Віктор Пащенко: «За цим скандалом через призму банальної помсти Медведчука виразно проглядається геополітика»

Українська політична еліта продовжує аналізувати ситуацію, породжену вчорашнім рішенням Вищого адміністративного суду України.

Віктор Пащенко: «За цим скандалом через призму банальної помсти Медведчука виразно проглядається геополітика»

Якщо з реакцією політикуму вже зрозуміло – демократичні сили проявили в його оцінці обнадійливу одностайність, то щодо справжніх, глибинних мотивів цих дій, через їх позірну абсурдність, політики і політологи все ще визначаються.

Утім, деякі речі  стають очевидними вже сьогодні. Про них, у продовження теми, говоримо з керівником Закарпатського інституту політичних досліджень Віктором Пащенком.

– Пане Вікторе, то що, насправді, сталося?

– Сталося, насправді, те, повірити в що ще вчора в Україні не наважувався ніхто, крім, безумовно, власне ініціаторів цієї, я б сказав, спланованої провокації.

У те, що якийсь суддя, чи то районного, чи то Вищого адміністративного суду самостійно прийняв таке безпрецедентне рішення, яке суперечить елементарним положенням підручника з юриспруденції, повірити неможливо. Тому неправильним було б спрощувати ситуацію до вузькополітичних «розбірок», навіть – на рівні держави.  За цим рішенням стоять набагато потужніші сили і розрахунки, і воно є одним з елементів набагато ширшого сценарію.

– Про що йдеться?

– Сценарій ослаблення України, повернення її до статусу губернії великої імперії продукується практично від часу приходу до влади в Росії Володимира Путіна. Чому об’єктами цього судового рішення стали саме Балога і Порошенко? Бо, по-перше, це недавні члени уряду, які формували його «людське», цивілізоване, демократичне і проєвропейське обличчя разом з (як би це хтось не заперечував)  Хорошковським і Тігіпком. Ту ж саму помірковану, центристську альтернативу, хай ще не до кінця викристалізовану і недооформлену, вони представляють і в новому парламенті. Тоді як владі була вигідна ескалація крайнощів, на тлі яких вона сама б вигляділа «білою та пухнастою».

Але важливим є інший, дещо глибший аспект цієї історії, який залишився поза увагою експертів. У свій час і Петро Порошенко, і Віктор Балога були в тісних стосунках з Віктором Медведчуком взірця 1998 року, котрий тоді ще зовсім не виглядав одіозним політиком, а навпаки – вибудовував політичну партію проєвропейського, соціал-демократичного типу.  І саме в результаті тієї тісної співпраці ці два політики – Порошенко та Балога – першими зрозуміли, що з цією цинічною особою в жодному випадку не можна мати справ, що стосуються розвитку суспільства і загалом цивілізованого вектора розвитку України, а тому відійшли від нього. Медведчук цього не пробачив. Закарпаття добре пам’ятає, яку війну, розгорнуту Медведчуком, довелося тоді вистояти Віктору Балозі.

У цьому контексті в зазначеному рішенні суду крім глобальних мотивів виразно проглядаються ще й мотиви звичайної особистої помсти. І саме через неї можемо легко вирахувати інтереси справжніх замовників цього політичного спектаклю. І вже зовсім не важливо, як подали, як мотивували цю ситуацію Януковичу, без формального «благословення» якого всього цього не відбулося б. Його використали точно так, як використали Кармазіна…

–  Тобто, в контексті геополітики можна говорити про кремлівський сценарій, що його реалізовують через В.Медведчука з його антиукраїнським «Українським вибором». Що ж маємо в цьому плані на рівні регіональної політики?

– Найсумнішим в цьому контексті є спостерігати, як нинішні керівники Закарпаття, що вважають себе політиками, заковтують той самий гачок, на якому вже бачили підвішеним свого попередника і вихованця В.Медведчука Івана Різака. У політику повертаються кадри взірця 2004-го року – від кандидата в обласні депутати від ПР, а заодно – шовґора Віктора Медведчука та керівника закарпатського підрозділу його «Українського вибору» Івана Чубирки і до нинішнього заввділом освіти Ужгородської РДА Івана Росохи, над яким досі дамокловим мечем висить незакрита кримінальна справа по мукачівських виборах. А разом з цим на Закарпаття повертаються і «медведчуківські» методи роботи, недієвість яких переконливо засвідчило життя.

У цьому контексті Олександрові Ледиді не завадило б пригадати 2003-й рік, коли він, навіть перейшовши з «Нашої України» в Партію регіонів, категорично відкидав методи роботи Івана Різака, особливо – щодо брутальності проведення мукачівських виборів, застосування адмінресурсу і т.д. Сьогодні ж, опинившись в кріслі керівника області, він, схоже, навіть не розуміє, на які порушення закону, логіки здорового глузду та просто людських стосунків іде, і які наслідки це може мати в перспективі. Зокрема – і для нього особисто…

Закарпаття онлайн

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)