«Я хотіла займатись тим, до чого лежить душа» - розповідає працівниця художнього салону

«Я хотіла займатись тим, до чого лежить душа» - розповідає працівниця художнього салону

Люди, що працюють у сфері мистецтва відрізняються від інших. Нестандартні погляди на життя можуть як допомогти досягти успіху, так і відкласти момент досягнення мети. Ексклюзивна рубрика інтернет-видання «7 днів» цього тижня розглядає працівника одного з ужгородських художніх салонів. Ця робота зацікавила нас не тільки своїм тісним зв’язком зі сферою мистецтва, а й тим, що потребує від працівника знань та віддачі. Проводити багато часу в оточенні картин та цікавих людей – хто б від цього відмовився? Для когось це мрія, а для інших – робота. Юлія займає посаду у салоні вже близько півроку, і змогла розповісти чимало цікавого.

Розкажіть, як Ви зрозуміли, що хочете працювати тут?

Спочатку я півтора роки вчилась на факультеті романо-германської філології на спеціальності «французький філолог». Мені й досі це подобається, і я хотіла б далі розвиватись у цьому напрямку. Одного разу настав момент, коли стало зрозуміло, що я не на своєму місці. Не хотілось бути вчителькою французької чи перекладачем. Знання мови — це завжди добре, але в кожної людини є своє призначення, а моє було в іншому. Я дуже довго мучилась у роздумах, куди ж піти. Варіанти типу «фізкультурний – там легше» чи «малювати – не так вже і важко» навіть не виникали. Я хотіла займатись тим, до чого лежить душа. В Ужгороді обраного мною профілю немає. В нашому місті готують більше практиків, тобто художників. Я радше обрала б професію дотичну до сфери мистецтва. Так ніби розуміння внутрішнього потягу до цього завжди було зі мною. Коли я дізналась про академію мистецтв у Львові, я одразу відчула – це те, що я шукала. Це відчуття посилилось, коли я вперше там опинилась – запах, атмосфера, люди… Це неможливо передати словами – це треба відчути.

Як Ви потрапили саме на цю роботу? Що входить у ваші обов’язки?

Я давно шукала роботу такого типу, оскільки не уявляю свого життя без мистецтва. Так вийшло, що моя знайома запропонувала мені роботу у цьому художньому салоні. Так я тут і опинилась. Ми займаємось тим, що оформляємо різні роботи у рами: вишивки, графіку, ікони, дзеркала… Також це можуть бути картини – відомих і ще незнаних художників. Все, що забажаєте обрамити – у нас це робиться. Що стосується обов’язків, то найголовніше, це з’ясувати, що саме хоче клієнт – оформити роботу чи купити, адже у нашому салоні є і картини, які можна придбати у особисту колекцію чи комусь у подарунок. Роботи зовсім різні: левкас, картини написані маслом, пастеллю, вироби з кераміки, іграшки, зроблені власноруч ужгородською майстринею і багато іншого. Кожен може знайти тут щось до душі.

Що Вам найбільше до вподоби на цій посаді?

Сюди приходять незвичайні люди – більшість з них вже займаються якимось видом мистецтва. Навіть у випадку, коли вони просто хочуть оформити роботу комусь у подарунок, з ними можна обмінятись корисною інформацією. Буває завітає хтось і розкаже про різні пленери. Такі речі допомагають бути в курсі, а це важливо. Моя начальниця теж завжди розповідає мені про різні виставки, які лишались для мене невідомими і є дуже цікавими. Коли знаходишся цілий день серед картин вже чимось переймаєшся, зокрема, що художник намагався передати за допомогою свого творіння. Можливо, не всі роботи представлені в нас є вдалими, проте, це теж етап чиєїсь творчості, котрий заслуговує на увагу.

Ваша робота потребує певних знань з галузі мистецтвознавства. Яким чином Ви здобуваєте ці знання?

Навчитись можна всьому – головне бажання. Вирішальну роль у цьому відіграє те, чи є у людини відчуття, що вона займається своєю справою. До цієї роботи в мене не було досвіду у сфері мистецтва, я з цим не стикалась. Спочатку більшість інформації я дізнавалась від своєї начальниці. Вона вже давно працює у цій галузі і їй відомо набагато більше, ніж мені. Потім я вже вирішила читати різні статті, дивитись відео майстер-класів. За допомогою Інтернету можна слідкувати за творчим шляхом наших художників. Виявилось, що багатьох з них я знала візуально, але не була знайома особисто. І навпаки: є декілька відомих митців нашого краю, про яких, соромно зізнатись, не чула ніколи. З часом приходить знання, а перебування у цій сфері закріплює їх. Як вважаєте, освіта мистецтвознавця важлива для цієї роботи? Звісно, що важлива, адже всі професії є потрібними, кожна з них щось додає суспільству. Людина має шукати справу, яка їй буде до душі. Сприймання своєї ролі показує і ставлення до життя взагалі. Якщо людина хоче бути професіоналом та мати можливість компетентно донести інформацію, освіта є незамінною. Я лише йду до цього. Сподіваюсь, у майбутньому я теж зможу обґрунтовувати та пояснювати усе з більш професійної точки зору. Наразі я вчусь цьому у Львові на факультеті менеджменту соціокультурної діяльності. Це дотична до моєї роботи сфера. Мій профіль більше передбачає організацію різних виставок. Думаю, зв’язки, набуті на теперішній роботі, допомагатимуть мені реалізувати себе відповідно до фаху. Неможливо не мати справу з людьми мистецтва, а потім неочікувано для всіх з’явитись з пропозиціями чи ідеями.

Чи є щось, що Ви хотіли б змінити у свій роботі?

Так, я б хотіла змінити ставлення людей до нашої праці. Треба все розуміти – витвір мистецтва не може коштувати дешево. Слід виховувати в собі якийсь смак, аби не купувати за шалені гроші незрозумілі роботи. Потрібно більше прислухатись до тих, хто тямить у цьому. Також треба йти за своїм покликом – ти дивишся на роботу і вона вже викликає емоції, її хочеться мати в особистій колекції. Це стосується і оформлення робіт у раму. Це добре, коли в замовника є побажання, але рамка має пасувати до виробу. Люди іноді не бачать, що краще виглядає. У цьому і полягає наша робота – показати та підібрати найкраще. Ще хотілось би, щоб клієнти частіше до нас приходили. Якщо людина приходить, вона отримує річ, що милуватиме око. Це залишиться надовго, можливо і майбутнім поколінням. Тому потрібно слухати поради, якщо не дуже розбираєтесь, адже картини художників, що зараз продаються задешево, через 5-10 років можуть коштувати дуже дорого. Витвір мистецтва – дуже вдала інвестиція.

Як правильно підбирати рамку?

Зазвичай нам приносять роботи і ми разом дивимось, що краще підійде. Іноді картини залишаються вдома у власника. Тоді, довірившись смаку замовника, робимо тільки раму. Нам це виходить легше – нам кажуть розмір і ми все робимо. Якщо картина все ж перед тобою, треба подивитись, що вона собою представляє. Якщо це робота відомого художника, обрамляти її у дешево не має сенсу, і навпаки, коли картина виконана не зовсім професійно, вишукана рама буде виглядати просто смішно. Підбирати треба відповідно до кольорів витвору, які або відтіняють або зливають за допомогою рами. Я би краще радила відтіняти – не використовувати великих контрастів, але зробити невеличкий акцент. Ми дивимось чи робота холодна, чи тепла – це теж вплине на вибір обрамлення. Багато людей обирають оформлення відповідно до меблів, аби вписати виріб у інтер’єр. Ще одним факторм є стиль, у якому виконана робота – ставити стару картину у модерну раму не буде логічно. Все це дуже індивідуально і наш вибір дозволяє обрати відразу кілька варіантів до однієї картини. Без рамки картина, як людина без одягу. Це один з основних елементів роботи. Нею можна як зіпсувати, так і покращити вигляд витвору.

До Вас часто приходять молоді люди? Чи цікавиться сучасна молодь живописом?

У нас є молоді люди, які цікавляться цим всім. Насправді є проблема, пов’язана з новітніми технологіями. Соціальні мережі, різні фото та онлайн-галереї – ось альтернатива живому спогляданню витворів мистецтва. Люди не думають наперед і обирають якусь дорогу техніку, аби задовільнити свій каприз замість того, аби купити гарну картину, що буде викликати естетичне задоволення і може стати вигідною інвестицією. Я не знаю чому, але мені трохи страшно через це. Зрозуміло, що завжди будуть художники, котрі підтримуватимуть цю сферу. Питання у тому, наскільки велика аудиторія буде свідомо сприймати мистецтво.

З виникненням кінематографу багато хто пророкував смерть театру. Драматургія не зникла, проте поступилась фільмам. Так само нещодавно створена компанією «Google» інтернет версія усіх найвідоміших галерей та музеїв світу може поставити під загрозу зацікавленість людей у реальному спогляданні творів живопису. Художники, письменники, фотографи, музиканти, науковці – ось еліта, інтелігенція. Представники творчих професій завжди будуть знаходитись окремо від решти – у особливому місці, де діють інші закони і правила. Вхід тут не вільний, але жаданий багатьма.

підготувала Юлія Юрковецька












Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-03
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)