Cтуденти під час Великого Посту бажають аналізувати свої поступки та змінити життя

Cтуденти під час Великого Посту бажають аналізувати свої поступки та змінити життя

Всі ми, включаючи студентів, на жаль, не живемо у православному суспільстві, і тому суспільне життя у наші дні не може створити для нас великопостової атмосфери. Світ, до якого ми належимо, Великий Піст, на жаль, загалом не змінює. Тому від нас потрібні нові зусилля, необхідно ще раз обміркувати релігійний зв’язок між зовнішнім та внутрішнім життям .

Життя ділиться на дві частини: релігійну і світську, у які кожен з нас старається вкласти свої зусилля. Ці зусилля можна розглядати, по-перше, по відношенню до нашого домашнього життя, і, по-друге, по відношенню до нашого життя поза домом.

Великий Піст – це час шукання сенсу мого студентського життя з точки зору покликання; сенсу моїх відносин між іншими людьми; сенсу дружби; сенсу моєї відповідальності в житті. Необхідно намагатися поглибити всі наші людські відносини, тому що ми – вільні люди, які стали рабами систем, поступово знищуємо все людське у світі. I якщо наша віра має для нас бодай якесь значення, вона має бути співвіднесена з нашим життям у всіх його складнощах.

Багато студентів думає, що необхідні зміни відбуваються в залежності від революцій, зовнішніх змін в умовах життя. Але ми, християни, повинні довести, що насправді все випливає з середини – від віри і життя по вірі. Церква, коли вона увійшла у греко-римський світ, не закликала до революції, вказуючи на рабство. Проте, рабство стало неможливим під впливом віри і нової оцінки людини і всього життя. Один святий, а тут святий означає просто людина, яка відноситься серйозно до своєї віри, щоб змінити світ на краще може здолати більше, ніж тисяча надрукованих програм. Свята людина – єдиний справжній революціонер у цьому світі.

Великий Пiст – це шанс для кожного з нас, щоб покаятися, обдумати все те, що ми зробили не доброго. Спитавши деяких студентів, чого вони хочуть отримати від посту, багато з них відповіли одне й те саме.

По-перше, це проаналізувати свої поступки, а особливо стежити за всім тим, що ми говоримо. Світ наш неймовірно просторікуватий, ми постійно потопаємо в словах, які втратили своє значення, а отже і свою силу. Наше слово має величезну силу: позитивну або негативну. Тому ми будемо судимі за наші слова: «Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день суду: бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений» ( Мф. 12, 36-37 ).

Якщо ми обдумуємо і зважуємо наші слова, ми знову усвідомлюємо їх глибокий і священний зміст, і розуміємо, що іноді необдумано сказаний невинний жарт, може привести до самих тяжких наслідків, може стати останньою краплею, яка переповнить чашу відчаю людини і штовхне її на гірше. Але слово може бути і свідченням. Випадкова розмова через стіл зі своїм колегою може іноді краще передати йому вірний погляд на життя, на інших людей, на роботу, ніж формальна проповідь. Слово може заронити в душу можливість іншого підходу до життя, бажання пізнання.

Ми дійсно не уявляємо собі, як ми постійно впливаємо один на одного словами, всією своєю особистістю. I врешті-решт, люди звертаються до Бога не тому, що хтось зміг дати їм блискучі пояснення, але тому, що вони побачили в Ньому той світ, ту радість і глибину, ту серйозність і любов, через які відчувається істинність і сила Божа в світі.

По-друге, студенти також бажають протягом посту обмежуватися від задоволень земного життя, від телебачення. Музика також перестала бути чимось, що слухаєш; вона перетворилася в якесь таке собі музичне тло розмов, читання, занять. Ця постійна необхідність у музиці викриває нездатність сучасної людини насолоджуватися тишею, сприймати її не як щось негативне, як відсутність чогось, але саме як умову для всякої справжньої присутності. Якщо колишні християни жили здебільшого у світі тиші і мовчання, що давало їм можливість повністю зосередиться на внутрішньому житті, то сучасні християни мусять робити виняткові зусилля, щоб отримати хоча б істотно потрібне мовчання і тишу, так необхідні для зустрічі з вищою реальністю.

Таким чином, Великий Піст, як ми говорили на самому початку, це час, коли людина ніби знову здобуває віру, але також повертає собі життя, в його божественному значенні, в його священній глибині.

підготувала Юліта Калинич
студентка НФаУ

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Польща демонструє, що поляки були, є і будуть ворогами України і українців. Досить вже "проєвропейському" уряду плазувати перед ляхами, жабоїдами, макаронниками......
Зоотехнік (2017-11-17 16:13:05)
А тепер теж саме, лише РФ поміняйте на Україну і вийде, що вони не хочуть бачити сильного ігрока на політичний арені! Нам треба розвивати сильну державу, як в військовому так і в соціальному аспекті! ......
Х (2017-11-16 12:09:21)
Настав час по всьому світу почати боротьбу проти сіонізму і в першу чергу треба позбавитися сіоністів у владі! Досить вірити брехливим агентам сіоністів!!!...
Гардистон (2017-11-15 15:04:17)
А ще треба посаджати за грати всіх тих гешефтників, які це шахрайство організували і чиновників, які це покривали... Гешефтники при владі України......
Запорожець (2017-11-15 14:59:57)
Правильно зробили патріоти України, що зірвали прапор іноземної держави - сепаратистів всіх кольорів треба позбавити громадянства і вислати геть!...
Гардистон (2017-11-14 13:35:52)