Як Церква ставиться до біометричних паспортів?

Як Церква ставиться до біометричних паспортів?
На початку жовтня Верховною Радою України, за підтримки 233 народних депутатів, був прийнятий Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр», згідно з яким в Україні мають запровадити біометричні паспорти. Закон викликав бурхливе обговорення у мережі Інтернет і на шпальтах церковної преси, а також став приводом численних протестів віруючих, зокрема масовими хресними ходами від Лаври — під стіни будівлі Верховної Ради.Тож, як Церква ставиться до електронного документообігу?Із цим та іншими питаннями редакція «Православія в Україні» звернулася до Голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, Прес-секретаря Блаженнішого Митрополита Володимира протоієрея Георгія Коваленка.Чи потрібно віруючим протестувати проти введення біометричних паспортів, ініціювати чи брати участь у “протестуючих” хресних ходах?Чи зрікаємося ми Христа, приймаючи податковий код або новий біометричний паспорт?І що робитиме Церква, якщо новий біометричний варіант документів таки запровадять?Про це та інше дивіться у відеоблозі порталу «Православіє в Україні».«На хресній ході не має бути гасел»– Отче, коли у Верховній Раді розглядаються законопроекти, пов’язані із введенням в обіг електронних документів, ми можемо спостерігати масові протести віруючих, зокрема хресні ходи центральними вулицями Києва до будівлі парламенту. Проти чого протестують віруючі?– У цих хресних ходах майже ніколи не беруть участі священнослужителі. І ці хресні ходи відбуваються без благословення священноначалія Української Православної Церкви. Але, дійсно, це частина віруючих нашої Церкви, однак віруючих, які, на жаль, заражені так званим політичним православ’ям. З іншого боку, це віруючі, які налаштовані есхатологічно, тобто вважають, що вже настав кінець цього світу, і треба всіма можливими способами боротися проти, як їм здається, царства антихриста, або такої державної моделі, яка фактично крокує до встановлення влади антихриста.Є дуже багато проблем, пов’язаних із цими питаннями. Дуже неоднозначні думки є і у богословів, і у священників, і у вірян нашої Церкви. Тобто, ці питання обговорюються ще з 1990-х рр. Спочатку це були ідентифікаційні номери, потім це були податкові номери, зараз це – біометричні паспорти. Тобто, якщо говорити загалом, то ми маємо певну проблему –проблему, пов’язану з відсутністю богословської освіти, відсутністю традиційного релігійного виховання, що накладається на певну невпевненість сучасних технологій, знайомством з ними, наданням матеріальному якихось духовних властивостей, страх перед тим, що якимось незрозумілим чином людину можна обдурити чи без її волі, скажімо так, підкорити волі нехристиянської влади. І тому ці люди викладають свої протести: масово приходять листи до Блаженнішого Митрополита Володимира, до Богословсько-канонічної комісії, люди приходять до священиків, до архієреїв і просять їх захистити.З іншого боку, ми маємо ще таку проблему – пострадянську. Те, що ви називаєте хресною ходою, насправді хресною ходою не є. Хресна хода – це свідчення про нашу віру (наприклад, релігійна процесія на Великдень). Тобто, на хресній ході не має бути гасел. А тут ми бачимо гасла. Хресна хода не може виходити з Лаври, вона має приходити в Лавру. Хресній ході нічого робити під стінами парламенту – під парламентом не моляться.Тобто, ми маємо вираження певних політичних поглядів частини православних віруючих. Ці люди намагаються захистити свої права. І коли вони звертаються до священноначалія, до Блаженнішого Митрополита Володимира, то Церква також просить державу врахувати думку цих людей і зробити якісь альтернативні системи чи то обліку, чи то документів, які б не збурювали людей, які б не сприймалися ними як антихристиянські дії.В останньому листі до Президента Блаженніший Митрополит Володимир просить ветувати закон про біометричні паспорти, тому що він обмежує базові права людини. Тобто, от такий погляд Церкви.А якщо вже говорити безпосередньо про паспорти, то, знаєте, паспорти нас до Бога не наближають і не віддаляють. Паспорти нас не можуть зробити більшим християнином чи меншим християнином, вони не можуть нас відлучити від Христа. Ці паспорти не є печаткою антихриста. І до цієї проблеми треба ставитися як до проблеми політичної, а не проблеми релігійної.«Боротися треба не з антихристом, боротися треба за Христа»– Коли говорять про індивідуальний податковий номер, про електронні документи, то зазвичай вживають термін «електронний концтабір», неначе всіх нас туди намагаються загнати. Як Церква ставиться до електронного документообігу і взагалі до біометричних паспортів?– Мені, як священнослужителю, неважливо в якому «концтаборі» я буду жити – чи в особистому, чи в масштабах держави, чи в масштабах усієї планети. Дійсно, вибудовується система, яка намагається повністю контролювати людину. Ми це бачимо. І, скажімо так, це можна співвідносити з одкровенням Іоанна Богослова. І про це, до речі, говорять люди, яких це збурює, які намагаються боротися з цією системою.Але мені здається, боротися треба не з антихристом, а треба боротися за Христа. Тобто, треба вивчати не ці диявольські козні, не намагатися зрозуміти, якою технологією цей «концтабір» будується, а треба вивчати власну душу і намагатися пізнавати Христа, а не антихриста.До речі, одне із тлумачень одкровення Іоанна Богослова говорить про те, що печатка на чолі і печатка на правиці – це образ думок, світогляд, і образ дій. Якщо людина живе не по-християнськиі мислить не по-християнськи, вона вже приймає печатку антихриста у своєму житті.– А чи можливо взагалі таке, що навіть без бажання прийнявши електронний номер, наприклад, той самий податковий, людина автоматично, як вважається, зреклася Христа?– Ви знаєте, це якась неоміфологія, це якісь думки, які протирічать природі християнської віри, протирічать тому самому апокаліпсису. Навіть сам диявол бажає вільного поклоніння собі. І тільки вільне йому поклоніння означає зречення від Христа. Коли людина вільно грішить, свідомо грішить, вона дійсно відмовляється від Бога.Тому якась автоматична, технологічна чи інша система, яка відлучить мене від Христа, – це неможливо. Про це говорить апостол Павел: ні небо, ні земля, ніщо не може відлучити мене від любові Божої.Тому я думаю, все ж таки треба уважніше подивитися на цю проблему, і тим, хто вважає, що в цьому є богословське підґрунтя, – почитати документи нашої Церкви і не тільки нашої, Грецької, наприклад, які видавалися протягом останніх 20 років. Засідали комісії, проходили конференції, архієрейські собори висловлювали свою думку. Піднімали це питання й ті люди, яких називають старцями, і ця думка також однозначна – треба любити Христа, а не боятися антихриста.Знаєте, якщо читати “Одкровення” (“Апокаліпсис”), то він завершується радісним закликом: “Їй, гряди Господи!” (тобто, “прийди, Господь!”). А якщо сьогодні трактувати, то він би мав завершуватися словами: спасайся, хто може! Однак не це говорить Святе Письмо. Святе письмо виховує нас у любові.І ось ще одна характерна риса усіх цих рухів – там майже немає любові. Там немає любові до ближнього, там є страх. А, знаєте, там, де є страх, говорить Святе Письмо, – там немає любові, там немає Бога.Християнину нічого і нікого боятися, з нами Бог. І якщо я вірю Богу, якщо я довіряю Йому, то я знаю, що Він мене захистить, і Він набагато більше розуміє, як мене вести шляхом спасіння. І тому я маю не в диявольщині розбиратися, не тьму спостерігати, а спостерігати світло. Це для християнина є головним.Іноді пітьма така, що зовсім не видно, що там діється, і нам страшно. Однак маленька свічечка – і куди тільки вся ця пітьма дівається! Ця свічечка має бути в нашому серці. В нашому серці має горіти щира віра і надія на Бога. А в нашому житті ми маємо себе змінити: і свій світогляд, щоб мислити по-християнські, щоб навіть думки не було порушувати заповіді, ми маємо намагатися жити по-християнськи, якщо падаємо, то вставати і каятися. І тоді Господь буде нас вести шляхом спасіння.Більше того, є ще одна спокуса – намагатися врятувати світ, намагатися врятувати Церкву. Але не ми рятуємо Церкву, Церква нас спасає. З іншого боку, коли ми рятуємо весь світ, ми забуваємо про власну душу, про ближнього – і це також спокуса. У нас у кожного буде свій апокаліпсис. Кожен із нас завершуватиме своє життя, і тоді нас не будуть питати, чи боролися ми з кодами чи паспортами. Нас будуть питати, як ми жили: чи жили ми по заповідях, чи любили ми Бога, чи любили ми ближнього, чи служили йому. Думаю, не треба ніколи забувати про власне життя, яке також має завершуватися, і нам також переходити від земного життя в небесне.«Церква буде домовлятися з державою, щоб ті люди, які не бажають мати біометричних документів, мали реальну альтернативну»– Є імовірність того, що все ж таки електронні документи та біометричні паспорти запровадять. Що Церква робитиме в цьому випадку?– Церква, з одного боку, буде продовжувати виховувати своїх віруючих і намагатися їм розповідати про Христа. Тобто, фактично робитиме те, що вона завжди і робила – буде молитися.З іншого боку, Церква все ж таки буде намагатися з державою домовлятися про те, щоб ті люди, які не бажають брати таких документів, мали реальну альтернативну систему. Як сьогодні з тими ж податковими номерами – людина може відмовитися від податкового номера та вільно робити певні дії. Так само і з цими паспортами.Бо в цьому законодавстві, яке зараз намагаються прийняти, сказано про можливість альтернативи, але реального механізму впровадження цієї альтернативи немає. З іншого боку, у цьому документі є дуже дивна обмовка. Там говориться про те, що подібні чіпи будуть в паспорти імплантуватися. Але філологи знають, що імплантувати щось можна тільки в людину. І тому це також певним чином обурює віруючих, це також їх бентежить. Якщо вже в нас в законах таке пишуть, то люди побоюються, що потім почнуть і імплантувати. Тому Церква буде намагатися працювати і з державою, і намагатиметься виховувати віруючих.Окрім того, є у нас і принцип, який нам дав Христос, – коли Йому показали монету і спитали, чи треба платити податки. Він сказав: «Покажіть мені монету. Хто на ній зображений?» На монеті зображений Кесарь. І Господь каже: «Віддайте Кесарю кесареве (тобто, платіть податки), а Богові — Боже».Хто намальований на паспорті? Герб. Так от, паспорт – це державна справа, це не релігійна справа. А Боже – це душа і Церква. Поки держава не гонить Церкву, поки держава не вимагає від нас зречення Христа, ми будемо порядними громадянами, ми будемо виконувати ті закони, які прийняли наші депутати. Ми житимемо в тих умовах, які нам створять, бо це по-справжньому не впливає на спасіння безсмертної душі. Це – земне. А по-земному християнин має жити по тих законах, які є в державі.
Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-10
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)