Мовний закон на життя українських румунів не вплинув

Мовний закон на життя українських румунів не вплинув

На Закарпатті в прикордонному селі Біла Церква, що на Рахівщині, вже понад півтора місяці румунська мова має статус регіональної. Втім, селяни стверджують, що у їхньому житті нічого не змінилося.

Біла Церква – одне з п'яти сіл Рахівського району, де компактно проживають румуни. З понад трьох тисяч жителів тут лише один відсоток людей іншої національності. У селі румунська мова завжди була у вжитку. І не лише в побуті, а й у всіх державних закладах та установах, як, наприклад, фельшердський пункт чи пошта. Крім того, румунська вже давно набула статусу офіційної у місцевому садочку та школі. Натомість учні, які бажають вчитися українською, ходять у школу до сусіднього села.

Сільський голова Юрій Берінде розповідає, що з часів незалежності в Білоцерківській сільраді усі виконкоми і сесії завжди проходили румунською. В селі всі вивіски звично дублюються двома мовами, а на всіх закладах поруч з українським прапором встановлений румунський. Юрій Юрійович пояснює, що проблем з використанням рідної мови у них ніколи не було. Тож надання румунській статусу регіональної на території села – це справді суто технічне питання і не більше. За нього всі депутати проголосували одноголосно. Водночас визначили, що всю документацію й надалі вестимуть українською.

Тож ніяких додаткових коштів на офіційний переклад бланків чи термінів з діловодства селу не потрібно. За словами Юрія Берінде, за понад півтора місяці, відколи румунська набула статусу регіональної, до сільради надійшов лише один запит цією мовою. Його надіслав Геннадій Москаль. Відповіли нардепу також румунською.

Закон виявився непотрібним

Згідно з останнім переписом населення, в Закарпатті проживає понад 32 тисячі румун, це лише 2,6% від населення регіону. Втім, на Рахівщині румунська національна меншина налічує більше десяти тисяч, а це вже понад 11%. Тобто, за бажання в районі також можуть офіційно запровадити румунську мову. Крім того, на її офіційний статус окремо претендують ще чотири села. Втім, за словами голови Рахівської РДА Дмитра Андріюка, Біла Церква досі залишається єдиним населеним пунктом, де скористалися таким правом.

Керівник району каже, що Рахівщина завжди підтримувала румунську меншину. В районі діє чотири школи з румунською мовою навчання, є дитячі садки, створені національно-культурні товариства, кількість національних творчих колективів перевищує два десятка. А національне румунське свято «Мерцишор», яке символізує прихід весни, щорічно збирає у Білій Церкві не лише гостей з різних куточків країни, а й з сусідньої Румунії.

Підтримують румунську меншину і на регіональному рівні. В Ужгородському національному університеті є відділення румунської філології. Тож закарпатські румуни можуть здобувати вищу освіту рідною мовою. Крім того, в регіоні зареєстровано три друковані видання румунською мовою, а на обласному телебаченні діє румунська редакція.

Одна справа — усна мова, друга — ділове листування У Білій Церкві першими в Закарпатті скористалися ухваленим законом «Про засади державної мовної політики» і ще 14 серпня офіційно визнали мову національної меншини регіональною. У вересні цю ініціативу підхопила Берегівщина, де компактно проживають угорці. Спочатку угорську мову офіційно затвердили у низці сіл, а відтак у Берегові та в Берегівському районі. Угорці, на відміну від румунів, мають намір застосовувати рідну мову і в діловодстві.

Однак депутати місцевих рад все ж визнають, що деякі норми закону не зможуть повністю застосувати. Зокрема, пункт про те, що чиновники повинні обов'язково володіти регіональною мовою. Річ у тому, що навіть в угорськомовних селах більшість людей володіє лише розмовною угорською мовою. Тож зійшлися на тому, що вирішальним при прийомі на роботу буде відповідна освіта, досвід і володіння державною мовою. А знання угорської тільки надасть претендентам перевагу.

Загалом на Закарпатті проживають представники понад ста національностей. Найчисельнішою є угорська громада, відтак – румунська. А частка словаків, ромів і німців є найвищою в порівнянні з іншими регіонами України.

dw.de

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)