Андрій Погорєлов: «Час тарифи уже не піднімати, а знижувати»

Андрій Погорєлов: «Час тарифи уже не піднімати, а знижувати»

Було би смішно, якби не так сумно: цього тижня ужгородський «Водоканал» повідомив, що через збій у роботі комп’ютерів людям розіслали квитанції з великими сумами заборгованості. За квитанціями попросили не платити, почекати нові. Хоча декого такі рахунки могли довести й до інфаркту.

Це стало приводом вкотре підняти і питання про тарифи на воду – швидко розлетілася містом звістка, що на сесії міської ради депутати скасували підвищення ціни на водопостачання та водовідведення з 1 липня, проте чому і на кому все це знівелювалося – знає мало хто.

Міська влада обіцяла провести тотальну перевірку роботи Водоканалу і все оприлюднити. Громадська рада Ужгорода вимагала документи та навіть «вивісила» їх у Фейсбуці, проте практично без аналізу. Збиралися скликати громадські слухання. Однак усе ніби в трясовину згинуло.

А між тим у сусідньому з Ужгородом Чопі вода в рази, або на 400–500 % дешевша. І це тільки один приклад із тотального «комунально-тарифного» трилера. Про те, які основні «больові точки» проблеми та як її можна вирішити – розмова з кандидатом у депутати до Верховної Ради України по Ужгороду та Ужгородському району Андрієм Погорєловим.

– Завжди будь-яка влада йшла тільки одним шляхом – підвищення тарифів. Щоразу крик: мовляв, встановлені ціни не відповідають реальним витратам, не покривають собівартість, усі в страшних збитках. А щойно підвищать тариф, одразу можна буде різко підвищити якість послуги, і взагалі все буде просто в «шоколаді».

Звичайно, суттєво до кращого нічого не мінялося, а при всіх нібито бідах кожне обленерго чи облгаз, нерідко з рейдерським захопленням і «маски-шоу», перебирали під себе олігархи.

При цьому складові тарифу ніколи не були прозорими та доступними. Що входить у нараховану суму? Скільки отримає підприємство на розвиток, зарплати скількох працівників і якого розміру передбачені?

Наприклад, при розрахунку собівартості електроенергії закладається 20% для втрат при транспортуванні, тоді як ще в Радянському Союзі цей показник не міг перевищувати 7 %. А хто коли пояснив, чому 20 %?

Поки триватиме така утаємниченість та «конспірація», у виробників енергоресурсів, постачальників послуг буде спокуса побільше «урвати», а люди сприйматимуть тільки так: «нас знову хочуть надурити!».

І держава, і підприємства-монополісти завжди перекладали всі свої проблеми та бажання заробляти побільше на простих споживачів – хай платять. І нікого не цікавить, що зарплати заморозили, чи їх виплачують, чи може людина взагалі знайти роботу.

Тоді як сусідня з нами Угорщина знайшла можливість на законодавчому рівні добитися поступового зниження тарифів, наприклад, на газ у кілька етапів зменшили ціну для населення на 25 %.

Таким шляхом, при наявності політичної волі в депутатів парламенту, який оберемо вже менш ніж за тиждень, повинна піти й Україна, і я підготував основу для відповідного закону.

Безкарні монополісти

Друга складова проблеми – абсолютна монополія, яка панує у житлово-комунальному господарстві. Коли продавець електрики чи газу буде не один, для мешканців багатоповерхівок не буде обов’язком платити ЖЕКу, сміття збиратиме не тільки «АВЕ», яка диктує ціни, але не забезпечує якість, коли буде конкуренція – то і тарифи будуть нижчі.

У європейських країнах аналіз і оцінка діяльності енергокомпаній проводиться за загальною вартістю енергії, бо є вибір і виробників, і енергоносіїв. Держава бере участь у роботі компаній загальним наглядом та економічними методами – податками, кредитами тощо. Не треба винаходити велосипед – модель відома, треба вже тільки перестати просто говорити, а приймати закони та їх виконувати.

Крім того, наприклад, у Франції диференційований тариф застосовується для трьох періодів доби зимового часу року і двох періодів літнього. У Німеччині добу розділено на п’ять зон, для кожної з яких свій тариф. У нас же немає відповідних приладів обліку і контролю, досі багато тарифів розраховується з якихось так само незрозумілих і таємничих теоретичних норм.

Як тільки якісь підприємці просять згоду громади на зведення поруч міні-ГЕС, прокладання лінії – обіцяють, які переваги матимуть люди, що живуть поруч. Але якщо на Заході ті, хто має незручності жити поруч із високовольтними лініями, платять за електроенергію менше, то у нас вироблені будь-яким способом кіловати йдуть у загальну мережу і споживачам надаються на загальних підставах.

Мешканці, наприклад, Руських Комарівців нічого не мають з того, що живуть практично на газовому родовищі, з усіма проблемами від видобутку газу.

Городи жителів сіл «ріжуть» на шматки високовольтні лінії і трубопроводи, зі своїми охоронними зонами, де нічого не можна робити, але люди не отримують за це ні копійки.

Мережі катастрофічно зношені. Скажімо, за даними Асоціації міст України, втрати води при централізованому водопостачанні через цураві труби – більше 40%, 36% труб в аварійному стані, а в Ужгороді, з різних причин, втрати води сягають більше половини.

Справжня альтернатива газу

Абсолютно новий підхід треба застосовувати до проблеми опалення. Знову ж багато років говорили, а тепер нарешті «вдарив грім», і всі кинулися шукати варіанти, як прожити без газу. Проте наразі всі ініціативи – лише панічно-популістські.

Опалювальний сезон у школах, громадських закладах дозволено почати не раніше листопада. Але погода не буде слухати заяв наших урядовців. І температуру в закладах сказано не підвищувати більше 16, десь 18 градусів. А біологія людей не змінилася, коли холодно, то все одно всі будуть шукати можливість, чим і як догріти приміщення.

Започаткували ініціативу кредитування на котли, які працюють на альтернативних видах опалення, але хто їх буде брати під 25% річних? Відносно дешеві – електричні котли, але їх не витримують мережі, особливо у багатоповерхівках.

До вирішення цієї проблеми потрібно підходити комплексно і з різних боків: мережі, тарифи, максимальна теплозахищеність будинків, яка, до речі, влітку дає зворотній ефект – збереження комфортної прохолоди.

Наприклад, у Відні майже 60 % містян живуть у субсидованих будинках. Щороку місто підтримує створення 5-7 тисяч соціальних квартир, а це біля 85 % загальної кількості будинків, які споруджуються в рік. Всі нові проекти, що отримують субсидії, обирають на конкурсних засадах. І в цьому змаганні враховується, які інновації застосовуються при будівництві та як це відповідає екологічним вимогам. Така практика дозволила поступово дійти до так званих «пасивних будинків», які взагалі не потребують опалювальних систем (менше 15 кВт-год на кв. м у рік на опалення). Уже в 2010-му році майже 30 % 
нових будівель були побудовані відповідно до стандартів саме «пасивного будинку».

У нас особистий досвід більшої частини людей – споживачів комунальних послуг – склався під час відсутності вибору надавачів цих послуг. Як було у радянські часи, що сантехнік завжди п’яний і треба дати йому хабар, а з газовиками можна говорити лише смиренним тоном, так триває і всі роки незалежності. Тому тут присутній і ментальний конфлікт, а тарифи уже такі, та ще й на тлі загальної кризи і подорожчання абсолютно усього, що терпіти неякісний сервіс неможливо, люди не витримують.

Або влада візьметься вирішувати проблему житлово-комунального забезпечення, або зростатиме вал неплатежів, а відтак взагалі буде колапс системи.

Обсяг роботи величезний. Але швидко зрушити її з місця можна за допомогою кількох пов’язаних між собою законів. Я вже підготував конкретні напрацювання, які передбачають:

– ліквідувати ЖРЕРи як неефективний пережиток радянських часів;

– кожному будинку, який мешканці багатоповерхівки беруть на утримання за форматом на зразок ОСББ, надавати «стартовий капітал» – на енергоаудит і теплову санацію будівель;

– провести ревізію, де прокладені мережі, і застосовувати механізм сервітуту – плати за землю, яка не може використовуватися – окремим людям або громадам;

– запровадити систему обліку, коли люди будуть платити не за теоретичний, а за реально наданий об’єм послуги і залежно від її якості.

Газета «Унґвар»

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Иван, не стоит нести чушь. В Крыму три языка являются государственными: русский, украинский, крымско-татарский....
Андрей (2016-12-06 13:52:34)
Кацапській мові не місце в Україні доки москалі оккуповують українську землю. На Донбасі і в Криму повністю заборонено українську мову та освіту. Треба відповідати ворогам, завезеним з рязанщини-моско ......
Іван (2016-12-06 03:21:12)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:03:13)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:01:32)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)