Минулими вихідними Національний музей народної архітектури та побуту України «Пирогово» заполонили закарпатці. Вдруге тут зібралися вихідці із нашого краю, щоб спільно провести час не приурочую його до якоїсь дати. А так. Щоб зустрітись, погоститись, поділитись своїми досягненнями, зрештою, просто поговорити один із одним. Причому серед понад 200 учасників дійства були не лише українці, але й румуни, угорці, росіяни…
За словами Почесного Президента «Товариства «Закарпатці у м. Києві» Миколи Бідзілі, «гостину, як і годиться справжнім християнам, ми начали з молитви. Спочатку всі хором помолились «Отче наш» українською, а потім Ірина Головатенко помолилась за всіх нас угорською мовою – «Mi Atyank, Ki vagy a Mennyegbе….».
З вітальним словом до присутніх звернувся Президент Товариства «Закарпатці у м. Києві» Василь Лазоришинець.
— Сьогодні ми вдруге зібралися разом не через якусь подію. Ми прийшли сюди, бо відчуваємо необхідність простого людського спілкування. І всі ми тут однакові, без регалій та звань. Всі ми гордо називаємось закарпатцями. І мене дуже тішить, що нині тут дуже багато молоді. Чимало й тих, хто вперше прийшов на наші такі зібрання. Сподіваюсь, що наша гостина допоможе їм знайти щирих друзів, а ми всі зробимо все, щоб вони відчували себе тут, у Києві, як вдома», — зазначив Василь Васильович.
І розпочалась гостина. Столи ломилися від наїдок: пікниця з голубцями, фанки з леваром, наливки-настоянки, серед яких своєрідною королевою, притаманною майже тільки славним гуцулам-верховинцям, стояла розмальована-учічканена трилітрова «Яфинянка», настояна десь у Бичкові-Квасах-Верхньому Водяному-Богдані…на славнозвісних яфинах (Afonya). Красувався і наш «Закарпатський» коньяк та пляшки Поляни-Лужанської-Шаянської і навіть Драгівської води.
Поки товариство більш-менш спокійно вивчало-випробувало, що «бачили очі», всі, хто бажав, звертались до гостей з побажаннями-тостами, привітали з днем народження найфайнішу іменинницю пані Анну Козуб і вручили їй подарунок. Утім незабули київські закарпатці привітати й таких наших земляків, як з 80-річчям нашого славного вченого Василя Німчука, з 70-річчям не менш славного вченого і лікаря Василя Нетяженка, з 60-річчям підприємців і громадських діячів Юрія Кіша та Андрія Штаєра, з 50-річчям відомого громадського і політичного діяча Віктора Балогу, з 40-річчям юриста і громадського діяча Олега Олійника. Упом’янули теплим і добрим всесвітньовідомого україніста, літературознавця, фольклориста і літератора Олексу Мишанича, 80 років з дня народження якого відзначали цього року.
А тим часом поруч зі столами доварювалися угорський боґрач, гуцульський банош і румунський токан з бринзою.
Та наші земляки не лише один одного пригощали. Вони ще й конкурси проводили. У результаті авторитетне журі оголосило свій «вердикт»: серед трьох всенародно обраних фіналісток (Ірина Головатенко, Вікторія Якименко та Анна Козуб) саме головне «свідоцтво» «Міс Гостини» було вручено пані Вікторії Якименко. А от «Містером Гостини» став Анатолій Кувік.
Того дня в «Пирогово» не лише лунала наша говірка, але й музика. Троїсти музики звеселяли душу й тіло київських закарпатців, котрі хоч і живуть за тисячу кілометрів від дому, але ніколи не забувають про край, що дав їм дорогу в життя.
Іван Берец.
