у Другій світовій війні у складі угорської армії. В одному з боїв його важко поранило у коліно, що далося боляче знати на все життя. Більше тижня добирався з Будапешта у свій край. А трудовий “фронт” пройшов за будівельних справ. Зводив всілякі об’єкти у різних куточках України. Та найбільше столярував на дому. Майстрував як двері, вікна, так і ліжка, полиці, мурував печі, навіть кошики з лози плів… А столярувати було нелегко. І не лише тому, що під руками не ставало механічних приладів, доводячи все робити вручну. Клопоту завдавали нові радянські податкові агенти, які “душили” ремісників-кустарів астрономічними розмірами державного збору. Одного разу такий вліпили штраф, що ледве виплутався з кабали. Як лиш міг, маскувався і ховався від нишпорок-здирників, щоб прогодувати сім’ю…

 Марія Іванівна 26 літ працювала у шляховій організації. Облаштовувала дороги, споруджувала мости як на Міжгірщині, так і на Тячівщині, Хустщині. Неодноразово доводилося жінці ночувати на чужих селах, залишаючи дітей на плечах чоловіка. Робота теж була ручна, здебільшого з лопатою та мотикою гребла кювети. Та особливо мозолястим виявився труд, коли дробила каміння з місцевого кар’єра на так звані гонти. Не раз і не двічі розбиті камінці калічили руки, ноги, а то й очі.

 

Дід Ілько з війни навічно здружився з люлькою

 Старість, як не кажи, не дуже радість. Під час відвідин стареньких ті переважно бідкалися. Зрозуміло, на здоров’я, яке підводить на схилі літ. Болячок – букет. Дідусь жалівся, що сліпне і глухне, а бабуся у свою чергу на прикутість до ліжка із-за артеріального тиску та інших хвороб. Ілля Васильович так і каже про підточене самопочуття: “Не робити, не сидіти”. Водночас Марія Іванівна підтакує: “На ліках жиємо”. Хижчина справді їм нині, як за лікарню. Син Василь, який добросовісно офіцером пропрацював у райвідділі міліції  і нині на пенсії, з Пилипця, де тепер мешкає, доставить необхідне лікарство, а Михайло – у минулому електрик автопідприємства – з дружиною Магдалиною, живучи стріха в стріху, милосердні опікуни. Колись старшина дітей бавила, а тепер вони їх дбайливо доглядають. Не приховують судьби-рокіровки співрозмовники, майже в один голос сповіщаючи, що тепер вони на голові невістки та синів. Марії Іванівні надто жаль упався, що вже три роки не може сходити до церкви. Зате Ілля Васильович до цього часу дружить з люлькою, ще кілька літ тому з нею не розлучався навіть за їзди на велосипеді. Бувало, повідомляє, що й три пачки цигарок за день викурював. Вперше зафайчив на війні. Там і випадково знайшов люльку, яку підремонтував і не уявляє без неї себе. З його способу буття парадоксально виходить, що тютюн – це еліксир життя, а не шкода здоров’ю.

 Глибоко віруючі Литваки. Це свідчить і хрест біля хати, що встановлений на каменю-валуні з сивої давнини. До речі, Ілля Васильович колись був і старостою в церкві. Дотепер молитви до Всевишнього допомагають їм продовжувати свій вік. Дасть Бог, що стареньке подружжя відзначить і вдячне весілля, що датується 70 роковинами  життя впарі, чи то, дивись, та й зустріне і коронне (75 літ)! Многая і благая вам літ, шановані!

На знімку: подружжя голятинських Литваків.      

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ. 

Фото автора.   

Джерело: 7dniv

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-07
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)