Ужгородець, що перейшов на навчання з УжНУ до Польщі, ділиться враженнями й інформацією

Ужгородець, що перейшов на навчання з УжНУ до Польщі, ділиться враженнями й інформацією

Ужгородець Ернест Завадський, який перейшов на навчання з УжНУ до сусідньої країни, каже, що тамтешня освіта вчить студентів більшої самостійності. 

Тепер, у гарячу пору випускних та вступних іспитів, як ніколи актуальна тема вибору вищого навчального закладу. Це залежить і від престижності університету, і від плати за навчання в ньому, зрештою, від уподобань самого випускника. Більшість вступає до вишу в рідному місті – щоб недалеко від батьків та друзів. Трохи рідше наші абітурієнти націлюються на Львів, Київ, Одесу чи інше велике місто. А є й такі, що прагнуть здобути освіту за кордоном. Як, до прикладу, Ернест Завадський, котрий у 2010 році здобув диплом бакалавра на відділенні журналістики Ужгородського національного університету. Навчання хлопець вирішив продовжити у Польщі – у Вищій школі управління та адміністрації міста Ополе Ернест здобував диплом магістра за спеціальністю «Ринкова комунікація і PR». Ми поспілкувалися з ним, щоб дізнатися про особливості навчального процесу в сусідній країні та про те, як воно – бути студентом-інтернаціоналістом.

– Ернесте, чому Ви вирішили навчатися в іноземному виші, і саме польському?

– Для навчання за кордоном я мав усі можливості та велике бажання. Далося мені це неважко і досить швидко. Чому Польща? Бо це країна, яка тісно співпрацює з Україною і всіляко нас підтримує. Підтвердженням того є багато українсько-польських проектів, зокрема програми академічних обмінів. А ще я – корінний поляк. Зі школи планував виїхати за кордон, вивчав мову в недільній школі, брав участь у різних проектах.

– Що потрібно студентові-іноземцю, аби вступити до вищого навчального закладу Польщі?

– Крім усіх необхідних документів (диплом/атестат і додатки, перекладені на польську мову та завірені нотаріусом, апостиль, декларація про бажання навчатися в закордонному ВНЗ, підтвердження оплати, віза, яку консульство безплатно видає на рік), важливо знати мову. Є різні програми, котрі дають змогу вступити до польського вишу, навіть якщо мовою володієш погано. Але нема гарантій, що вдасться закінчити цей виш. Людині дають рік для вдосконалення польської. Середовище, звісно, дає дуже багато, але без самостійної праці не вийде нічого. З вітчизняним дипломом журналіста-бакалавра у Польщі можна вступити на багато спеціальностей. Головне, щоб це не були два зовсім різні напрямки, наприклад філолог – медик. Журналіст може продовжити навчання за спеціальністю міжнародні та міжнародні економічні відносини, політологія тощо.

– Наскільки дороге таке задоволення?

– Від 700 євро за рік – залежно від навчального закладу. Але за наявності карти поляка оплата для іноземного студента скасовується. Проте є одна умова: треба добре вчитися. Карта видається, якщо хтось із батьків – етнічний поляк або в разі, якщо протягом трьох років людина бере участь у проектах на користь Польщі.

– А рейтинг, який виводився тут по закінченні бакалаврату, в Польщі брався до уваги?

– Навіть якщо продовжуєте навчання за тою самою спеціальністю, що вивчали в Україні, більшість вишів не враховують попередній рейтинг. Їм не важливо, як ви навчалися вдома. Головне – вивести рейтинг за час навчання у їхньому виші.

– Навчальний процес у Польщі дуже відрізняється від українського? 

– Незважаючи на те, що Польща зовсім близько, відмінностей в освіті чимало. Поляк, наприклад, вступити до ВНЗ може без іспитів, на відміну від України. Виняток – лише деякі навчальні заклади (медичного, юридичного спрямування). Навчання триває набагато довше, ніж в Україні. Магістрами там стають у 24-27 років– залежно від спеціальності. Виші Польщі можуть мати статус державних і недержавних, але стандарти навчального процесу в них однакові. У державному ВНЗ навчання безкоштовне (для громадян Польщі). Якщо в Україні студент самостійно опрацьовує третину матеріалу, то в Польщі третину подає викладач, решта – «на совісті» студентів. Якщо маєш три пропуски, – йдеш на відпрацювання; не відпрацював – відразу на перескладання дисципліни. У ВНЗ діє система самостійного планування навчання: студент має право вивчати ті дисципліни, які йому подобаються (плюс обов’язкові). А ще, на відміну від України, польські спудеї мають багато пільг.

– А як щодо практики? Польські студенти-журналісти так само проходять її в різних ЗМІ?

– Зазвичай кожен ВНЗ має кілька угод з різними роботодавцями, що дозволяє студентам відбувати там практику. Звісно, ви можете самі обирати, де вам краще. Великим плюсом вищої освіти в Польщі є те, що тут дуже поширені міжнародні студентські обміни. Навіть якщо українець приїжджає вчитися в польський ВНЗ, він має повне право стати учасником такої програми і вирушити на практику, наприклад, у Європарламент. 

– В Україні багато студентів неофіційно підробляють під час навчання. У Польщі це також поширено?

– Там дуже суворо ставляться до працевлаштування. Працювати дозволено тільки офіційно, зі всіма відповідними документами. Інакше роботодавцю загрожує штраф, а іноземцеві – депортація і так званий «ведмедик» у паспорті, який обмежує в’їзд у країну близько 5 років. Траплялося, що і я працював неофіційно. На свій страх і ризик багато хто йде на це.

– А тепер де працюєте?

– Усюди потрохи. Це газета «Виборча», товариство «Польща без кордонів», написання студентських робіт, а також сфера транскордонної співпраці. До речі, про газету «Виборча» колись слухав лекції в УжНУ, і вона здавалася такою далекою і чужою… А загалом, роботи є багато, але ніхто відразу не запросить тебе на якусь серйозну посаду. Все відбувається поступово, і треба самому проявляти ініціативу – там це вітається. Можливо, спочатку доведеться працювати на засадах волонтера, аби заробити певний авторитет. Залежно від того, як працюєш, згодом можуть запропонувати хорошу роботу. Українці звикли до думки, що як тільки вони виїжджають за кордон, на них сиплеться купа пропозицій стосовно роботи з високою європейською зарплатнею. Але такого не буває. Треба також брати до уваги те, що кожен роботодавець зобов’язаний доповісти відповідній інспекції, чому він вибрав саме українця і хоче прийняти його на роботу.

– До чого було найважче звикнути?

– Це зовсім інша культура, інакший менталітет, хоч ми і трохи споріднені, слов’янські народи. До цього спочатку важко звикнути – особливо, коли розумієш, що ти сам-самісінький. Але, чесно кажучи, поляки не ставляться до нас погано. Це відкриті люди. Звісно, вони сприймають тебе спочатку трохи насторожено – все-таки іноземець. Повністю всі перешкоди зникають тоді, коли ти добре знаєш мову. А ще в них менше того «людського фактора», який є у нас. Якщо тут академнаставник буде ходити до викладачів і просити, аби тобі поставили залік, сто разів нагадувати тобі, що треба зробити якесь завдання, переймається, як у тебе справи, – то в Польщі нікому до цього немає діла: ти сам за себе відповідаєш…

– Все-таки українським студентам варто вступати до закордонних вишів чи ні?

– Звісно, варто! Не треба ставити перед собою перепони й обмежувати себе. Насправді кордони відкриті. Студентські роки – найкращі в житті людини, тому не варто їх проґавити. Потім буде сім’я, діти, не стане грошей, згодом – здоров’я. Тому слід використовувати кожну мить. Світ чекає! 

Лілія Горват, газета «Ужгород»

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-10
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)