Make-up для Ужгорода. Хто, як і за чиї гроші має ремонтувати облуплені фасади та аварійні балкони

Make-up для Ужгорода. Хто, як і за чиї гроші  має ремонтувати облуплені фасади та аварійні балкони

Коли зі стіни чи балкону старовинного будинку в центрі Ужгорода обсипається  фасад –каміння летить прямо на Поштову, у мерію. І б’є по керівниках міста. Тільки лінивий ще не критикував міську владу за неналежний вигляд історичного центру Ужгорода і занедбані фасади старовинних будинків. Більше того, ця тема з площини комунально-архітектурної перемістилася в площину політичну. Але треба пам’ятати, що там, де політика, об’єктивності мало.

«Унґвар» зацікавився, чому про  нагальну потребу збереження архітектурного обличчя міста знають усі, а результату нема. Бо ж розмов про це точилося і зараз точиться чимало – долучається  до них майже кожен, від першого-ліпшого  журналіста до голови Закарпатської ОДА. І, головне, що всі дуже люблять Ужгород, переживають за збереження його обличчя. Тому не лише констатують проблему, а й беруться допомагати її вирішувати. Але допомога, як правило, закінчується словами.

На жаль, маємо приклади втраченого назавжди. Та дбати ще є про що, адже загалом історична частина міста збереглася і (за бажання та фінансової можливості) відновити старовинні фасади можна. От тільки як?

Верховна Рада підтримала теоретично. Про гроші не йдеться

Ті, хто каже, що в мерії обласного центру не переймаються цією проблемою, – лукавлять. Ще наприкінці минулого року депутати міськради звернулися саме з цим питанням до обласної влади, розраховуючи на підтримку керівників Закарпаття. Адже реконструкція старовинних будівель коштує шалених грошей, яких у бюджеті міста немає. На хвилиночку – йшлося про 70 мільйонів гривень, які просили від Києва, аби впорядкувати місто до його цьогорічного ювілею – 1120-річчя.

Тоді, наприкінці 2012-го, міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов надіявся, що область допоможе. «Є домовленість, що обласна рада і адміністрація виходитимуть на Кабмін і клопотатимуть про виділення коштів для історичного центру міста. Такі гроші виділялися Івано-Франків­ську, Львову, і Ужгороду вони потрібні. Для фасадів, дахів, бруківки та навіть комунікацій», – пояснював мер у коментарі ЗМІ.

Однак минуло півроку, а в Києві  мовчать. Хоча обласна рада звернулася до Верховної Ради України із проханням  прийняти постанову щодо відзначення 1120-річчя заснування Ужгорода. І просила вирішити питання «збереження, реконструкції об’єктів історичної та культурної спадщини міста».

Перед літніми канікулами проект відповідної  постанови, поданої народним депутатом  Василем Ковачем, нарешті розглянула Верховна Рада. Важливо відзначити, що троє нардепів від Закарпаття – а саме Віктор Балога, Валерій Лунченко та Валерій Пацкан – не проголосували за включення до порядку денного постанови про виділення коштів для святкування Дня Ужгорода. Та все ж парламент питання розглянув і підтримав.

Теорія і практика від губернатора

У постанові Кабміну рекомендується передбачити, зокрема, і кошти на реставрацію пам’яток архітектури, історії та культури. Однак конкретні  суми не вказуються – їх має визначити  уряд. Іншими словами, скільки мільйонів дадуть Ужгороду (і чи дадуть взагалі), тепер залежить від того, як із урядовцями попрацює губернатор.

А розраховувати на його підтримку  місту не особливо доводиться. Судіть самі: ще в березні на одній із прес-конференцій Олександр Ледида заявив, що незадоволений нинішнім виглядом обласного центру, і висловив цікаву пропозицію. «Давайте разом із депутатами міської ради створимо фонд відродження старовинної частини Ужгорода. Потрібні невеликі кошти, щоб розпочати цю роботу», – сказав Ледида. Пройшло 5 місяців. Немає ні фонду, ні коштів. Навіть невеликих.

Є ще надія, що місту допоможуть значним  фінансовим вливанням, якщо Віктор Янукович прочитає листа Ради старійшин –  колишніх керівників Ужгорода. Вони підготували  лист до Президента з проханням виділити кошти з резервного фонду держави на приведення до ладу фасадів в історичній частині міста. Та й ці сподівання тануть із кожним днем: в мерії вже почали готуватися до святкування, а з уряду немає жодних обнадійливих новин.

Але що ж робити, якщо суттєвої підтримки з Києва все-таки не буде? У мерії готуються і до такого сценарію розвитку подій і думають над варіантом співпраці міської влади, власників житла в центральній частині міста та бізнесменів, комерційні заклади яких працюють в історичних будівлях.

Жити чи бізнесувати в історичних будівлях – це ще й обов’язки

Виконувач обов’язків головного архітектора  Ужгорода Леонід Самсонов каже: «Безперечно, фасади треба привести в порядок  повністю – від димаря до тротуару. Будемо шукати механізм, як би спільно  – міськраді, мешканцям центру і власникам торгових площ в історичних будівлях – реконструювати фасади над магазинами. Яким чином це буде зроблено, я остаточно не готовий сказати. Але думаю, що має бути участь на паях. Це нормальна європейська практика. Люди користуються історичними будівлями, роблять бізнес і заробляють гроші, а хочуть, щоб відповідальність за стан будівель та їхній зовнішній вигляд несла міська рада. Це неправильно».

Поки над стратегією думають, мер  Ужгорода запропонував альтернативу для  ситуацій, коли будівлі перебувають в аварійному стані і це загрожує людям. Віктор Погорєлов зустрівся з власниками квартир на площі Петефі. Там у багатьох будинках фасади перебувають у доволі занедбаному стані, а окремі балкони взагалі небезпечні для пішоходів.

Міський голова запропонував мешканцям долучитися до ремонту фасадів приватизованих квартир. Учасники зустрічі домовилися, що власники житлових приміщень відремонтують фасади й балкони, після чого нададуть акти виконаних робіт. Витрачені суми будуть враховані у квартплаті.

Директор Департаменту міського господарства Олексій Касперов уточнює: «Більшість квартир і будинків є приватизованими. Закон каже чітко: власники квартир  є суміжними співвласниками будинку. Якщо будинок у комунальній власності, він може бути відремонтований за рахунок його жильців або ЖРЕРу.  
Тим більше, що на перших поверхах комерційні заклади. Мешканці нині, як співвласники, повинні брати посильну участь в утриманні будинку. Ми прийняли на початку цього року відповідну програму, яка передбачає, що мешканці повинні внести 10% обрахованої вартості ремонтних чи капітальних робіт, аби ми могли профінансувати роботи і ЖРЕР починав працювати.

Скажу більше: у нас із управлінням  архітектури є ідея розробити  єдину програму підтримки фасадів  у належному стані, можливо в єдиній кольоровій гамі. Треба порахувати, скільки це коштувало б, і тоді будемо розуміти, де шукати джерела фінансування. Можливо, вдасться спрямувати на втілення цього задуму частину коштів, що надходять від приватизації».

Ярослав СВІТЛИК, газета «Унгвар».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)