За кілометри від рідного дому

Чимало наших співвітчизників зараз можна зустріти по цілому світі. Ними створюються українські школи, виші, колективи… Люди стають частиною тих традицій, тієї культури, проте, де б вони не були, завжди залишають по собі часточку України. Я спробувала дізнатися, як же їм живеться за кілометри від рідної землі. Допомогла мені в цьому в минулому жителька закарпатського Мукачева, а тепер вже німецького BadArolsen, Мар`яна Маринець.

-    Що Вас спонукало змінити місце проживання?

-         По-перше, я не бачила перспективи для моїх дітей, так як фінансово я не мала можливості їм дати вищої освіти і відповідного способу життя.По-друге, мої батьки вже проживали в Німеччины, і я, після смерті мого чоловіка, хотіла переїхати до них.

-    Ваша родина підтримала Вас у цьому непростому рішенні?

-         Від моєї родини я ЗАВЖДИбачила і отримувала підтримку тадопомогу. Це — найдорожче, що у мене є в житті.

-    Чи швидко звикли до німецької культури, звичаїв, людей?

-         До людей та культури довелося звикати досить швидко, так як я невдовзі після мовного курсу вже знайшла місце роботи, де моїми колегами були лише корінні німці. Звичайно, не все було так просто, але я вважаюправильною думку, що вчужій державі треба якнайшвидше інтегруватися і шанувати її правила та звичаї.

-         Часто сумуєте за батьківщиною?

-         Дуже часто!  Батьківщина у кожної людини лише одна. І це не має значення, де ти народився:чи в Арабських Еміратах,чи в маленькому гірському селі десь на Верховині…Увсіх спогадах та снах ВОНА найкраща — сторона твого народження й дитинства. Звісно,з часом ти порівнюєш образ ТОГО і ЦЬОГО життя, але ностальгія за Батьківщиною не зникне ніколи!

-         Якби був шанс пережити ці роки заново, вчинили би по-іншому?

-    На той час це було, на мою думку, єдине правильне рішення, яке я могла прийняти, щоб забезпечити            моїм дітям краше майбутнє. Я ніколи не шкодувала, що прийняла його,і зробила б це знову. Але дуже жаль за державу, в якій ми народилися і яку ми,незважаючи на все,любимо, що вона не може забезпечити людям тих умов життя, які вони змушені шукати начужині.

                                                                                                                           Еліна Андрусь