Надзвичайний фінансовий стан -- ужгородські підприємства намагаються отямитися

Надзвичайний фінансовий стан -- ужгородські підприємства намагаються отямитися

Надзвичайний стан – так однозначно назвали експерти заходи, які двома постановами, №48 та 49, запровадив Національний банк України наприкінці минулого тижня. «Унґвар» з’ясовував, що про це думають ужгородські підприємці. 

 Гроші? Колись!

Нововведень – кілька. Та декотрі з них особливо обурюють власників та бухгалтерів підприємств. Зокрема, згідно з новими правилами, підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, має подати у банк заявку, перерахувати на спеціальний рахунок гривні для обміну на валюту і… чекати. Не раніше як на шостий (!) операційний день банк клієнта зможе придбати для нього валюту на міжбанківському валютному ринку. І саме за тим курсом, який буде встановлено у день обміну. При цьому нікого абсолютно не хвилює, що курс може кардинально різнитися від того, яким був на момент подачі заявки підприємством. 

Хто і як користується грошима у ці шість або ж більше днів, до того ж абсолютно безкоштовно – інше питання. До речі, механізму, за яким можна відкликати гроші у випадку, якщо підприємство передумало проводити операцію, постановою не передбачено.

Іще одна зміна, яка діє з 7 лютого: юридичні особи не можуть вільно розпоряджатися усіма власними коштами впродовж дня. Тобто підприємство може переказувати лише гроші, які були на його рахунку станом на ранок. Інші ж, що надходять упродовж «сьогодні», можна використовувати лише «завтра». Щоправда, платежі в бюджет – святе: їх такі обмеження не стосуються. Така ж ситуація із зарплатами і «соціалкою».

Крім того, Національний банк України ввів тимчасові обмеження на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за окремими операціями. Якими саме – не уточнюється.

 Швейна фабрика: відповідати повинні спекулянти, а не трудяги

 Наслідки введення нових правил на фінансовому ринку уже встигли відчути на собі багато ужгородських підприємств. І чим потужніше підприємство, тим суттєвіші збитки воно терпить. Деякі ще думають: може, щось не так зрозуміли. Зокрема, на «Ядзакі» «Унѓвару» повідомили, що скерували до Києва запит, аби роз’яснили, як тепер жити і працювати. 

А директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» Мирослава Каламуняк нарікає: «Найперше хочу зазначити, що Нацбанк повинен був вжити заходів проти спекулянтів, що створили ажіотаж на міжбанку. Однак не розумію, до чого тут ми – виробники. Ми працюємо для України, тяжкою працею – «горбом» – заробляємо гроші, і за це, згідно з постановою Нацбанку №49, ще маємо чекати, поки нам віддадуть зароблене.

Від 6 лютого банк виконує доручення клієнтів в межах залишку коштів на поточних рахунках. Що це таке? Якщо сьогодні нам надійшли кошти, то ми можемо використати їх тільки завтра. Ще довше треба чекати, якщо поступила на рахунок валюта. Бо завтра її проконвертують, а післязавтра зарахують гривню. Ми кожну другу п’ятницю виплачуємо людям заробітну плату. Люди звикли. А тепер, виходить, мусять чекати до вівторка. За що? Сподіваюсь, це ненадовго», – каже Мирослава Михайлівна.

 «Турбогаз»: Три дні дії постанов – десятки тисяч збитків

 Директор ПАТ «Ужгородський Турбогаз» Михайло Качур впровадження жорстких обмежень діяльності для банківського сектору України оцінює вкрай негативно. За його словами, Нацбанк значно ускладнив оперативну діяльність підприємств в частині проведення розрахунків і ввів ще більші ризики відносно курсу гривні, що позначиться на багатьох аспектах економічної діяльності. 

«Це означає, що прийняття фінансових рішень та проведення всіх операцій з безготівковими коштами тепер можливі з відстрочкою в один день (щонайменше), а також вводиться додатковий моніторинг перерахунків. До того ж критерії моніторингу непрозорі, а це – додатковий ризик, бо від того, «сподобався» ти регулятору чи ні, залежатиме, вдасться провести економічну діяльність чи тобі її обмежать.

Наше підприємство – експортно орієнтоване: понад 60% продукції поставляємо в інші країни, в яких розвинений ринок видобутку, транспортування і споживання природного газу та нафти. Також ми реалізовуємо інвестиційний проект з модернізації ливарного виробництва, в якому партнерами (постачальниками обладнання) виступають європейські компанії. Отже, операції з іноземними валютами – це щоденна робота фінансових служб заводу. Зараз валюту, яку наше підприємство отримує за експортними контрактами, ми змушені продавати за курсом, який не відображає реалій ринку України. Це – прямі збитки, які на курсовій різниці вже вартують нам десятків тисяч гривень.

Інший момент – внутрішні ціни на сировину підтягуються за світовими, незалежно від купівельної спроможності всередині країни. Відповідно, конкурентоздатність нашої продукції зменшується, і нам треба вже шукати можливості не для розвитку, а для виживання.

Збільшені валютні ризики також означають здорожчання вартості послуг фінансових установ, більші відсоткові ставки за операційними кредитами, що додатково впливає на собівартість. Це негативні фактори не лише для нас, а й для інших підприємств України, які є споживачами нашої продукції. Відповідно, вони знижують закупівлі, а ми недоотримуємо замовлення, в частині тих 40 % продукції, які продаємо на внутрішньому ринку. Украй негативна ситуація в найближчій перспективі приведе до ще більшого падіння індексу промислового розвитку всередині країни та стагнації ринку. Тому ситуацію, що склалася, треба негайно виправляти продуманими економічними рішеннями уряду та Нацбанку», – зазначив Михайло Качур.

 Дрібний бізнес суттєвих проблем поки не відчуває

 Термін, під час якого діють постанови Нацбанку, – не визначений. Припинення їх дії відбудеться в результаті прийняття відповідного документу. Однак коли це буде – невідомо. А тому місцеві підприємства, яким і так нелегко з огляду на економічну ситуацію в країні, вчаться працювати за новими правилами. 

Утім, не всі бізнеси потерпають від нововведень однаково. Трохи легше дрібним підприємствам або приватним підприємцям, котрі не оперують надто великими сумами або ж роблять це не щоденно.

Зокрема, Олександр Соломко, фізична особа-підприємець, котрий надає послуги у сфері землеустрою, розповів, що не надто відчуває дію цих постанов. «Я до вівторка на цьому тижні навіть не знав про їхнє існування. Повідомили про них мені у банку, одразу попередивши про неможливість зняття готівки з рахунку або перенаправлення грошей у той самий день, коли вони надійшли. Та я насправді дуже рідко знімаю кошти. А ще я не здійснюю зовнішньоекономічної діяльності, а тому і особливих проблем поки не виникало. Тож для великого бізнесу це справді серйозні труднощі і перешкоди у роботі, а таким, як я, подібні нововведення великої «погоди» не зроблять».

Сергій Трунов, директор магазину комп’ютерної техніки «МКТ», каже, що їхня фірма ще не стикалася з новими обмеженнями. Однак уже потерпає від зростання курсу валют – через це дорожчає техніка, якою вони займаються, а тому падають продажі.

Наразі не відчуло суттєвих проблем ужгородське поліграфічне підприємство «Ліра». Його директор Євген Станішевський повідомив «Унґвару», що це може вже незабаром позначитися на ціні витратних матеріалів, які вони купують у постачальників, а обмеження по розпоряджанню коштами суттєвих незручностей для них поки не створює.

Однак це проблема для ТОВ «Оллтех», котре займається системами водопостачання, водовідведення та каналізації. Директор Іван Малеш каже: грошей і так хронічно не вистачає, а тут ще й, виходить, до своїх, зароблених, – зась.


Ярослава Матвійчук, газета «Унґвар»

 

 

 

 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)