Пересадка органів в Ужгороді – за півроку, якщо ... Головний медик області Роман Шніцер знає, що буде з нашою медициною

Пересадка органів в Ужгороді – за півроку, якщо ...  Головний медик області Роман Шніцер знає, що буде з нашою медициною

Днями нарешті мають відкривати хірургічний корпус обласної лікарні, який будували 10 років. Очікують, можливо, навіть приїде Президент України. Далі – знову «стратегічний» об’єкт, про який ідеться багато років – обласний перинатальний центр. А ще – реформа, на яку теоретично всі дуже сподіваються, а практично – нарікають і бояться. Ну і новий бюджетний рік, що завжди тривожить: а як воно буде, аби ж хоч не гірше. Словом, питань до керівника обласної медицини – начальника управління охорони здоров’я – багато. «Унґвар» попросив Романа Шніцера на них відповісти.

  Роботи фаховим ужгородським медикам вистачить

 – Романе Івановичу, почнемо із закладу, де на світ з’являються майбутні ужгородці. Нещодавно міський перинатальний центр став Ужгородським міським пологовим будинком, уже в наступному році буде облаштовуватися обласний перинатальний центр. А що ж буде з міським, який зараз виконує функції обласного?

– Перинатальний центр, пологовий – як не назви, це медична установа, де закладається здоров’я майбутнього покоління. Діє програма Президента України «Нове життя». На кінець 2014-го року заплановано здати обласний перинатальний центр в Ужгороді. Я впевнений, що так і буде.

Сьогодні в міському пологовому – більше 3 тисяч народжень на рік. З них близько третини – жительки області з ускладненим перебігом вагітності, із загрозами для мами чи дитини. Обласний перинатальний центр буде на 70 ліжок, забере на себе найскладніші випадки. Проте й міський не залишиться без роботи і працюватиме практично з таким же навантаженням. А зі створенням госпітального округу для Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського районів, звідти саме в міський пологовий – заклад 2-го рівня медичної допомоги – скеровуватимуться всі породіллі з ускладненнями, хоч і не з найважчими.

Щодо фінансування, то і заклади другого рівня планується переводити на забезпечення обласного бюджету, тоді взагалі не буде жодних питань щодо коштів.

– Але кінець цього року і ще весь наступний ужгородський пологовий працюватиме як і зараз, для мамочок з усієї області. На ужгородок кошти йдуть за формульним розрахунком. Наш район переказує гроші, а чи платитимуть інші? Можна питання вирішити на рівні чиновників?

– Заклад отримував чималу допомогу обласного бюджету. Останні кілька років пріоритетом є якраз скерування грошей на пологовий в Ужгороді за програмами, прийнятими облрадою. Найсучасніше обладнання, найдорожчі ліки – аби надавати високоспеціалізовану допомогу породіллям із усієї області.

– Ще один масштабний проект – хірургічний корпус обласної лікарні. Десять років будували. Коли здадуть?

– Буквально днями.

– Що зміниться для ужгородців із введенням його в експлуатацію? Звільняться якісь приміщення в міській лікарні?

– Принаймні відділення щелепно-лицевої хірургії з міста точно перейде в хірургічний корпус. А що розмістять на їхніх «площах» – вирішать головний лікар і керівництво Ужгорода. Очевидно, поліпшать умови для хворих інших відділень. Наприклад, міську онкологію на нинішніх 5 ліжках розвивати нема як.

 Трансплантації – не проблема. Були б нормативні документи

 – Ви сказали про госпітальний округ трьох прилеглих до Ужгорода районів. Що це означає на практиці?

– В обласному центрі буде лікарня інтенсивного лікування для міста та Ужгородщини, Перечинщини, Березнянщини. Тобто статус нинішньої лікарні зростатиме. Звичайно, в Ужгороді буде і допомога першого рівня, насамперед сімейні лікарі. У районах теж – сімейні спеціалісти, залишаться поліклініки, стаціонари, але це будуть реабілітаційні стаціонари та для лікування хронічних хворих. Складні захворювання, планові оперативні втручання – в Ужгороді. Так сконцентруємо і краще обладнання, і найліпших спеціалістів.

– Давно і багато говорять про трансплантацію. Ви, буваючи у столиці, в міністерстві бачите, що це таки стане реальністю уже ближчим часом?

– Бачу. Досі ні один міністр не був настільки наполегливий у цьому питанні, як Раїса Богатирьова. Справа за законодавцями, потрібні дуже виважені законні та підзаконні акти, аби не було зловживань. Але без трансплантології подальший розвиток медицини неможливий.

Якби прийняли необхідні рішення, ми вже за півроку були б готові до проведення трансплантацій.

– На Закарпатті?

– Так.

– І які пересадки могли б робити? Невже всіх органів?

– Нирку однозначно, думаю, печінка теж не склала б великих проблем.

– А грошей скільки треба було б?

– Щоб «запустити» процес – 10-15 мільйонів додатково. Для порівняння: 14 мільйонів сьогодні витрачаємо тільки на гемо- і перинатальний діаліз, тому це абсолютно підйомні гроші.

– Скільки людей загалом би потребувало пересадок?

– Для початку не менше 100.

Гроші іноді «під ногами». Треба просто «підібрати»

– Програма Президента передбачає перехід на сімейну медицину. А гроші виділятимуть з держбюджету, обласного чи це буде проблемою місцевих бюджетів?

– Реорганізацією опікується держава і без її підтримки, зокрема і фінансової, розраховувати на хороший результат нічого. Зараз, наприклад, очікуємо медичний транспорт для швидких – реанімобілі та відповідно оснащені машини.

– Ще років 2 тому на нараді в обласній адміністрації приймали рішення, що в усіх районах у стаціонарах має бути бодай 40 гривень на 1 хворого…

– В обласних закладах реально є у 3-4 рази більше. А із 25 закладів обласного підпорядкування 21 – саме в Ужгороді. Безплатних ліків не зустрінеш в інших регіонах України. Кому не скажеш – не вірять. Сюди приїздять – з хворими говорять, склади оглядають, а все одно думають, у чому ж хитрість, бо так бути не може.

Ну а в районах наших – як спрацювали з мережею і як контролюють.

– А на що можемо сподіватися наступного року із фінансуванням?

– Гірше, ніж зараз, точно не буде. Якщо ж наведемо лад зі структурою, штатними розкладами, то буде й ліпше. Наприклад, тільки заміна котельні обласної лікарні дозволяє економити більше мільйона гривень у рік.

– Словом, маєте оптимізм?

– Маю, бо бачу поступ. Якщо у 90-х, початку 2000-х був головним лікарем обласної лікарні і думав, де дістати мішок цукру, крупи, то нині купуємо нормальні харчі. Якщо основним джерелом медикаментів тоді були протерміновані ліки з гуманітарних вантажів, то зараз така ситуація просто неможлива.

– То чим нині переймається начальник обласного управління, якщо не цукром і крупою?

– Тим, що треба бути хоч на крок попереду і будувати медицину завтрашнього дня. Перший проект, який втілимо в Ужгороді, а також у Хусті й Мукачеві – будь-який хворий з коронарним синдромом за 2 години повинен бути доставлений у заклад, де йому нададуть системну допомогу. Це – тромболізис або стентування після проведеної коронографії. Такий шлях пройшла Європа і у них уже не 63 % смертей від серцево-судинних хвороб у структурі загальної смертності, а до 40 %.

Далі – гіпертоніки. Щоб кожен, у кого підвищується тиск, отримував ліки й приймав їх. Це – мінус важкі ускладнення, тисячі інфарктів, інсультів, тисячі смертей, тисячі інвалідів. Навіть у масштабах такої маленької області, як наша. І цю роботу будемо робити щодня, послідовно.

– Але тут проблема з психологією. Ліки вже дешевші, але їх однаково не беруть і не вживають.

– Так, але оскільки хворі не йдуть до нас, ми йдемо до них.

 У закарпатців «особливе» бачення реформ

 – Дуже часто критикують Закарпаття, що хоч область і не ввійшла до пілотних щодо медичних реформ регіонів, у нас уже медзаклади «оптимізують», тобто – закривають.

– Ніхто їх не закриває, бо 49 стаття Конституції забороняє скорочувати існуючу мережу. Те, що десь дільничні лікарні реорганізують в амбулаторії – правда і цю роботу потрібно продовжувати. Не стосовно всіх, але щодо більшості. Бо це зараз виключно соціальні установи, де треба приносити з собою ліки, а на харчування є заледве 2-3 грн. на добу.

Найбільшими противниками на первинному рівні, особливо що стосується мережі дільничних лікарень, є самі ж їхні працівники. Але хіба можна порівняти роботу дільничного у тому ж Ужгороді, де близько 7 тисяч прийомів у рік і окремих лікарів у районах, які мають 1500-1600 прийомів? Або, скажімо, 9 пологів на рік у Драгові на 10 працівників і ужгородський пологовий, де лікар за чергування приймає 16-18.

Наша область унікальна. Навіть у сприйнятті реформ. Їх усі хочуть, але не революційних, а еволюційних, поступових. Проте водночас і дієвих. Ще, слава Богу, живі наші батьки, які пам’ятають, що таке страхова медицина, в яких залишилася повага до лікаря, хоча вона тотально витравлювалася, починаючи з 1945-го. Наші медики постійно контактують із закордонними фахівцями, мають такі ж добрі знання і вміння, думають так само прогресивно, як їхні європейські колеги. Тому медицина Закарпаття буде на дуже достойному рівні.

– А ви, у разі чого, до яких медиків звертаєтеся?

– До наших – хоча маю дуже хороших особистих друзів-лікарів і у «ближніх» із Закарпаттям країнах, і у дальніх.

Тетяна РОШКО, газета «Унґвар»

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-05
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Кацапській мові не місце в Україні доки москалі оккуповують українську землю. На Донбасі і в Криму повністю заборонено українську мову та освіту. Треба відповідати ворогам, завезеним з рязанщини-моско ......
Іван (2016-12-06 03:21:12)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:03:13)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:01:32)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)