Спочатку поділили гроші, а вже потім розбиралися -- на що

Спочатку поділили гроші, а вже потім розбиралися -- на що

Недавно губернатор Закарпаття зустрівся з мером Ужгорода та представниками Ради старійшин міста – чотирма колишніми міськими головами. Уся розмова велася довкола екології міста, як вирішити проблеми, з нею пов’язані, – розвантажити обласний центр від транспорту, розширити межі міста, а відповідно і зелені зони, підняти рівень води в Ужі тощо. Звісно, найперше в таких глобальних питаннях – гроші. «Унґвар» з’ясовував, як і куди йде бодай те, що маємо.

 Вирішили «згори»

 Закарпаття вважається одним із найчистіших регіонів України, проте і у нас екологічного податку до природоохоронного фонду області за рік набігає кругленька сума. І якщо раніше гроші спрямовували на вирішення якихось справді кричущих проблем із довкіллям, то цього року, схоже, кошти цілеспрямовано скерували «в закрома Родіни».

Почалося зі скандалу. Щоправда, його не підхопили ЗМІ, тому він залишився підкилимним і тільки однією з віх постійнотліючого протистояння двох полюсів закарпатської влади.

Екологічний податок – фактично збір за забруднення довкілля, яке своєю діяльністю спричиняють підприємства. Ці кошти можна розділити за рішенням сесії обласної ради. У попередні роки, наприклад, доволі значні суми скеровували на очищення Закарпаття від «преміксу» та «сільської хімії» – хімічних засобів захисту рослин, що лишилися ще з часів, коли були колгоспи.

Навесні ж цього року обласному управлінню охорони навколишнього природного середовища, який контролює надходження до Фонду, обласна влада настійливо «порадила» дати гроші – майже 2 мільйони гривень… на розчистку русел потічків. Мовляв, скерувати районам, а там уже розберуться, що їм робити.

Фахівці розуміли, що це означає банальний «дерибан» – бо хто проконтролює ефективність такого використання грошей? Завжди можна знайти виправдання: струмочки впорядкували, а те, що вони знову захаращені – так то ж дощ днями пройшов, зніс гілки та старі пеньки з верхів’я або сякі-такі громадяни сміття повикидали. І хіба плечима знизати, руками розвести. Бо скільки б не було паводків – завжди винна не влада, яка повинна забезпечити розчистку русел і захаращених стоків – стабільно крайні люди, які не чистять потоки, канави, не прибирають за собою в лісі, смітять і т.д.

 Депутати опиралися, та «проковтнули»

 Тоді розробником проекту програми реалізації природоохоронних заходів на цей рік визначили управління містобудування та архітектури ОДА – з більш керованим начальником.

Проте «сито» депутатських комісій проект не пройшов. На сайті облради, куди зазвичай не виносять «сміття з хати», з’явилося, між іншим, таке повідомлення: «Чимало критичних зауважень депутати висловили до проекту програми реалізації природоохоронних заходів на 2013 рік. По цій програмі розробник – управління містобудування та архітектури ОДА пропонує виділити кошти виключно на розчистку річок та русел. Втім, на які саме об’єкти буде виділено майже 2 мільйони гривень – в проекті не йдеться. Ні на озеленення, ні на вирішення проблем зі сміттєзвалищами розробник програми не пропонує виділяти грошей».

На сесійному засіданні домовилися питання доопрацювати – якщо дотримуватися букви закону, то навіть у разі прийняття таке рішення мала б оскаржити прокуратура. Однак того ж дня обидві сторони поламали списи при розподілі коштів бюджету -– вихлюпнули через ЗМІ численні звинувачення і питання якихось 2 мільйонів потонуло у зливі більш «яскравих» взаємних «одкровень».

Відтак депутати розійшлися, взявши паузу, поки «верхи» якось «перетруть», як же ділити бюджет. А вже на наступному пленарному засіданні, 31 травня, природоохоронні гроші стали жертвою більш глобальних домовленостей і за рішення все-таки проголосували.

Щоправда, формулювання звучало уже більш широко: «Заходи щодо підтримання санітарного стану річок та потоків, облаштування парків і скверів природно-заповідного фонду та здійснення інших природоохоронних заходів».

 Дані, які було дуже непросто знайти

 Цікаво, що в обґрунтуванні проекту рішення нічого не сказано, чому такому-то місту чи району дають таку суму, а сусідньому – іншу. Порівняння виділених грошей (див. діаграму) із коштами, які зібрано кожною територіальною одиницею, виключає будь-яку логічність чи пропорційність. Хоча зрозуміло: там, де зібрали більше, суттєвішим було і забруднення, тому треба й радикальніше йому протистояти. Наприклад, із Ужгородщини надійшло 625 тисяч гривень, а ще більше мільйона, до речі, найбільше в області, з самого тільки Чопа. Проте вділили району загалом 110 тисяч гривень.

Ужгороду – 190 із зібраних ним понад 347 тисяч. Навіть щодо Хуста та Мукачева ці диспропорції менш очевидні. Зате Хустському району, Тячівському, Рахівському та Іршавському дали практично удвічі більше від надходжень. Спроби знайти логіку з огляду на розмір територій, кількість мешканців – теж заводять у глухий кут.

І ще одна деталь: на наш інформаційний запит стосовно того, на які саме об’єкти в районах і містах виділили гроші, спочатку надійшла така відповідь: «У зв’язку з потребою пошуку інформації серед значної кількості даних, департамент екоресурсів Закарпатської обл­держадміністрації просить відтермінувати на 10 днів надання відповіді щодо розподілу коштів із обласного фонду охорони навколишнього природного середо­вища для заходів щодо підтримання санітарного стану річок та потічків, облаштування парків і скверів природно-заповідного фонду та здійснення інших природоохоронних заходів». Хоча, якби такі дані були до проекту рішення недавньої сесії, їх мали б знайти миттєво.

Прикметно, що навіть попри складні пошуки того, на що ж розподілили гроші, у відповіді на запит фактично зазначено, що у деяких районах так досі і не знають, на що конкретно їм виділили кошти. Наприклад, Хусту дали просто на програму охорони довкілля, Берегівщині – також, причому навіть за відсутності проектно-кошторисної документації.

Хоча ще не факт, що бодай визначені суми дійдуть в райони, а тим більше до безпосереднього місця призначення. Наприклад, Ужгород торік за аналогічною програмою мав отримати 270 тисяч гривень. І отримав – в останні дні року. Тому їх тут же повернули області – не те що освоїти, а й зітхнути полегшено, що гроші таки надійшли, не встигли. І нині у відповіді на інформаційний запит стосовно того, скільки та на які заходи у районах уже виділили коштів і яку частину з них використано, здебільшого – прочерки.

А між тим однією із найбільших екологічних проблем обласного центру Закарпаття через його географічне розташування у низині поміж гір, особливості руху повітряних потоків і надзвичайне перевантаження автомашинами, є загазованість. Свою частку в цю біду вносять і потужні залізні коні численних чиновників, які щодня приїздять на роботу – то з Мукачева, то із «Золотої гори». Чи візьмуться вони вирішувати проблему?

Тетяна РОШКО, газета «Унґвар» 




Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-10
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)