«Не важливо чим ти займаєшся. Важливо, як ти це робиш» (ФОТО)

«Не важливо чим ти займаєшся. Важливо, як ти це робиш» (ФОТО)

Стан здоров’я та фізичного розвитку сучасних дітей, м’яко кажучи, сумнівний. З виникненням нових технологій робиться усе, аби малеча забувала про те, як лазити по деревах, грати у хованки чи гойдатись у сквері. Купа комп’ютерних ігор, соціальні мережі, нескінченні серіали – ось у якому вимірі проходить дитинство. Чи це правильно? Ні. Чи є цьому альтернатива? Безперечно! Ми вирішили підняти цю тему з людиною, котра має досвід роботи з дітьми та працює саме над духовним та фізичним розвитком. Тренер айкідо Михайло Рогач розповів нам про сучасних дітей, стан їх фізичного розвитку та шляхи виходу з цієї ситуації.

Михайле, розкажіть як саме Ви працюєте з найменшими учнями?

В першу чергу, у айкідо ми намагаємось виробити у дітей певні фізичні якості: швидкість, спритність, відчуття рівноваги. Працюючи з дітьми, від 3 до 5 років ми формуємо базу певних навичок. Коли вік досягає 5 — 6 років  ми починаємо їх потрохи розвивати, що вже є більш тривалою роботою, як для дітей, так і для тренера. Це потребує сумлінності та терпіння з боку учнів. Тільки з 8-10 років дитина починає займатись айкідо як мистецтвом, тобто вивчати техніки, прийоми самооборони тощо. До цього ми робимо все аби привити дитині любов до занять фізичною культурою. Ми розвиваємо в них силу, витривалість, твердість характеру. Виховуємо в них слухняність. Дисципліна – основа, на якій тримаються заняття будь-якими видами спорту. Дитина, яка за якихось обставин не може продовжувати тренуватись айкідо, спокійно себе відчуватиме у іншій спортивній секції, адже наша база є універсальною.

Як Ви оцінюєте стан здоров’я сучасних дітей?

Якось в Інтернеті я натрапив на одну картинку, на якій були зображені діти, судячи з одягу 70-тих років. Вони грались на майданчику. Знизу був підпис: «Так у нас були синці, садна та гематоми, проте, в нас не було сколіозу і хронічних захворювань». Це зображення дуже добре характеризує сучасний стан здоров’я дітей. Коли я ще вчився у школі було соромно бути хлопцем, котрий не міг віджатись чи підтягнутись. Зараз їм хтось вбив у голову, що бути крутим означає мати найдорожчий телефон, одягатись за останньою модою та вести себе нахабно, не поважаючи оточуючих. Поняття не маю, звідки це все взялось. Зараз суспільство не допомагає наступним поколінням розвиватись так, як це було раніше. Ми приймаємо все нове і відмовляємось від старого – це величезна проблема. Наприклад, дитина випрошує у батьків дозвіл не ходити на фізкультуру у школі. Пишуться записки, через знайомих робляться довідки – усе аби задовольнити каприз. Інше питання, що уроки фізичної культури ведуть вчителі похилого віку, котрі не можуть зацікавити учнів власним прикладом чи правильно їх мотивувати. Змушувати школярів бігати весь урок колами чи кидати м’яч - це не фізична культура, має бути якийсь особливий підхід.

Як вважаєте, у чому причина такої проблеми?

Все це – упущення з боку батьків, котрим часом легше відкупитись від дитини, ніж приділити їй увагу і помітити, у якому фізичному стані вона знаходиться. Слабка молода психіка дуже легко піддається впливу новітніх технічних засобів, які руйнують її. У малечі повністю знищується адекватне сприйняття світу. Ми, на жаль, часто зустрічаємось з дітьми, які розмовляють фразами з мультиків, які у 5 років знають про бойову техніку Другої світової війни більше, ніж вчитель історії. Проблема у тому, що батьки не хочуть приділяти їм увагу і включають гру, аби дитина жила у ній. Зрозуміло, що всіх винити неправильно. Деякі батьки змушені проводити більшість часу на роботі і не мають вибору. Такі люди просто не мають часу, аби займатись з дитиною. А виховання, звісно, має бути цілісним – духовним, фізичним, розумовим. Якщо одну зі складових випустити, це все одно, що забрати з машини якусь деталь – вона не зможе правильно функціонувати. У здоровому тілі здоровий дух.

Чи не виникає проблем через те, що у групах діти досить суттєво відрізняються за віком?

Дівчатка та хлопці, які займаються айкідо, виховують у собі дисципліну та повагу до старших. Будь-яке бойове мистецтво вчить повазі до старших та молодших.  У нас на тренуваннях ніколи немає якогось поганого ставлення до молодших. Групи у нас змішані (3-6 та 6-12 років), і старші дітки завжди допомагають молодшим.  Ми пояснюємо учням, що молодшенькі дивляться на старших і беруть з них приклад. З самого дитинства намагаємось показати  дітям, що їх поведінка буде впливати на інших. Хочемо аби вони ставали хорошими людьми, адже нам не потрібні якісь спортивні машини для досягнення результатів. Для дітей, котрі з дитинства займаються фізичною культурою, з меншою імовірністю постане проблема куріння, вживання алкоголю чи наркотиків.  Важливо також зацікавити їх, щоб вони хотіли займатись айкідо. Для цього ми співпрацюємо з батьками. Відносини з ними хороші, бо вони бачать результати нашої роботи. Діти не просто віджимаються з ранку до вечора – у нас ведеться дуже потужна виховна робота.

Діти більш слухняні учні, ніж дорослі?

Айкідо – це мистецтво, а не фізкультура. Це цілісна система освіти не тільки дітей, але й дорослих. Перевага дітей у тому, що вони вчаться. Є такий вислів «у повну склянку води налити неможливо». Так само старшій людині неможливо щось довести – дорослий все знає та вміє. У дітей свідомість чистіша – вони сприймають інформацію інакше, краще її засвоюють. Зрозуміло, що це вимагає від тренера більше відповідальності. Якщо закласти погану базу, тренувати таким чином, що це спричиняє дискомфорт, у майбутньому дитина не схоче займатись. Проте,  якщо знайти правильний підхід – зацікавити, мотивувати, заохочувати, — людина тренуватиметься довго і з задоволенням. У нас є приклади, коли учні приходили у віці 6-ти років, і зараз їм вже по 16 – 17, а вони продовжують займатись айкідо.

Яким чином краще знайти підхід до дитини?

Робота з маленькими дітьми – це використання ігор. Чим вони більш незвичні, не схожі на інші, різноманітні та ідейні, тим краще. Тобто зацікавити можна без додаткового інвентарю – головне чітко пояснити правила. Можу навести кілька прикладів. Є класична гра у квач, яку ми інтерпретували, аби розвивати певні потрібні для айкідо навички. Ми граємо в неї на колінах, використовуючи лише спеціальні способи пересування. Це і весело і корисно, адже покращує техніку використання цих рухів. Якщо робити це просто вперед і назад, дитині стає нудно. Цих ігор дуже багато. Наприклад, ще одна, для розвитку пластичності. Всі стають у круг, дітям на руки зав’язують мотузочки – треба вилізти з них, не розриваючи рук. Вони вигинаються по-всякому, намагаються вивільнитись, у той самий час це їм корисно. Головне їх зацікавити. Чим старші діти, тим більше можна користуватись їх розумінням важливості тієї чи іншої вправи. Проте, навіть дорослі учні часто люблять погратись – чим веселіше та приємніше займатись, тим більше результатів можна досягти.

Що б Ви порадили батькам, котрі думають, на які заняття віддати дитину?

Один дуже хороший майстер айкідо сказав: «Не важливо чим ти займаєшся. Важливо, як ти це робиш». Оскільки дітки не мають особливої можливості обирати, велика відповідальність лягає на плечі батьків. У першу чергу, раджу дивитись до кого вони дитину записують. Чим би не займалась дитина, вона буде сприймати усе в залежності від тренера. Вона повторює не тільки технічні дії певного виду спорту, а й ставлення до життя вчителя. Якщо ж вибір зупинився на бойових мистецтвах, то важливо, аби це не була «підвальна секція», коли якийсь хлопець вертається з армії і вирішує, що може навчити когось битись. Отже, обов’язково треба дізнатись усе про стиль конкретного бойового мистецтва: ушу, карате, дзюдо, айкідо… Важливо знати, чи є організація. Якщо її немає, я б уже не став цьому довіряти. Наявність організації – показник якості занять, що несе певну відповідальність. У ній працює не одна людина, а ціла низка тренерів та майстрів. Це дає можливість вибору інструктора, який найбільше підійде і батькам, і дитині. Потрібно дізнатись про заходи, які проводить організація, чи співпрацює з іншими. Зараз Інтернет дає можливість перевірити, наскільки усе достовірно. Треба чим більше знати про те, чим дитина займатиметься, бо, на жаль, у мене є випадки, коли дітки тренуються три роки, а батьків я жодного разу не бачив. Слава Богу, що такі дітки мають безпечне місце перебування, але виходить, що батьки просто кидають виховання на когось іншого.

Розкажіть про Закарпатську федерацію айкідо «Сінаджо».

Наша федерація як сформована організація працює вже близько 15 років. Інструктори федерації мають міжнародні сертифікати, котрі завірені у Японії – це є підтвердженням того, що ми маємо право тренувати. Майстри, що займаються з дітьми мають відповідну освіту і роблять це вже не перший рік. Кожен тренер намагається знайти правильний підхід до дитини. Специфіка тренувань у кожного своя, що дає можливість айкідо розвиватись. Всіх нас об’єднує любов до тренувань, руху вперед та розвитку.

Яким чином тренери вдосконалюють методики викладання айкідо дітям?

Це цілий комплекс. Спочатку треба дуже багато займатись, займатись і займатись ще. Чим більше, тим краще. Тут важливий не тільки певний високий рівень володіння техніками, а й належні людські якості. Інструктор айкідо — це не просто знавець рухів і навичок чи механізмів впливу на свідомість дитини, це вчитель з бойового мистецтва та вихователь духовності. Дуже важливими є любов до дітей та бажання вдосконалюватися – учням можна передати лише одну десяту частину того, що ми можемо, отже треба багато чому вчитись, аби більше віддавати. Ми маємо бути тими маленькими вуглинками, що допомагають розпалити бажання отримувати нові знання. Для цього ми беремо участь у різних семінарах, співпрацюємо з федераціями інших країн, вивчаємо спеціальну літературу, запозичуємо методики з інших бойових мистецтв. Безперечно, величезний вклад у все це робить наш вчитель Петро Янович Ганчак, котрий має колосальний досвід у айкідо та інших бойових мистецтвах. Він і є засновником Закарпатської федерації айкідо «Сінаджо. Петро Янович нам дуже допомагає і пояснює, як правильно знайти підхід до дитини, що варто робити, а що ні.

На що мають зважати батьки, котрі хочуть віддати дитину саме на айкідо?

Коли я навчався в університеті, треба було написати наукову роботу про вплив айкідо на здоров’я дитини. Можу з упевненістю повідомити, що айкідо має один з найменших коефіцієнтів травматизму у бойових мистецтвах. Це зумовлено тим, що робота виконується парно, тобто немає суперництва між партнерами, вони лише допомагають одне одному. У нас не буває  змагань. Айкідо – це шлях розвитку, а не доведення своєї переваги комусь чи самому собі. Це в першу чергу мистецтво. Я собі не уявляю змагання між піаністом і скульптором. Кожен вид мистецтва є самодостатнім – потрібно лише обрати, що більше подобається. Айкідо підходить тим, хто хоче розвиватись, навчитись та зрозуміти, як потрібно йти до мети. Якщо говорити про фізичні якості, то воно розвиває витривалість, пластичність, силу. Проте, більший акцент у айкідо ставиться саме на духовний розвиток – Наполегливість, сила волі, гнучкість розуму – ці якості є дуже важливими. Діти, котрі займаються айкідо мислять ширше. Вони виростають неагресивні, контактні, оптимістичні та самодостатні. Тут діти опиняються у надійних руках.

Тема здоров’я дітей завжди буде важливою. Кажуть, щоб змінити світ, достатньо змінити життя однієї людини. Потрібно перестати ховатись за кимось і робити краще, тим паче для своїх рідних. Чим далі, тим більше буде помітно, що суспільство морально та фізично деградує. Слід запобігати цьому сьогодні. Наші діти – наше майбутнє. Яким воно буде залежить тільки від нас. Отже, не будемо сидіти і дивитись як дитина двісті раз на день оновлює сторінку «Вконтакте». Заваріть чаю, візьміть її за руку та поговоріть. Неважливо про що – головне, що Вам не байдуже.

PS: Якщо Вас зацікавили заняття з айкідо, дізнавайтесь деталі тут — https://www.facebook.com/groups/aikidosinajo/ або http://vk.com/sinajo. Також усю необхідну інформацію Вам розповість Михайло Рогач. Ось посилання на його сторінку -  http://vk.com/id20601137.

матеріал підготувала Юлія Юрковецька

 

 














Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)