Алею слави відкрили на Іршавщині

Цього року на центральній площі Іршави встановлено Алею Слави. На ній увіковічено імена видатних постатей іршавщини, які у свій час прославляли наш край та нашу державу, як на теренах України, так і за її межами. Це Федір Потушняк, вчений-етнограф, педагог, письменник, поет, філософ; Адальберт Ерделі, відомий закарпатський художник, основоположник Закарпатської школи живопису; Олександр Фединець, знаменитий нейрохірург, професор УжНУ; Михайло Машкін, композитор, художній керівник відомого на всю Україну самодіяльного ансамблю пісні і танцю «Боржава»; Іван Фірцак-Кротон, відомий цирковий артист, борець-важковаговик, чемпіон Європи у греко-римській боротьбі, визнаний найсильнішою людиною світу ХХ століття. А також двоє Народних артистів України – Степан Гіга та Іван Попович, котрі і зараз славлять наш край.
Але після офіційного відкриття були неодноразові звернення від жителів міста, відвідувачів сайту Іршавської міської ради, про те, що і місто має людей, котрі гідні, аби їхнє ім’я виблискувало на Алеї слави.
Саме тому, на розгляд депутатів та членів виконкому Іршавської міської ради було винесено питання про встановлення пам’ятного знаку на Алеї слави Степану Жупанину, письменнику і педагогу, уродженцю міста Іршави. Депутати надали згоду.
Вашій увазі пропонуємо інформаційну довідку про життєвий і творчий шлях Жупанина Степана Ілліча, іршавчанина, лауреата премії імені Лесі Українки. 
Степан Жупанин народився 18 січня 1936 р. в с. (тепер місто) Іршаві, по вулиці Зарічній в багатодітній сім'ї хлібороба. Навчався у теперішній першій школі. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету (1959). Учителював в Ільниці, Виноградові, де керував районним літературним об'єднанням «Пролісок».
У 1973 р. закінчив аспірантуру в науково-дослідному інституті педагогіки України. Тоді ж захистив дисер¬тацію «Естетичне виховання молодших школярів засобами пей¬зажної лірики». Кандидат педагогічних наук, доцент. П'ятнадцять років викладав в Ужгородському університеті українську літературу, психологію, завідував кафедрою гуманітарних дис¬циплін, а з кінця 1986 р. завідує кафедрою педагогіки і психології та суспільних дисциплін Закарпатського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів. Степан Жупанин — автор близько сотні наукових праць на педагогічні теми.
Ще навчаючись у сьомому класі, написав вірш «Мак та бджілка», який пізніше ввійшов до першої книжки «Бджілка» (1959). Вірші і казки Степана Жупанина з'являються на сторінках газет, журналів «Барвінок» (1962. № 8; № 9; 1963. № 3, № 4; 1980. № 10; 1984. № 11), «Малятко» (1963. № 9; 1965. № 9; 1970. № 4), «Дошкільне виховання» (1975. № 10; 1982. № 10), «Прапор» (1986. № 1; 1988. № 5), «Україна» (1985. № 47), «Дукля» (1978. № 5; 1984. № 5), «Дружно вперед» (1989. № 7) та ін., антології української літератури для дітей «Веселка» (К., 1984. т. 2), багатьох ук¬раїнських читанок та інших підручників для початкових класів.
Окремими виданнями вийшли книги для дітей «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1981), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989), «На високій по¬лонині» (1993), «Сто загадок» (1993). Понад сто його віршів стали піснями. Покладені на музику А.Філіпенком, А. Кос-Анатольським, Д.Задором, Б.Фільц, Л.Дичко, А.Рябчуном та ін.
Побачили світ книги пісень на його слова та музику А. Кос-Анатольського «Пісні для дітей» (1974), «Сонечко» (1983), «Журавлик» (1989), дитяча кантата на музику Лесі Дичко «Барвінок» (1983), збірка пісень для школярів «Ластів'ята» (1991), «Закарпатські візерунки» (1993).
Займається також перекладацькою діяльністю. Окремою книжечкою «Помандрую завтра в ліс» (1977) в його перекладах з'явилися вірші російського поета І.Мазніна. У своїй книзі «Смерековий край» (1985) С.Жупанин відводить цілий розділ перекладам віршів знайо¬мих йому дитячих поетів усіх республік тодішнього Союзу. Переклав з угорської ряд поезій Барбари Салаї, що живе на Закарпатті (Закарпат. правда. 1982. 8 верес.; 1986. 25 черв, та зб. Б.Салаї «Чарівний дзвіночок» (К., 1986).
Автор багатьох нарисів про людей Закарпаття, статей та рецензій про творчість Ю.Гойди, М.Томчанія, Параски Амбросій, В.Ладижця, Марійки Підгірянки, Барбари Ссілаї, Ольги Рішаеі та сучасних молодих письменників. Разом з П.Скунцем упорядкував своєрідну дитячу антологію поетичних творів письменників Закар¬паття під назвою «Карпатська весна», яка вийшла 1982 р. в Братіславі. Підготував читанку для молодших школярів «Сонячний світ» (1972) та збірку художніх творів для самостійного читання у початкових класах шкіл України з угорською, молдавською та польською мовами навчання — «С чего начинается Родина» (1987).
Окремими виданнями в перекладі російською мовою з'явилися збірки «Лесные часы» (1974), «Кукушкины сапожки» (1981), «Рассвет» (1987), словацькою — «Зозулині чобітки» (1981), угорською — «Вівчарик» (1980), чеською — «Журавлику мій милий» (1977). Чимало творів С.Жупанина опубліковано в газетах, журналах та збірниках для дітей у перекладах на білоруську, молдавську, турк¬менську, таджицьку, казахську, осетинську, черкаську та ін. мови. Лауреат літературної премії ім. Лесі Українки (1994) за збірку казок, загадок, скоромовок «На високій полонині» (1993) і співаник для дітей «Закарпатські візерунки» (1993).
Член Спілки письменників України з 1974 р.
Помер 7 січня 2005 року, в Ужгороді. Похований на доманинському кладовищі.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-01-18
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

, блин, ватники, да сколько можно на ночь жрать сырые помидоры, полностьюрасслабили кишечник и мозг...
Анип Утин (2017-01-18 19:16:26)
Міст буде гнучкий та непотопний-з вати та гівна (як уся рашка....)...
Торсіон (2017-01-17 18:42:16)
Укроскакуны вы все поголовно такие дебилы млять))) проснитесь от алкоголя, на дворе 3-е тысячелетие и новая технология))) просто смешно когда майдауны скачут в в неизвестную пропасть гейуевропы)))...
санитар (2017-01-17 12:45:50)
Чому б московитам не зробити кисло в борщ у відповідь. Війна так війна, а ми у відповідь на війну якесь незрозуміле АТО протиставляємо. Щоб отримати 1 млрд. кредитів від МВФ наші очільники руйнують ек ......
Кость (2017-01-17 12:05:05)
так вы 50 лет ни хрена не делали этой техникой.только языком трепали.А теперь нужны как обычно бабки,чтоб раздерибанить....
михал потапыч (2017-01-17 09:49:15)