35 фактів із життя владики Мілана

Нещодавно виповнилося десять років, як Мукачівську греко-католицьку єпархії очолює владика Мілан. І хоч єпископ є доволі публічною особою на Закарпатті, однак його біографія й досі таїть чимало таємниць.Владика Мілан 35 фактів із життя очільника Мукачівської греко католицької єпархії ФОТО

Пропонуємо вашій увазі 35 фактів, які допомагають повніше уявити життя цього непересічного церковного діяча нашої доби.

1. Народився Мілан Шашік 17 вересня 1952 року в селі Легота біля міста Нітра у Словаччині. Став п’ятим сином у родині землеробів Яна Шашіка та Анни Бернатової. У травні 1957 року сім’я пережила тяжку операцію батька, яка пройшла успішно. У вересні 1960 року народився наймолодший брат.

2. У травні 1961 року приступає до першої святої сповіді та першого святого Причастя в храмі св. Анни разом із усіма однокласниками. Опісля стає міністрантом і прислуговує з багатьма іншими хлопцями під час церковних богослужінь, переважно при Святій Літургії.

3. Навчаючись у школі бере активну  участь в уроках катехизму, який приходить викладати місцевий священик. Охоче декламував на конкурсах вірші, грав у шкільному театрі. З 1967 року почав читати Апостола в храмі рідного села.

4. Щороку з весни після занять у школі разом із батьками та старшими братами працює на колгоспних землях та виноградниках. А протягом літніх канікул підробляє у сільськогосподарському кооперативі.

5. У 1968 році закінчив 9 клас основної школи. У липні бере участь у паломництві до храму Пресвятої Богородиці в Левочі на Східній Словаччині: там він уперше був присутній на греко-католицькій Літургії оновленої греко-католицької Церкви, що вийшла з підпілля.

6. 31 серпня 1971 року по закінченні середньої школи в Нітрі був таємно прийнятий до місійної спільноти св. Вінкентія де Поль (лазаристи) та розпочав новіціят. (Монашим спільнотам у соціалістичній Словаччині з 1950 року було заборонено приймати нових членів). 17 серпня 1972 складає тимчасові обіти, а 27 вересня 1973 року в провінційному домі сестер вінкентинок в Мендрику (сьогодні Чеська Республіка) складає вічні обіти.

7. Із 1 вересня 1971 року був офіційно прийнятий до священичої семінарії за направленням Трнавської єпархії. Навчається на
Кирило-Мефодіївському богословському факультеті в Братиславі.

Тут зустрічається зі студентами-семінаристами Пряшівської єпархії, що теж навчаються в Братиславі, в єдиній семінарії у Словаччині. Почав цікавитися східним обрядом, тому чотири семестри щосуботи відвідував лекції зі східної літургії, співу та історії. Із семінаристами Пряшівської єпархії брав участь у греко-католицьких Службах Божих у парафіяльному храмі Воздвиження Чесного Хреста в Братиславі (сьогодні – кафедральний собор).


8.  6 червня 1976 року на свято Зіслання Святого Духа був висвячений на священика у Братиславському соборі святого Мартина разом із іншими 36 дияконами із усіх єпархій Словаччини (окрім Пряшівської єпархії). Святитель – Трнавський владика Юліус Ґабріш.

9. 1 липня 1976 року призначений помічним священиком у Леопольдові із філією в Червеніку. Окрім відправляння Літургій, проводить офіційно катехизацію дітей у школі та підпільно працює
з молоддю.

10. Улітку 1980 року організовується перша Оаза (євангелізаційний рух) у Словаччині, але відразу відбувається і перший допит молодого священика державною безпекою у Братиславі. Погрози з боку органів закінчились відібранням у жовтні 1981 року державного дозволу працювати в Західнословацькому краї.

11. Із 1 листопада 1981 року призначений адміністратором парафії в Банській Белі при Банській Штявниці в Середньословацькому краї. Самовіддана праця в гірській місцевості часто затьмарюється тиском органів державної безпеки. Протягом цих років проводить євангелізацію у власній парафії (неокатехуменальні катехизи в Банській Белі) та в багатьох інших містах Словаччини і Чехії.

12. У січні 1986 року після погроз поліції отця Мілана переводять до однієї з найменших парафій єпархії – Висока при Банській Штявниці, де мешкало всього 157 жителів, в її філії Декиш – 240 жителів (220 католиків та 20 євангелістів), а в Копаниці – ще менше 150 жителів (40 католиків та 110 євангелістів).

13. Після змін політичної ситуації влітку 1990 року посланий на духовні студії до Риму. 1990-1992 роки – навчання в Терезіяні в Римі.

14. На початку січня 1991 року вперше відвідав Україну (Закарпаття).

15. Влітку 1991 року мав десять тижнів місійного досвіду в Еквадорі.

16. Взимку 1992 року побував у Росії: Москва, Волгоград, Комишин та Енгельс.

17. У червні 1992 року закінчує навчання в Римі: отримує ліцензіат із богослов’я. Бере участь в Генеральному зібранні отців-лазаристів у Римі.

18.  Невдовзі після повернення на Словаччину 30 липня 1992 року помирає мама (батько помер ще раніше – 24 січня того ж року).

19. 19 серпня 1992 року приїжджає в Україну, на Закарпаття, у село Довге. Провадить пасторальну службу для словацької спільноти у
Великому Березному, Кольчині (Фрідішові), Довгому й Лисичові аж до 4 жовтня 1992 року. Між тим бере участь у похороні мученика-ісповідника отця Петра Павла Ороса в Білках.

20. Із 5 жовтня 1992 року до 5 липня 1998 року працював в Апостольській Нунціатурі в Києві. Виконуючи службові обов’язки,
об’їздив майже всю Україну, супроводжував Апостольського Нунція, перекладав. Часто навідувався на Закарпаття, допомогав у пасторальній службі, певний час навіть щосуботи та щонеділі. Брав участь у святкуваннях 400-ої річниці Берестейської унії та 350-ої
річниці Ужгородської унії. З січня 1994 до липня 1998 року також служить для чеської спільноти в Києві.

21. Після закінчення праці в Нунціатурі повернувся до Словаччини, де став настоятелем спільноти отців-лазаристів у Банській Бистріці, директором новіціату. Викладав у Банськобистрицькій семінарії в Бадині. 9 жовтня 1998 року нагороджений Папською відзнакою – золотим хрестом «Про еклесія ет понтіфіче».

22. Із серпня 2000 року знову посланий на Закарпаття та призначений настоятелем спільноти отців-лазаристів і парохом у Перечині для римо-католиків. Із двома співробітниками обслуговував ще й Тур’я Ремети, Оноківці, Гуту, Великий Березний і Забрідь, а також і греко-католиків. У Заброді збудував новий храм.

23. 12 листопада 2002 року призначений єпископом для греко-католиків Закарпаття – Апостольським Адміністратором Мукачівської греко-католицької єпархії із осідком в Ужгороді. Хіротонізований в єпископи Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ 6 січня 2003 року в Римі. Уряд прийняв 25 січня 2003 року.

24. 27-28 червня 2003 року за участю владики Мілана та спеціального представника Папи Римського кардинала Роже Ечегарає відбулося урочисте перенесення мощів Блаженного Теодора Ромжі до Ужгородського кафедрального собору.

25. 28 червня 2004 року разом із кардиналом Йозефом Томком освятив завершену будову Ужгородської греко-католицької богословської академії та семінарії.

26. 24 вересня 2004 року за настійливої діяльності владики Мілана було повернено Мукачівській греко-католицькій єпархії єпископську каплицю та частину приміщень єпископської резиденції.

27. У червні 2006 року за участю владики Мілана в Ужгородській греко-католицькій богословській академії відбулася міжнародна
конференція, присвячена сторіччю публікації мукачівського простопінія (ірмологіону) Іоанна Бокшая. Участь в конференції взяли
не тільки греко-католицькі, але й православні єпископи.

28.  У 2007 році нагороджений орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня.

29 У 2007 році під головуванням владики Мілана відбулося відзначення 60-річчя мученицької смерть Блаженного Теодора Ромжі за участі єпископів із різних країн та областей України.

30. У 2008 році обраний почесним громадянином Ужгорода.

31. У 2009 році прийняв громадянство України.

32. 17 березня 2010 року іменований єпархом Мукачівської єпархії. 24 квітня святково введений (інтронізований) на кафедру в Ужгородському соборі Воздвиження Чесного Хреста.

33. 13 квітня 2011 року в переддень 100-ої річниці Блаженного священномученика Теодора перенісся до історичної резиденції греко-католицьких єпископів в Ужгороді поруч із кафедральним собором.

34. У грудні 2011 року з ініціативи владики Мілана на площі Святого Петра у Ватикані поставлена різдвяна ялинка з Великого Бичкова як дар від усіх Церков України, за що єпископ був нагороджений відзнакою посольства України при Святому Престолі.

35. За десять років владика Мілан освятив в Мукачівській єпархії 140 храмів та каплиць, висвятив 156 нових єпархіальних священиків.



Джерело:  Олександр ГАВРОШ, Ужгород, спеціально для Мукачево.net

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)
Не хочу никого оскорбить,НО закрадывается сомнение в адекватности авторов законопроекта.Они представляют СКОЛЬКО ЭТО СТОИТ.Может для цветущей страны для которой кредиты МВФ пыль,это не проблема???Може ......
простофиля (2016-12-06 22:26:34)
Ну и где же запись? История с компроматом точно напоминает анекдот о неуловимом Джо....
Федя (2016-12-06 20:57:36)