Дитячий аутизм: хлопчики хворіють у 4-5 разів частіше, ніж дівчатка

Дитячий аутизм: хлопчики хворіють у 4-5 разів частіше, ніж дівчатка
Аутична дитина –це незвичайна дитина, особлива. Вона грається з предметами не так, як це прийнято, радіє іншому й інакше. Їй незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні люди. Вона не вміє (не хоче) підлаштовуватися до звичайних норм і усталених традицій. Батьки повинні вчити дитину бути такою, як усі.

Термін „аутизм” походить від грецького слова „сам” і буквально означає «всередині себе». На сьогодні аутизм розглядають як викривлення психічного розвитку, обумовленого біологічною дефіцитністю центральної нервової системи дитини

Аутизм уперше був описаний у 1943 р. психіатром Лео Каннером (Leo Kanner), коли той спостерігав за одинадцятьма дітьми, які протягом перших років свого життя повністю замкнулись у собі. Вони не сприймали інших людей, уникали зорового контакту, не виявляли ані найменшого розуміння соціального боку життя, частково або повністю не могли оволодіти мовленням і постійно повторювали одні й ті самі стереотипні рухи. Він визначив основну рису аутизму, яка виявляється з самого початку життя, – це «нездатність дітей співвідносити себе звичайним способом з людьми та ситуаціями».

Інтелектуальний розвиток дітей  різних груп відбувається по-різному. Так аутична дитина може мати IQ (коефіцієнт інтелекту) за тестом Векслера як дуже низький (легка розумова відсталість), так і досить високий (при психопатії). Однак причини виникнення раннього дитячого аутизму до кінця не встановлені .

Основними ознаками аутизму є:

  • комунікаційнітруднощі;
  • побічніреакціїна сенсорні подразники;
  • порушеннярозвитку мовлення;
  • стереотипність поведінки;
  • соціальнавзаємодія.

4 групи

Більшість батьків  дітей, що страждають на аутизм, починають виявляти неспокій наприкінці першого року життя дитини. На цей час для них стає очевидною відмінність у рівні розвитку мовлення, а також у прояві зацікавлення до ігор за участю уяви і до соціальних контактів між їхньою дитиною та іншими дітьми того ж віку. Хоча основні порушення, пов'язані з аутизмом, стають особливо помітними у віці приблизно двох років, окремі прояви аутизму, ймовірно, є й у значно більш ранньому віці, про що може свідчити урочиста, але мовчазна реакція аутичної дитини на перше в її житті привітання з днем народження.

Залежно від характеру і ступеня виявлення симптомів виділяють 4 групи  раннього дитячого аутизму.

І група.Дітей цієї групи вирізняє відчуженість від зовнішнього середовища, відсутність потреби в контактах; їм притаманна агресивність аж до патології. Ці діти майже не володіють навичками самообслуговування, тому потребують постійної допомоги й підтримки дорослих. Вони мають найгірший прогноз розвитку.

ІІ  група.Дітям цієї групи властиве відчуження від зовнішнього середовища. Їм притаманні численні страхи, стереотипні рухи, імпульсивність, симбіотичний зв’язок з матір’ю. Їхня мова, як правило, односкладна. Серед дітей-аутистів ця група найчисельніша. Прогноз їхнього розвитку найсприятливіший: при відповідній довготривалій корекційній роботі вони можуть навчатися навіть у загальноосвітній школі.

ІІІ група.Дітям цієї групи притаманні відчужені інтереси і фантазії. Їхня мова розгорнута, рівень когнітивного розвитку вищий. Вони менше залежні від матері. Рівень емпатії, як правило, низький. Прогноз також сприятливий.

IV група.Надгальмованість – відмінна риса дітей цієї групи. Як правило, вони дуже несмілі, лякливі, особливо в контактах, часто невпевнені в собі. Вони активно намагаються засвоїти деякий набір поведінкових штампів, який полегшує їхню адаптацію в колективі. Їм властива ємоційна залежність від матері.

Талановиті  аутисти

Хлопчики хворіють на аутизм приблизно в 4-5 разів частіше, ніж дівчатка. Проте відсоток як хлопчиків, так і дівчаток, що страждають водночас і на аутизм, і на розумову відсталість у тяжкій формі, приблизно  однаковий. Це означає, що хоч дівчатка менше схильні до захворювання на аутизм порівняно з хлопчиками, проте коли в них він усе ж таки виникає, то супроводжується глибокоюформою розумової відсталості.

Дехто з аутистів самостійно навчається читати в незвично ранньому віці, попри затримку чи спотворення мовленнєвого розвитку; при цьому їхнє читання може бути просто назвою слів без відповідного їх розуміння. Інші діти демонструють неординарну механічну пам'ять. Незвичайні здібності в музиці, образотворчому мистецтві, у поводженні з календарем трапляються, буває, і в аутичних людей, що визнаються розумово відсталими помірного або тяжкого ступеня; а «острівці» успішності в таких царинах, як математика, можуть спостерігатися в аутичних людей, котрі в інших галузях функціонують на рівні легкої розумової відсталості (іноді ранні ознаки аутизму не розпізнаються вчасно саме через такі «острівці» успіхів у якійсь галузі).

Відмінність в інтелекті  серед індивідів з аутизмом беззаперечна. Багато маленьких аутичних дітей  дуже поволі й обмежено просуваються в навчанні навіть при кваліфікованих учителях та інтенсивній роботі, але деякі переходять від установ і програм спеціального навчання до складних освітніх програм, аж до коледжів із науковими, зокрема математичними, курсами.

Характерсимптомів при аутизмі змінюється в міру дорослішання дитини. У більшості дітей спостерігається поступове поліпшення, хоча вони й далі мають численні проблеми зі здоров’ям.

Поява дитини з  порушеннями розвитку для будь-якої сім’ї є дуже складним випробуванням, сім’я потребує об’єктивної інформації, соціальних ресурсів, підтримки близьких і друзів, кваліфікованої допомоги спеціалістів. Народження в сім’ї дитини з будь-якою психічною або фізичною вадою завжди робить ситуацію в родині складною і різко змінює все буття та поведінку сім’ї – цінності, прагнення й реакції батьків і близьких родичів.

Залежно від  типу внутрішньосімейних стосунків  і стилю сімейного виховання  родин, що мають дитину з особливими потребами (куди належать і аутичні  діти), вони поділяються на чотири групи. Характерними особливостями кожної з них є такі:

— Перша група: стиль виховання – гіперопіка, яка з часом може змінитись на фобію втратити дитину; дитина є центром життєдіяльності сім’ї, тому комунікативні зв’язки з оточенням деформовані; батьки мають неадекватні уявлення про можливості дитини; у матері – підвищене почуття тривожності; систематичні подружні конфлікти, що можуть призвести до розлучення. Така сім'я справляє негативний вплив на формування особистості хворої дитини і може проявлятися в її егоцентризмі, постійній залежності від батьків, відсутності власної активності, заниженні самооцінки.

— Друга група: «холодні» стосунки з дитиною, зниження емоційних контактів; увага зосереджується на медичному аспекті проблеми – батьки ставлять завищені вимоги до медичного обслуговування, намагаючись у такий спосіб компенсувати власний психологічний дискомфорт. Така сім’я сприяє формуванню в особистості дитини емоційної неврівноваженості, високої тривожності, нервово-психічного напруження, породжує комплекс неповноцінності, відчуття беззахисності, невпевненість у собі.

— Третя група: стиль співпраці, конструктивні й відповідальні стосунки з дитиною; батьки усвідомили проблему, вірять в успіх, знають усі сильні сторони особистості дитини, розвивають її самостійність. Батьки цієї групи мають, як правило, високий освітній рівень, виявляють постійне зацікавлення організацією корекційно-педагогічного розвитку дитини, підтримують прояви її самостійності, налагоджують контакти з зовнішнім світом. У такій сім’ї у хворої дитини розвивається почуття захищеності, впевненості в собі, потреби в активному встановленні міжособистісних стосунків не лише з найближчим оточенням, а й зі соціальною дійсністю.

— Четверта група:репресивний стиль сімейного спілкування; авторитарна батьківська позиція, песимізм, обмеження прав дитини; постійні вимоги дотримання певних правил, а при відмові – можливі й фізичні покарання. У такій сім'ї в дитини формується афективно-агресивна поведінка, плаксивість, підвищена збудливість, дратівливість.

У сім’ях з аутичною дитиною, як, утім, і в сім’ях зі здоровою дитиною, зазвичай мають місце змішані  стилі спілкування.

Стрес для батьків

Щоб навчити чогось аутичну дитину, її потрібно весь час зацікавлювати. Батьки часто не можуть зрозуміти, що потрібно їхній дитині, і тому намагаються налаштувати її на свій лад. Дитина начебто піддається, але оскільки це не її світ, вона має в ньому незграбний, безглуздий вигляд. Небажання, а часто й нездатність аутичної дитини висловити те, чого вона хоче, призводить до того, що батьки розглядають її як істоту, котра не має інших потреб, окрім вітальних, і починають керувати нею, виходячи зі своїх уявлень про те, що добре, а що погано для неї. Слід пам’ятати, що ініціаторами залучення аутичної дитини у свій світ є батьки, і якщо вони не хочуть зламати свою дитину, то саме вони повинні вийти за межі своїх жорстких стереотипів, спробувати сприйняти і зрозуміти ті знаки, котрі дитина видає як сигнали контакту. Батькам аутичної дитини потрібно вчитися входити ще й у внутрішній світ своєї дитини, бачити й фіксувати найменші зміни в її діях і поведінці.

Найбільші проблеми випадають  на долю матері, оскільки від самого народження дитини мати не одержує позитивних емоцій, безпосередньої радості спілкування. Дитина не усміхається до неї, не дивиться їй в очі, не любить сидіти на руках; іноді вона навіть не вирізняє її серед інших людей, не надає видимої переваги під час контакту з матір’ю. Зрозумілими тому є прояви в матері репресивності, дратівливості, емоційного й фізичного виснаження.

Ірина Кремінська,завідувачка психолого-медико-педагогічної консультації управління освіти Ужгородської міськради, газета «Ужгород».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)