У верховинському селі вовки загризли… віслюка

У верховинському селі вовки загризли… віслюка

Федір Калинич з присілка Перенизь, що територіально-адміністративно підпорядковується Син. Полянській сільраді, надзвичайно працелюбний газда.

На своєму обійсті, що лиш не тримає з худобини: корови, коні, вівці, свині, кури, яких сила-силенна різних мастей… Біля хати у високогір’ї навіть пави в один час гордо походжали. Та особливо подивував господар земляків малочисельного осідку, що зусібіч оточений дрімучим лісом, коли обзавівся…ослом, закупивши його в далеких краях.  “Нехай живе і сіно жує”, — відповідав допитливим односельчанам, які прибігали на його подвір’я, щоб попозирати на екзотичну низькорослу істоту – єдиного подібного екземпляра із родини конячих на всій Міжгірщині. Хоч віслюк з розряду робочих тварин, та доброї душі хазяїн не завантажував його домашніми обов’язками. Напевне, швидше всього придбав нового члена хліва для потіхи. Бо й справді, парнокопитним бранцем-“азіатом” безмежно забавлялася місцева  дітвора, яка годна була друга з довгими вухами ласкавити з ранку до ночі. Не кажучи, що ішак став іграшкою і для туристів, котрих на Тереблянську дельту приїжджає тьма-тьмуща. Солодко щурився від задоволення, коли мандрівники від юного до дорослого лоскотали його боки і в парі з ним фотографувалися, а то й цілувалися з його симпатичною мордочкою. Передпенсійного віку Федір Калинич кмітливо застрахував тварину, передусім переживаючи за його долю взимку – морози високо в горах ще й як щипають. Та ба, напасть сталася іншого типу. Як пильно не доглядав горянин за любимцем всієї населеної округи, але не вберіг його наприкінці цього літа від хижих зазіхачів на його життя. Вовки є вовками, вони з голоду мастаки здобич схопити і з-під самих ніг людини, та ще серед білого дня… Все-таки в один момент, коли Калинич вівчарив на полонині, жорстоко підкараулили ненажерливі сіроманці самотнього віслюка. Зрозуміло, сумувала з приводу такого нещастя  не лише одна родина Калиничів, а й увесь Перенизь, здавалося, був у траурі. Як-не-як,  а колишній незвичний мешканець присілка міцно подружився з усім тутешнім людом.

            На жаль, цьогоріч не тільки він один став жертвою сірих. Від агресивних і зухвалих нападів вовків, яких годують ноги, перенизяни недорахувалися вже кілька коней, не кажучи, про овець, яких апетитно заїли понад десяток. Мов збираючи дань, вони безпосередньо з ланцюгів на подвір’ї грабують і своїх четвероногих  побратимів-собак. Вполювати хижаків – завдання складне. Сміливі і воднораз обережні сіроманці за пошуку харчу вміють вміло конспірувати свої сліди. З року в рік, як правило, лісовий хутір в тривозі із-за так званих санітарів зелених околиць…

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.  

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Да кому ти потрібен, урод. Шкода, що ти не зник навічно....
Патріот (2017-02-23 19:13:13)
Людмила Димерська та Леонід Фінберґ звинуватили його книжку «Націоналізм» (1926 р.) в повторенні думок Гітлера з «Mein Kampf» (L. Dymerskayaand L. Finberg. The «Willful» Nationalismof Dmytro Dontsov a ......
Aleks (2017-02-23 18:18:55)
Конечно этот конфликт на людях очень отражается и на экономике. Поэтому нужно идти в направлении мира, нужно прислушиваться к предложениям. Вот Медведчук как раз правильные вещи предлагает, напоминает ......
Ярослава (2017-02-23 16:46:02)
Молодець Семенченко! Вже час зупинити кровавий бізнес донецького наперсточника!...
Запорожець (2017-02-23 14:31:22)