На Закарпатті полюють на жаб?

На Закарпатті полюють на жаб?

Мода на французький делікатес – у гірському закарпатському селі Тур’я Ремета. Тут селяни століттями ловлять жаб і смакують їхнім м’ясом. Жаб’ячі ніжки для них звична страва. Тому й називають їх сусіди жаблярами. Ловити квакух у селі вміють усі.

В принципі, про це село і його витончені кулінарні вподобання вже писано-переписано. Причому як цікавих краєзнавчих та кулінарних статей, так і гнівних опусів екологів та захисників тварин. Однак мало кому вдавалося поспілкуватися із самими мисливцями на жаб (яких ми по ходу нашого матеріалу назвали Frog Hunters (від англ. frog – жаба, hunter – мисливець), а тим паче вийти з ними у ліс і вивчити, а потім описати їхній промисел. Правдами-неправдами нам це вдалося. Люди ж ці доволі скритні, що й зрозуміло, адже за вилов земноводних, особливо червонокнижних, у нашій країні передбачена чимала відповідальність. Однак двоє молодих хлопців, назвемо їх найпопулярнішими закарпатськими іменами – Іван та Василь, таки погодилися розкрити таємниці «професії» і повели нас із фотографом перечинськими стежками до об’єкта нашого полювання.

Одразу зазначу, що полювання наше було не зовсім справжнім. Жаб заготовлюють переважно у нічну пору, оскільки саме в цей час вони масово збираються в одному місці (причому тисячами!) і є малорухливими. Відповідно – стають легкою здобиччю. Ми ж приїхали у Ремету вдень, тож хлопці заздалегідь підготували для нас мішок із земноводними, аби потім ми, фактично, зімітували увесь цей процес. Причому сам міх із жабами хлопці сховали і замаскували у потаємному місці, що одразу додало до нашої подорожі таємничості і відчуття, що ти робиш щось не зовсім законне…

Про самих жаб, яких виловлюють на Перещинщині, мова піде згодом, у коментарі спеціаліста. Наші ж мисливці поняття не мають про їхню зоологічну приналежність до якихось видів земноводних. Для них вони просто коричневі та червоні жаби. Однак що вони точно знають, так те, що їх можна їсти.

Знаходимо гарне мальовниче місце, яке, до слова, просто встелене червонокнижними підсніжниками, яких на Перечинщині цілі поля, не менші, аніж у Долині нарцисів. Хлопці випускають жаб у маленький потічок, і перші «щасливчики» навіть встигають утекти на волю. Іван розповідає, що жаб заготовляють у Реметі багато людей, однак останніми роками їх стало значно більше. Чи не кожен десятий мешканець села. Найімовірніше, скрутне фінансове становище змушує. Перечинщину взагалі можна назвати краєм збирачів. Весною – жаби, восени – гриби та яфини. Важко сказати, який із цих «бізнесів» є прибутковішим. Однак на свій хлопці точно не жаліються. Кажуть, що за сезон заготовляють близько 100 кілограм лапок (якщо врахувати, що пара лапок важать близько 10-12 грамів, можете собі підрахувати кількість виловлених жаб). Якщо ж говорити про ціну, то вона вар’юється залежно від сезону. Зараз кілограм можна купити і за 70-110 гривень. А вже пізніше, наприклад взимку, ціна виростає до 250-270 гривень за кіло заморожених лапок. Як і у випадку із грибами та яфинами, тут так само зустрічаються перекупщики, які згодом продають лапки у столичні ресторани втридорога. Однак повернімося до процесу, який дехто називає живодерством. Втім,
вашому автору здалося, що він мало відрізняється від патрання тієї ж риби чи курки. Просто в значно, значно більших масштабах і на свіжому повітрі. Виловлену жабу Василь ставить на ковбицю і механічно робить два удари сокирою (саме сокирою, а не ножем). Спочатку відрубує голову, а потім, власне, самі лапки. Захисники тварин стверджують, що у Тур’я Реметі жабам просто відрубують лапки, а тіло викидають, після чого жаба ще деякий час живе (дехто навіть розповідає, що в цей час із лісів навколо села лунає надсадне жаб’яче квакання). Хлопці кажуть, що трапляються і такі заготівельники. Однак вони спочатку убивають жабу, а вже потім беруться за лапки.

Опісля відбувається процес зняття шкіри (його добре видно на відео), обрізання кінцівок і зав’язування лапок у вузлик, щоб надати товарного вигляду. І так кілька тисяч разів поспіль. У хлопців цей процес відбувається справді автоматично! Мені для цього знадобилася майже хвилина, їм – секунди!

«Чи розумієте ви, що таким чином знищуєте популяцію жаб у вашому регіоні? Через кілька років, можливо, вже не буде що ловити!» – запитую я у мисливців. Ті переконують, що земноводних навпаки – стає більше! «Якщо рік тому ми на одному з місць бачили, наприклад, близько 5 тисяч жаб, то цьогоріч їх уже близько 20 тисяч! Ви подивіться, скільки яєць вони відкладають – мільйони, якщо не мільярди». Хлопці переконують, що не знають, як інші, але вони, наприклад, чекають і дають жабам пройти період розмноження, а лише тоді виходять на полювання. Більш того, самиць із ікрою не заготовлюють.
Не погоджується із цими твердженнями кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, член Ради Українського герпетологічного товариства Федір КУРТЯК. Він стверджує, що популяція жаб у цьому районі за останні 10 років скоротилася в 17 разів, що, безумовно, становить значну загрозу для існування земноводних на території Перечинського району. Щоправда, причиною цього став не лише людський фактор, але й кліматичні зміни.

Однак спочатку про самих жаб. За словами науковця, їх на Закарпатті водиться 2 види: зелені та бурі. Перші традиційно вживаються в їжу у Західній Європі. Бурі ж жаби, так звані «лісові», і є тими, лапки яких подають до столу в Тур’я Реметі. Серед останніх виділяються три види: жаба прудка, жаба гостроморда і жаба трав’яна. Останні дві знаходяться під захистом Міжнародної Бернської конвенції, ратифікованої нашою державою, а жаба прудка взагалі внесена до третього видання Червоної книги України.

«Споживання земноводних на цих територіях є традиційним, – каже Федір Куртяк. – І якби вони заготовляли лапки лише для власних потреб, то великої проблеми не було б. Однак вони роблять це масово, причому до періоду розмноження. Про це свідчать численні фото- та відеоматеріали, де у самок жаб можна чітко побачити ікру. Та й не полювали б вони на них в інший час, бо тоді їх практично неможливо зловити – вони розбрідаються по лісах і ведуть потаємний спосіб життя».

Вихід із ситуації зоолог бачить один – створення розплідників. Причому, на біду реметівців, облаштовувати їх можна лише на низинних територіях, де водяться саме зелені жаби, які, на відміну від бурих, селяться на одному місці і не мігрують. Пропозиції та обґрунтування науковці вже тричі подавали на розгляд Управління екології та охорони природних ресурсів ОДА, був навіть підписаний відповідний договір. Однак далі справа наразі не зрушила.

А жаб’ячі лапки тим часом активно подають до столу не лише в дорогих столичних, а й у закарпатських ресторанах. Власник перечинського ресторану «Підкова» Михайло Барник стверджує, що м’ясо жаб справді дуже смачне і, якщо можна так висловитися, «чистіше» навіть, ніж м’ясо інших тварин, яке ми подаємо на наші столи. «Що цікаво, – каже власник ресторану, – лапки наших тур’я реметівських жаб значно смачніші, аніж китайські аналоги, які продаються в супермаркетах. Я навіть не можу уявити, чим вони їх так «пічкають», що їхні лапки важать мало не 100 грам, натомість м’ясо це «рихле» й без смаку».

Способів приготування жаб, за словами Михайла Барника, є безліч. Як, власне, і будь-якого іншого м’яса. У Тур’я Реметі лапки готують просто: їх солять, перчать та обсмажують у звичайному клярі. Хтось ще й додає кунжут. Автор цих рядків свого часу куштував їх у гостро-солодкому соусі. Скажу, що смачно й так і так. Однак головне – навіть не смак, а відчуття, що ти торкаєшся якоїсь екзотики, причому екзотика ця тут, поруч, на Перечинщині. І, переконаний, якщо її привести у відповідні законні рамки, то Тур’я Ремета і Перечинський район могли б стати ще однією закарпатською родзинкою.

Андрій Ганусич, «Час Закарпаття»

 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)