«Все моє життя – це натхнення» - Сергій Біба розповідає про професію художника

«Все моє життя – це натхнення» - Сергій Біба розповідає про професію художника

Коли ми обираємо професію, якій хотіли б присвятити життя, ми зважаємо на свої вподобання, вміння, на те, що каже нам внутрішній голос. Є серед нас люди, які обирають свою справу тому, що не можуть її не робити. Серед них окреме місце займаютьхудожники. Вони віддають свій час, зусилля, натхнення аби висловити почуття та думки на полотні. Що саме відбувається у свідомості художників, як вони бачать світ та процес творчості, що означає поняття «шедевр»? Усе це ми намагатимемось з’ясувати далі у нашій рубриці «PROFорієнтир». Розкрити таємниці цієї нестандартної професії нам допоміг Сергій Біба – закарпатський художник, котрий працює у авангардистському напрямку. 

Розкажіть, як Ви зрозуміли, що хочете присвятити своє житті живопису?

На мою думку, це формування проходило поступово але впевнено, без поворотів і зупинок. Багато аспектів пов’язано з тим, аби людина стала митцем. Велику роль відіграють навколишнє середовище, спілкування, оточення, особливості світогляду, і багато іншого що може сформувати в людині художника. Кожен з нас художник, тільки особливості вираження в кожного свої.

Чому Ви обрали саме напрямок авангардизму?

Це прийшло якось саме собою. Зрозуміло, що всі художники починають з натури, фігури, композиції. Так само починав і я. Потихеньку це переросло у, на мій погляд, більш серйозну тематику, сучасний напрямок у мистецтві. Кожен день щось впливає на твою підсвідомість – згодом це перетворюється у висновки на полотні. Я не прагнув до того аби показати якісь реалістичні зображення речей, що ми бачимо кожен день. Мене завжди приваблювало, і в мистецтві, і в перспективі, досягти того, аби показати більш глибокі речі – їх ми можемо спочатку не помітити. Все ж вони існують і мають право на життя. Саме їх я намагаюсь показати у своїй творчості.

Наскільки важлива освіта для художника? Чи не «заважає» академізм у вищих навчальних закладах розвиватись творчому нестандартному баченню митців?

Я думаю, що кожен художник повинен мати елементарні навики малювання. Це просто необхідно. Ти можеш потім про це забути, все відкинути та займатись суто творчістю та власним баченням, формувати свій стиль. Зрозуміло, що просто так почати малювати, бо надивився, що сучасне мистецтво це цікаво і актуально не можна. Тебе просто не сприймуть адекватно. Будь-хто може зараз бити себе в груди і кричати, що він є сучасним художником, але якщо немає якогось підґрунтя – нічого з того не вийде.

Що для Вас означає поняття «натхнення»?

Натхнення у мене є завжди. Ти встаєш вранці і вже думаєш про майбутню роботу. Воно залишається і протягом всього дня. Все моє життя – це натхнення. Я рахую, що це моя улюблена справа, від якої я отримую задоволення. Наскільки в мене це виходить чи ні, судити вже не мені, але я від цього кайфую. Це мене надихає на життя та на безліч інших речей.

Ви вже неодноразово мали можливість виставляти свої роботи за кордоном. Чим іноземна аудиторія відрізняється від української?

В Європі люди більш виховані в плані мистецтва. Вони більш тонко розуміють його. Можливо це зумовлено тим, що в них не настільки напружене життя. Українці більш закриті, важко ідуть на контакт з художниками та їх роботами. В нашій країні жити важко. Всім зараз, можливо, і не до мистецтва. У нас є когорта людей, певні спільноти, які діють, підтримують нас та приходять на виставки, дискутують з художниками. Тобто іде такий творчий процес і з звичайними людьми, але це одиниці. В основному люди, наприклад в Угорщині, Автрії, Швейцарії, ідуть на контакт, їм це цікаво. Ті ж працівники магазинів чи охоронці приходять на відкриття виставки, бо бачать її рекламу. Вони цікавляться цим і слідкують за мистецькими новинами, можуть запитати щось у художника, придбати каталог. Там трошки інше життя. У нас я такого особливо сильного потягу поки ще не бачив.

Як Ви вважаєте, яким чином це можна змінити?

На це можна вплинути, але я ж не буду стояти на вулиці і запрошувати кожну людину «Будь ласка зайдіть, подивіться» і т.д. Є каталоги, передачі по телебаченню та радіо, які хоч якимось чином приближають людей до мистецтва. Тим паче в нашому краї є дуже серйозні хороші художники, власна школа… Можливо і мало цієї пропаганди, потрібно задіяти інші підходи до людей…  Художники не мають цим займатись, для цього є мистецтвознавці та люди, що працюють у галереях. У нас це розвинуто не дуже добре.

А якщо порівнювати Закарпаття з іншими областями України, чим ми вирізняємось?

Кожна область має свою школу: київську, одеську, франківську, львівську… Якщо уважно прослідкувати за українським живописом, то можна спокійно відрізнити окрему школу. Якось так сталося, що в нашому краї дійсно дуже хороші художники і нас завжди впізнають, де б не були виставки чи каталоги. Навіть якщо немає підпису – «О, це приїхали з Закарпаття». Можливо на специфіку розвитку та на манеру живопису впливає наше сусідство з Європою. Але я вважаю, що вирішальну роль зіграла саме неповторна живописність нашого краю. Ми унікальні своєю природою. Багато різних культур, національностей – цей коктейль і створив родзинку закарпатської школи. Нас впізнають, з нами рахуються і вважають найсильнішою школою в Україні.

Що для Вас означає поняття «шедевр»?

Шедевром можна назвати будь-яку роботу і у той самий час – жодну. Шедевр – це закінченість роботи. Я про свої роботи не можу сказати, що це шедеври, адже я не вважаю їх закінченими. Їх можна допрацьовувати, розвивати тематику… Ні один художник не може сказати «Так. Моя робота завершена». Вчасно зупинитися важко, але все одно картина знаходиться десь в підсвідомості митця і далі ним у думках доробляється. Для мене шедевр — це, коли ти вважаєш, що робота майже допрацьована, зафарбувати її у білий колір, чи чорний, чи будь-який інший. Це такий внутрішній стан, на який потрібно наважитись. Це під силу не кожному. Робота – це те, що людина хотіла донести, сказати і найсміливіше, що можна зробити – це зафарбувати все.

Як Ви вважаєте, наскільки велику роль відіграє те, як подати картину? Чи впливає це на успіх роботи?

Дуже впливає. Правильна подача – це стопроцентна гарантія успіху. Це можна зробити на виставці у галереї, на вулиці, якомусь об’єкті, з перформансом чи без… Це важливо і це треба відчувати. Слід знати, що ти хочеш сказати та виробити певну концепцію. Можливо люди прийдуть і подумають – «щось валяється і нічого не зрозуміло», тому важливо спілкуватись з ними. Вони не вникають у суть. Вони дивляться лише поверхово – зайшли глянули і «до побачення». Нічого у душі не залишилось — такі люди не відкривають свідомість новому, вони не хочуть іти на контакт. Хоча художник робить все для того аби якісно подати свій проект на виставці у галереї чи музеї, щоб максимально приблизити глядача до свого бачення.

Як проходить Ваш день, як художника?

Мій день проходить як у будь-якої людини. Якщо є справи – намагаюсь їх вирішити, ходжу по різних інстанціях, плачу рахунки. Потім вже знаходжу час і йду спокійно у майстерню. Іноді працюю з ранку і до вечора – зазвичай таке буває за тиждень-два до виставки. У такому випадку ти знаєш, що лишилось мало часу і треба дещо закінчити.

Як Ви вважаєте, відкриття нової галереї в Ужгороді змінить ставлення громадськості до мистецтва?

Хотілося б у це вірити. Я думаю, що це дуже великий плюс для нашого міста. Сподіваюсь, що цей арт-центр заманить до нас роботи художників і з інших регіонів. До нас не так часто приїжджають виставлятись художники з Донецька, Харкова, Києва тощо. Нарешті у нас є можливість гідно представити роботи, різні проекти. Я думаю, що галерея має іти на зустріч митцям. Я все таки вірю, що щось у свідомості людей зміниться і вони почнуть ходити, цікавитись. Це розвиток людини… Я не хочу казати, що люди деградують, якщо не ходять на виставки – ні, вони можуть цікавитись іншими речами: музикою, кіно, літературою… Але це невід’ємна частина… Без живопису людина стає сірою мишкою в цьому просторі. Хочеться цю мишку розмалювати, аби вона була веселішою. Хай би люди знайшли ті 5-10 хвилин і зайшли у ту ж галерею. Якщо хоча б щось у душі в людини лишилось після побаченого – недаремно працює художник. Ми працюємо для людей – і неважливо які емоції у них виникають, адекватні чи неадекватні, головне, що вони є.

Поспілкувавшись з Сергієм Бібою ми з’ясували, яке ставлення громадськості до мистецтва у нашому місті. Є певна група людей, що цікавиться цим, але вона, на жаль, не збільшується істотно і це треба змінювати. Духовний розвиток має займати більшу частину в житті людей, ніж це є зараз. Втім сподіватимемось, що попит на живопис зросте, а разом з ним стануть вищими і моральні цінності людей. Художники витрачають безліч годин, думок, емоцій, зусиль, коштів, аби створити те, на що людина іноді дивиться кілька хвилин і відкидає. Можливо варто хоча б спробувати зрозуміти щось нове, на перший погляд дивне? Інакше прогресу бути не може. Отже, поважаймо працю одне одного, тим паче коли вона несе у цей світ красу.

матеріал підготувала Юлія Юрковецька

 

 













Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-08
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)