В Ужгороді судять батька-педофіла, через якого скоїв самогубство 10-річний хлопчик

В Ужгороді судять батька-педофіла, через якого скоїв самогубство 10-річний хлопчик

Смерть школяра, який стрибнув з даху багатоповерхівки у липні минулого року, жахнула весь Ужгород і породила багато чуток. А незабаром звинувачення у доведенні до самогубства пред'явили… рідному батькові хлопчика.

Йому ж інкримінують ще один злочин — насильницьке задоволення статевої пристрасті протиприродним способом щодо малолітньої дитини, що спричинило особливо тяжкі наслідки. Як встановили експерти, хлопчик був згвалтований… Шансів залишитися живою у дитини не було, його смерть настала миттєво. Найбільше у цій історії вражає те, що обом злочинам, пов'язаним між собою, можна було запобігти, якби ужгородські чиновники сумлінно ставилися до своїх обов'язків.

Адже сім'я, в якій виховувалися четверо дітей, перебувала під соціальним супроводом. Воюючи за нащадків, батько і мати регулярно писали один на одного скарги. Крім того, до мерії надходили письмові звернення зі школи, в яких йшлося про те, що з хлопцями не все гаразд. І головне — співробітники соціальних служб прекрасно знали, що батько сімейства вже кілька років перебуває в статусі підсудного в кримінальній справі про… розбещення неповнолітніх.

Одним з потерпілих у цій справі був його старший син. Але, незважаючи на все це, нічого не робили, щоб захистити дитину від насильства. 42-річний Ярослав Бойко (ім'я та прізвище змінені) двічі відбував термін (за крадіжку зі зломом з торгового павільйону і за збут фальшивих грошей). Ще дві кримінальні справи стосовно нього — вже «педофільні» — зараз перебувають на стадії судового розгляду. У 1998 році Ярослав одружився на мешканці Ужгорода, яка виховувала 6-річну доньку від попереднього шлюбу.

Пізніше у подружжя народилися ще три сини, але шлюб через десять років розпався. Падчерка (якій було 15 років) розповіла, що, поки мама лежала в лікарні, вітчим психологічно тиснув на неї, читаючи еротичні лекції, після чого приставав як чоловік. Не бажаючи брати на себе тягар із залученням вже двічі судимого чоловіка до кримінальної відповідальності, жінка просто вигнала його з квартири, оформивши пізніше розлучення.

Однак заборонити зустрічатися з синами не могла. Ярослав через опікунську раду Ужгородської міськради домігся права на щотижневі зустрічі з хлопчиками по вихідних з ночівлею у нього. У жовтні 2008 року, через місяць після початку таких побачень, старший син Міша (з етичних міркувань ім'я змінено), якому тоді було шість років, проговорився матері про домагання батька.

Його слова підтвердили і двоє молодших братів. Жінка негайно пішла в міліцію і написала заяву, згадавши і попередні докучання чоловіка до пасербиці. Проти Ярослава Бойка порушили кримінальну справу за розбещення неповнолітнього, а також малолітньої дитини. Через два місяці розслідування закінчили, і справу передали до Ужгородського суду, де воно і застрягло майже на чотири роки.

При цьому у підсудного взяли підписку про невиїзд, залишивши його на волі. Через деякий час Ярослав знову почав регулярно зустрічатися з синами і брати їх до себе на ніч. Мати цьому не перешкоджала. Як пізніше пояснила жінка, через безвихідь і відчай у неї просто опустилися руки. Суд тягнув з розглядом кримінальної справи роками, і кінця цьому не було видно, їй самій доводилося забезпечувати чотирьох дітей (колишній чоловік не платив ніяких аліментів). Жінка думала, що якщо хлопчики будуть ходити до бабусі з дідусем (у яких проживає їх батько), з ними нічого не трапиться — Ярослав не посміє зробити дітям нічого поганого. Влітку минулого року братики пробули у батька і бабусі з дідусем більше місяця. А через тиждень після повернення додому Міша покінчив з собою.

Мешканка сусіднього будинку бачила, як він якийсь час стояв на краю даху дев'ятиповерхівки і дивився вниз, а потім відійшов назад, розбігся і стрибнув. Тому сумніви, що це не самогубство, а нещасний випадок, відразу відпали. Ніяких шансів залишитися живою у дитини не було, смерть настала миттєво. А під час розтину експертиза встановила, що Мишко був згвалтований. На думку експертів, сталося це тижні за два до смерті.

Через кілька днів після самогубства Міші його молодших братиків забрали у матері і відправили до притулку для неповнолітніх. Незабаром батько хлопчика приніс у прокуратуру лист Міші, написане незадовго до смерті. У ньому хлопчик стверджував, що мама знущається над ним з братами, і висловлював бажання жити з батьком.

Ось кілька цитат з листа: «… У школі нас називають бомжами, ТОМУ ЩО ми ходимо брудні. Ми взагалі не вміємо самі прати. Ми ходимо голодні, їсти маємо готувати самі, бо мама має відпочивати від нас. Вона каже, що ми їмо багато, як свині… УСІ сміються і НЕ поважають нас… Я хочу жити тільки з татом. Тато ніколи мене не ображає. Тато про нас турбується. Він нас любить… »

Експерти встановили, що дитина могла написати такий лист тільки під диктовку дорослого, те ж саме стверджують і шкільні вчителі Міші. Середній брат розповів психологу дитячого притулку: Міша зізнався, що батько неодноразово гвалтував його. Однак попросив нікому не розповідати про це, навіть молодшому братові.

Боявся, що якщо дізнаються інші діти, стануть насміхатися і знущатися над ним… «Міша вже розумів, що відбулося з ним — велика ганьба, і не хотів, щоб про це дізналися друзі» Через два місяці дітей повернули додому. Вони самі сказали психологам притулку, що хочуть назад до мами (не до тата або бабусі з дідусем, а саме до мами).

Анна Сергіївна, мати дітей, погодилася розповісти журналісту «ФАКТІВ» про останні дні життя старшого сина: — За кілька днів до трагедії мені зателефонував Владислав — чоловік, з яким ми жили. Міша завжди цурався його, не йшов на контакт, а тут сам попросив трубку і сказав Владиславу: «Бажаю тобі успіхів і удачі у всіх починаннях». І ще. Маленьким Міша зрідка міг закричати у сні і прокинутися (приблизно раз на рік).

А в той тиждень це відбувалося з ним кілька разів. Я вмикала світло і підходила до сина, а вранці розпитувала, що йому снилося… Міша опускав голову і нічого не пояснював — не йшов на відвертість. Ми з дітьми кілька разів їздили за місто — на природу. Сини купалися в річці, веселилися.

Останній раз ми принесли з річки дрібну рибу. Замаринувавши її, я піднялася на дах, щоб розвісити для сушіння. Міша йшов зі мною. Спека стояла неймовірна, десь під 40 градусів, і я кілька разів просила сина повернутися в квартиру. Він відмовлявся, говорив, що хоче побути зі мною. Я закінчила розвішувати рибу і кажу: «Все, спускаємося вниз». Навіть у думках не допустила, що син може залишитися. Зайшла в квартиру, мию руки, і тут забігає сусідка: «Міша впав з даху». Я схопила воду, згребла з холодильника лід і босоніж кинулася вниз. Син без руху лежав біля будинку.

Намагалася робити йому штучне дихання, бризкала водою, але це нічого не дало… — Як ви думаєте, чому син покінчив з собою? — Міша дуже любив батька, обожнював його. З одного боку ця щира дитяча любов, а з іншого — жахливе згвалтування, про який він не міг розповісти. Хлопчик просто не витримав нервового напруження. — Чому ж він не розповів про це вам, а тільки брату? — Йому необхідно було поділитися цим, а молодший брат надійно зберігав таємницю. Чому не розповів мені? Бо знав, чим це закінчилося минулого разу, в 2008 році.

Пам'ятаю, я покликала батьків чоловіка, пояснила, що сталося, а свекор почав сумніватися. Тоді Мишко (йому було шість років) вигукнув: «Дідусю, ти що, мені не віриш? Таоді запитай у тата!… »А зараз 10-річний хлопчик вже розумів, що відбулося з ним — велика ганьба, і не хотів, щоб про це дізналися друзі.

Крім того, не хотів, щоб батька залучали до кримінальної відповідальності, просто не міг його зрадити. Мишко знав, що я це просто так не залишу, тому й мовчав… Батька Михайла заарештували і звинуватили в доведенні сина до самогубства, а також у насильницькому задоволенні статевої пристрасті протиприродним способом щодо малолітньої дитини, що спричинило особливо тяжкі наслідки.

За друге злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років. Справу передали до Ужгородського міського районного суду. — Ми допитали близько сімдесяти свідків, — розповів «Погляду» слідчий Закарпатського обласного відділку міліції Володимир Мага. — Це сторона потерпілої (мати дітей), її родичі, знайомі, сусіди, а також сторона обвинуваченого. Допитували також вчителів, однокласників і друзів Міші.

Крім того, у справі проведено експертизи — авторознавча, яка довела, що хлопчик не міг самостійно написати листа проти матері, судово-медична, яка встановила факт згвалтування, посмертна психолого-психіатрична. Батько Міші категорично заперечує свою провину. Каже, що дуже любить дітей і нічого протиправного з ними не робив. Однак, на моє переконання, його вина доведена зібраними в ході слідства доказами. «Бога немає. Якби він був, то не допустив би смерть брата… »

Через складність кримінальної справи його розгляд у першій інстанції проводить колегія з трьох суддів. Зібраний матеріал дійсно непростий і об'ємний (всього дев'ять томів). Після закінчення слідства мама дітей направила міністру внутрішніх справ подяку за скрупульозно виконану його підлеглими роботу.

Судовий процес проходив у закритому режимі. «ФАКТИ» намагалися взяти коментар у підсудного, передавши йому в слідчий ізолятор через адвоката питання. Однак відповіді не дочекалися. Молодші брати сприйняли смерть Міші дуже важко. Пережите стало для них серйозною психологічною травмою, яку посилила відправка до притулку для неповнолітніх. Після повернення додому хлопці разом з матір'ю вирішили змінити школу. Для дітей було б краще якомога швидше забути пережите, проте з урахуванням судового процесу, в якому вони проходять у якості свідків, це навряд чи можливо.

Особливо важко сприйняв смерть Міші середній брат. За словами матері, якось він сказав їй: «Бога немає. Якби він був, то не допустив би смерть брата… » «ФАКТИ» стежитимуть за розвитком подій у цій резонансній справі. P.S. Тим часом Ужгородський міський районний суд визнав Ярослава винним у попередньому «педофільному» справі.

За розбещення падчерки його засудили на два роки обмеження волі, звільнивши від покарання у зв'язку із закінченням терміну давності злочину. А в другому епізоді — за розбещення сина — засудили на три роки позбавлення волі. Зараз справа слухається в Апеляційному суді Закарпатської області.

 Ярослав Галас, газета «Факти» 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-05
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Кацапській мові не місце в Україні доки москалі оккуповують українську землю. На Донбасі і в Криму повністю заборонено українську мову та освіту. Треба відповідати ворогам, завезеним з рязанщини-моско ......
Іван (2016-12-06 03:21:12)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:03:13)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:01:32)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)