Наші на Сході. Ужгородець повернувся з «гарячої точки»

Наші на Сході.  Ужгородець повернувся з «гарячої точки»

18-річний Василь Машкаринець з Ужгородщини – солдат строкової служби 4 стрілецького батальйону військової частини 3002 в Ужгороді. Нещодавно повернувся з Донеччини, та про те, що там відбувалося, розповідає неохоче. Проте хлопець погодився на бліц-інтерв’ю для «Унґвара». 

– Ти ніс службу на блокпості в одній із найбільш гарячих точок: між Слов’янськом і Донецьком. Що ви там робили?

– Всяке було. Не дуже хочу про це говорити. Ми заступали на чергування, які в середньому тривали по 12 годин. Дивилися, хто переправляється з одного міста в інше, перевіряли автівки. Іноді вибірково, іноді – коли ситуація була вкрай напружена – всі поспіль. Затримували людей і з бронижелетами, і зі зброєю.

– Хіба людина не може везти для себе бронижелет? Особливо у такий час?

– Цивільні громадяни не мають доступу до військової екіпіровки. Там свої правила.

– Ти спілкувався з донеччанами?

– Особливого спілкування з місцевими не було. Та інколи, особливо на мітингах, люди підходили, називали мешканців західної України западенцями і бандерівцями. Нарікали, чому Західна Україна може повставати і проводити Майдан, а вони – ні.

Там люди чітко поділилися на тих, що вболівають за єдину Україну і тих, що хочуть жити в Росії.

Я був перед цим у Криму, і мені здалося, що настрої мешканців Сходу відрізняються від тих, які були під час окупації Криму. На сході країни дійсно більше місцевих мешканців, у той час як у Криму «каламутили воду» приїжджі.

– Чи були якісь ексцеси?

– Під час мітингів часто виникали сутички між проукраїнськими і проросійськими прихильниками. Нам доводилося своїми тілами розбороняти їх, адже неймовірно конфліктна ситуація була.

Тоді ми, до речі, й побачили перших людей, які можуть бути військовими з Росії, адже, хоч шевронів та інших розпізнавальних знаків у них не було, зброя, яку вони мали, використовується у російській армії. Вся екіпіровка і техніка у них така, як російська. Потім уже почала з’являтися інформація про поодинокі випадки, коли було видно шеврони російських військовослужбовців.

– Днями небайдужі ужгородці збирали продуктову і не тільки допомогу для військових із Закарпаття, які зараз перебувають на Донбасі і захищають цілісність нашої країни. На жаль, нашим хлопцям не вистачало продуктів і певних речей, в тому числі захисного спорядження. Яка ситуація була у вас?

– Та, здається, проблем таких не було. Всього вистачало. Може, то поодинокі випадки...

– А чи було тобі страшно? Бо ж, коли навкруги стріляють, залишатися спокійним важкувато…

– Страх – мабуть, нормальна реакція людини. Іноді було страшно, адже є небезпека для життя. Але з часом звикаєш.

– Якщо зараз, не дай Боже, ситуація погіршиться і доведеться їхати туди, у «гарячі точки», то поїхав би?

– Звісно, поїхав би. Я – людина військова. Та й країну рятувати треба.

Ярослава Матвійчук, газета «Унґвар».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

І всі ці люди хочуть жити з Рабиновичем - гомосексуалізм розповсюджується з неімовірною швидкістю......
Гардистон (2017-09-21 16:20:40)
Дуже влучне порівняння, я якраз недавно прочитала про тюльпаноманію яка була в Європі, коли вперше зявилися ці квіти. А причина тюльпаноманії і біткоїноманії в одному і тому ж - існує дефіцит того і і ......
Natalia91 (2017-09-21 11:05:10)
Не было среди иудеев знаменитых полководцев, а иуды были......
Гардистон (2017-09-21 09:06:41)
Так хто ж боїться Рабіновича: Абрамович_ус, Бальцерович, Вальцман, Гросман, Дворецький...?!...
Веркблей (2017-09-21 09:04:35)
Оце так гешефт отримав кролик Сєня з проекту "Стіна" - вистачить щоб збудувати ще одну "стіну плачу" на його батьківщині в Ізраїлі......
Запорожець (2017-09-21 09:01:49)