Революція гідності. Контрреволюція? Невже в Ужгороді все робилося заради крісла для однієї людини?

Революція гідності. Контрреволюція?  Невже в Ужгороді все робилося заради крісла для однієї людини?


«Революції починають ідеалісти,

роблять романтики,

а використовують негідники».

 

Революція гідності – так ще в середині грудня говорили про події в Україні. Навіть в Ужгороді так назвали один із днів. Люди вкотре вийшли на площі. Невже про гідність уже забули? Блюзнірство стверджувати, що все розстріляли у Києві і скропили кров’ю в інших містах.

 За що боролися? – запитує сьогодні чи не кожен. Багато ужгородців це питання ставлять не лише щодо загальнодержавних подій – дуже голосно воно лунає і про те, в який спосіб і на кого змінили міську владу.

 

 «Артпідготовка»

 

 Зміна міської влади предметно почалася в п’ятницю – натовп мітингувальників прибув до мерії опечатувати кабінети. Налаштовані були агресивно, але запал пригасив перший заступник міського голови, який на той час виконував обов’язки мера, Віталій Семаль. Широким жестом запросивши всіх охочих займати кабінети міськради, опечатувати – що хочуть, він врятував будівлю від погрому.

 

Довга і нудна процедура наклеювання на двері папірців з печатками і підписами обох сторін, від міськради і протестувальників, вже після других дверей втомила, наприклад, Віктора Щадея – він повів натовп на штурм будівель Міндоходів та пікетування казначейства.

У суботу активісти шокували не тільки Ужгород, а й усю Україну – до стовпа на площі Народній прив’язали начальника Чопської митниці Сергія Харченка. Нібито посадовець сам прийшов на запрошення «Правого сектору» і охоче розповів про зловживання, контрабандні схеми, які діяли на митниці. Зовсім «випадково» все це знімали журналісти телеканалу «М-студіо», який належить мукачівському нардепу Віктору Балозі. Чогось після таких сенсацій Харченка відпустили.

Уже наступного дня журналістам центральних телеканалів він розповів, що все відбувалося під обіцянки повбивати дітей і погрози автоматами та пістолетом, а «зізнання» читав з папірця, який йому дали революціонери. Тільки у понеділок за справу взялася прокуратура, яка порушила кримінальне провадження за зловживання і… взялася розшукувати зниклого Харченка. Активісти ж заявили: зі стовпом таки негарно вчинили, але що зробиш – мусили. Та запевнили: й надалі, при потребі, застосовуватимуть такі ж методи. Хоча на ділі почалися ще гірші. До залякувань долучилася й інша «метода» – пропозиції відкупитися.

Протягом дня лунали погрози багатьом посадовцям, близько півночі в будинок міського голови Віктора Погорєлова кинули бойову гранату. Вибуховою хвилею винесло навіть вікна у сусідніх будинках. У Хусті стріляли в керівника району Василя Якубця. Проректору УжНУ Юрію Пересті на подвір’я кинули «коктейль Молотова». Деяким депутатам ужгородської міськради погрожували, щоб у понеділок прийшли на позачергову термінову сесію. Син мера, Андрій Погорєлов, на своїй сторінці у Фейсбук написав: аби його батько залишився мером, запросили півмільйона доларів…

 «Торжество демократії»

 

 З огляду на такий відвертий терор ужгородські депутати на позачергову сесію не поспішали. Лише 20 підписів вдалося зібрати під заявою про вимогу її скликання, тоді як потрібно не менше третини складу плюс один голос. У той же час інші депутати поширили заяву про те, що під революційними прапорами негідники хочуть дорватися до крісел і заробити, тому треба, щоб пристрасті охололи.

 

На сесію, пояснювали, прийдуть, як і планувалося, чергову – у четвер, 27 лютого. Надто вже важливі для майбутнього Ужгорода питання потрібно вирішувати, щоб робити це на догоду комусь або ж «під прицілом».

На початок сесії зібралися лише 26 депутатів. Інших – до потрібних для прийняття кадрових рішень двох третин, 41 голосу – збирали (!) більше двох годин. Режим був телефонний. Колегам брутально хамили, погрожували. А поки всіх збирали, поглумилися над портретом міського голови.

Ті, хто прийшов, шансів на власну думку не мали. Залою керував натовп і … революційна доцільність. Тому одностайність депутатів була небувалою: всі 41 і за всіма пунктами – «за». За всім уважно стежили мітингувальники і, зокрема, «Правий сектор», який вже нагнав жаху Харченком на стовпі та іншими діями по всій Україні.

Взагалі тепер усі сесії міської ради проходитимуть під контро­лем… громадськості. Таку пропозицію вніс депутат Олександр Доктор. От тільки хто питав ужгородців, чи згодні, щоб їхні інтере­си представляли діячі «Правого сектору», «Карпатської Січі», Автомайдану та ВО «Свобода»...

До бюлетенів на голосування за нового секретаря міської ради, який автоматично (відповідно до регламенту) стає виконувачем обов’язків мера, внесли лише одного – очікуваного претендента – Віктора Щадея. Але «Че Гевара», який покохав Ужгород, приїхавши на навчання в УжДІІЕП із Воловеччини, навіть при тому, що був безальтернативним, дозволити, аби щось зірвалося, і впустити свій шанс не міг.

Один з його побратимів запропонував, аби голосування, таємне за процедурою, проходило під контролем громадськості. Головуючий Ростислав Буланов схвалив. І всі депутати, як школярі під наглядом учителів, демонстрували позначки у своїх бюлетенях!

 Перші кроки нового «мера» – «розборки» за відібрану землю

 

 Організація «Фронт опору» наступного ж дня після сесії заявила: «…ми обурені тим, що сама процедура голосування відставки була неправочинною (депутатів перед голосуванням змушували показувати присутнім бюлетень, чи дійсно поставлено «галочку» за відставку), що в майбутньому може дозволити Погорєлову оскаржити її. Але ще більше нас обурило те, що під тиском на депутатів з боку представників партії Віктора Балоги «Єдиний Центр» було проігноровано вимоги активу Майдану щодо люстрації і недопущення до влади «колишніх» чиновників та партійців, які скомпрометовані своєю службою на владу Януковича та корупційними діями. Це призвело до того, що фактично виконувачем обов’язків мера Ужгорода обрано соратника лідера «Єдиного Центру» Віктора Балоги Віктора Щадея».

 

А представники громадянської мережі «Опора» нагадали ужгородцям про Щадея: «був керівником виборчого штабу кандидата Віктора Погорєлова, після перемоги якого зайняв в новообраній раді другу посаду в місті – секретаря міськради». А також щодо попереднього обговорення рішень та призначень з громадою: «Слід зазначити, що навіть призначення Віктора Щадея відбулося з порушенням даного принципу. Ця кандидатура не розглядалася структурами Майдану, іншими громадськими середовищами та громадою міста, а з’явилася як компроміс політичних структур, рівень довіри до яких і так мінімальний. Таку практику потрібно припиняти». «Опора» також перерахувала, що нова міська влада повинна робити: оприлюднювати всі проекти рішень, звітувати про роботу, проводити системні зміни.

Щадей одразу після привітань обіцяв почати розслідування корупційних схем і повернення місту всього, що неправедно продали попередники. Проте почав… з намагань насамперед повернути своє. Як повідомив у розмові з журналістами сільський голова приміської Баранинської сільради Юрій Марусяк, у вівторок Щадей з Павлом Чучкою та ще 6 підручними прибув до нього на «розборки».

Спочатку Щадей намагався поговорити з Марусяком віч-на-віч, проте, коли зрозумів, що по-його не буде, бризнув сільському голові Баранинців в очі з газового балончика. Його цімбори разом з Чучкою кинулися бити сільського «мера», допомогли чоловікові врятуватися лише місцеві депутати та мешканці села, які прибігли на виручку.

«На публіку» Щадей, Чучка та інші нападники кричали, мовляв, вимагають, аби Марусяк написав заяву про складання повноважень, бо працював із попередньою владою, з Партією регіонів. А ще – обіцяли, що посадять в тюрму. Марусяк зазначив, що тільки двоє з тих, що затіяли конфлікт – мешканці Баранинців, інші взагалі не причетні до справ села.

Однак справжня причина візиту «гоп-компанії» – земельні інтереси. Чучка, коли був головою села, виділив Щадею, своєму брату Мирославу і ще 135 особам земельні ділянки в мікрорарайонах «Табла-1» і «Табла-2».

Зокрема, у рішенні Баранинської сільради №1 від 3 листопада 2010 року йшлося: «Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку наступним громадянам». У переліку зі 137 осіб під номером 77 – Щадей Віктор Іванович, а під номером 97 – Чучка Мирослав Павлович. Однак за протестом прокуратури це рішення уже за нового сільського голови, Марусяка, рішенням депутатів сільради було скасовано.

Юрій Марусяк розповів: «Я робив разом з Чучкою. Но я коли увідів тот список на землю, я був у шоці. Тим рішенням він собі так попортив у селі, що вже коли йшов у 2012-му на вибори у Верховну Раду, у рідних Баранинцях не назбирав даже 400 голосів».

Словом, у Щадея, вочевидь, ще не скоро дійдуть руки до справ ужгородців – зі своїми б розібратися.

 

Назар Цифра, 7dniv.info









Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-03
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)