«Уже 21 рік, навіть коли повінь розмила дорогу у 2001-му, приходимо на Красне Поле» (ФОТО)

«Уже 21 рік, навіть коли повінь розмила дорогу у 2001-му, приходимо на Красне Поле» (ФОТО)

Пам’ять про події 1939 року, коли народилася і трималася, хоч і недовго, маленька та дуже горда держава – Карпатська Україна передається вже не з перших уст – учасників. Проте ще є закарпатці, які дітьми, підлітками були свідками подій того часу. Є і ті, хто через багато років після подій на Красному Полі постраждав – на десятиліття позбувся свободи, втратив здоров’я тільки тому, що не забув ідеалів, які відстоювали у 1939-му.

Ці люди щороку всередині березня приходять на Красне Поле.

Михайло Монько, село Бедевля:

— Пам’таю, як у 39 році в Хусті була Карпатська Україна, я мав 14 років.

Щороку приходжу сюди честь віддавати хлопцям, з нашого села тут четверо загинули, один із моєї родини.

Я за ту Карпатську Україну відсидів 10 років. Мав 22 роки, судили мене як українського націоналіста. Спочатку дали пожиттєве заслання на Колимі, щоб я ніколи не вертався на Україну.

Потім розстріляли того злодія, що хотів бути президентом (Берію – ред.), я вернуся, але дома мене не прописували. Три роки мене мучили! Щодня йшли акт писати, що я незаконно живу в Бедевлі, а я там родився, мої предки всі там родилися.

На Колимі нас мучили, люди з голоду вмирали. Я коли сів – мав 85 кілограмів, а через рік важив 28 кілограмів…

Дмитро Копинець:

— Я 31 року народження, 84 роки маю. Працював завучем середньої школи в Буштині. Щороку беру участь у відзначенні річниці Карпатської України. Багато хлопців із Буштина брали участь у боях на Красному Полі, поранені були.  

Літня жінка: 

— Вигнали хлопців без нічого, тільки з гвинтівками в руках проти гармати і їх усіх косило, і косило. Самі сиділи в окопах, а молодь вигнали, неозброєну… А після того бою вже нічого не було. Прийшли мадяри. Всі мали вчити мадярську. В школу не ходили, там пару учнів у школі було. І нас обзивали пір’яники. Як хтось щось зробив, зв’язували руки вгорі ззаду і на цвях підвішували…

  Андрій Бонка, голова Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Тячівського району:

— У березні 1039 року ґортисти наступали на Красне Поле, тут пройшли страшні нерівні бої, бо з угорського боку була регулярна армія, добре озброєна. Угорська держава налічувала тоді близько 6,5 мільйона угорців. А Карпатська Україна – 750 тисяч населення. Чехословацька армія, яка розташовувалася в Солотвині, і в Хусті були казарми, не хотіли дати зброю нашим січовикам.

Я родом із Руського Поля. Ми і наші вчителі брали з церкви повіси і ходили селами. Михайло Барані — вчитель зібрав нас, я вже тоді ходив у горожанську школу в Тячеві і ми ходили весь день, кричали «Геть чехи, геть мадяри, геть жиди, Україна наша!».

Відколи тут зробили меморіал, щороку приходимо сюди. Колись нас, репресованих приходило 10, 15, а тепер залишилися лише 5. Але ми приходимо.

Багато років я був політв’язнем – засудили мене за прагнення здобути незалежність для української держави. В 1946 році.

Після першого терміну в таборі додали мені ще 10 років і 5 років позбавлення громадянських прав. Відсидів 10 років, місяць і 23 дні. Перебував у 16 таборах, починаючи із Востокураллагу, у Карлагу, в норильських і колимських таборах.

Звільнили мене 10 серпня 1956 року після 20 з’їзду КПРС, викриття культу Сталіна. Світова спільнота вплинула на Хрущова і він пішов на те, аби випустити багато людей.

Але цьому сприяли і великі повстання, які проходили в таборах. Я брав участь у Норильському повстанні 1953 року, Аляскітовському в 1955-му. Потім було Кенгірське повстання в карагандинських таборах.

На час розпуску багатьох таборів у 1956 році там знаходилися близько 4-5 мільйонів тільки політичних в’язнів. А політичних відокремили від загальних таборів у 1948 році, це ще Сталін змушений був зробити.

Адміністрація таборів намагалася якомога більше витиснути з людей сили на тяжких роботах – у кар’єрах, шахтах, на лісоповалах, будівництвах. Дякую батькам — вони в ті тяжкі роки – 47-48,. навіть у 1949 році присилали мені посилки.

Я будував місто Норильськ, на Колимі працював у шахтах на добуванні золота…

Я хотів би, щоб Україна була єдиною, цілісною, а не федеративною. Усім серцем хочу, щоб ми могли очиститися від цієї 5-ї колони, яка зараз на території України і щоб був мир!

 

 

Голова районного товариства «Просвіта» Виноградівщини:

— Знаю точно, що вже жодного ветерана Карпатської України немає. Останній був тут два роки назад.

 Відзначати Карпатську Україну ми почали з 1994 року, коли на фасаді 1-ї школи встановили меморіальну дошку на честь героїв Карпатської України, які полягли на Красному Полі. Це студенти-семінаристи Севлюшської гімназії.

Відтоді ми щороку вранці 15 березня проводили мітинг біля 1-ї школи, заїжджали на кладовище у Великій Копані, де поховані січовики, які тут загинули. Клали квіти до меморіальної дошки на переїзді в Копані. Там проходила перша лінія оборони Карпатської України. А потім ішли на Красне Поле.

З нами – учні, молодь, представники громадських організацій. Зараз ми вже прийшли 21 раз. Були, навіть коли під час повені розмило дорогу з Копані до Хуста в 2001 році.

Вважаю це свято дуже величним для закарпатців, це був день національного пробудження. Ми на весь світ заявили, що ми – русини-українці і хочемо мати власну українську державу.

Мене часто запитують хто я. Відповідаю: дід мій був русин, батько – русин-українець, а я – українець. Це тотожні речі, їх не можна відокремлювати. Ми були відірвані від України 8 століть, але всі ці роки ми зберегли найцінніше – мову. Вона була в оточенні угорців, румунів, чехів, словаків, але ми її зберегли! Закарпаття – це Україна.

А яким сьогодні був день на Красному Полі – на світлинах. 

7dniv.info

 














Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Порошенко добре казав віддати гроші в казну Кадиров-Онищенко сам насправді жадібний відмовився от і весь сир- бор результат ми читаємоі ковтаємо це все лайно....
Анна (2016-12-06 19:29:58)
Иван, не стоит нести чушь. В Крыму три языка являются государственными: русский, украинский, крымско-татарский....
Андрей (2016-12-06 13:52:34)
Кацапській мові не місце в Україні доки москалі оккуповують українську землю. На Донбасі і в Криму повністю заборонено українську мову та освіту. Треба відповідати ворогам, завезеним з рязанщини-моско ......
Іван (2016-12-06 03:21:12)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:03:13)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:01:32)