Іштван Гайдош у парламенті: зручний і лояльний. З іміджем борця за права угорців

Іштван Гайдош у парламенті: зручний і лояльний. З іміджем борця за права угорців

Іштван Гайдош в українському парламенті вдруге – першу каденцію відбував у 2002-2006-му. Цікаво, що тоді Іштван Ференцович був у фракції СДПУ(о), а коли ця партія у 2005-му набула іміджу мало не демонічної, став соціалістом.

У нинішню Верховну Раду Гайдош потрапив уже як списочник Партії регіонів. Був на грані проходження — №74, але оскільки ПР – партія влади і керівні регіонали пішли на відповідальні виконавчі пости, звільнилося місце і для мера Берегова.

 Правильний депутат – дисциплінований і лояльний

Гайдош – депутат дуже дисциплінований. За даними електронної реєстрації був присутній на 52 засіданнях, відсутній лише на одному. Письмова реєстрація зафіксувала його 51 раз і тільки раз – відсутність.

Зазвичай Гайдош підтримував законопроекти, які голосувалися у Верховній Раді – тільки тричі з початку роботи проголосував проти, іноді утримувався або не голосував взагалі. Про перші враження роботи у парламенті вже цього скликання Гайдош поділився у березні цього року в інтерв’ю одному із закарпатських електронних ЗМІ

Зазначив: «… добре було б, якби усі народні обранці переймалися цією відповідальністю, адже марні політичні сутички, блокування парламенту вже просто розчарували. Вважаю, що варто висловлювати свої думки, кожна партія і депутат це повинні робити, але не треба використовувати для цього методи, які не передбачені законом. Це трошки мене розчаровує, але, сподіваюся, налагодимо плідну роботу». При цьому на запитання, чи комфортно йому у статусі нардепа, відповів: «… дещо спричиняють незручності і дискомфорт віддаленість від дому, від родини. Разом із дружиною ми частково вирішили це питання, адже вона час від часу приїжджає до мене з наймолодшим сином, і ми разом живемо у Києві. Дискомфорт пов’язаний тільки з цим. Але я сам вибрав цей шлях, тому доводиться просто мінімізувати незручності».

Людина Угорщини в українському парламенті

Іштван Ференцович у Верховній Раді — секретар комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Нагадаємо, головує в цьому комітеті також наш земляк — ударівець Валерій Пацкан.

А ще Гайдош — заступник члена Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС — Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ), секретар групи з міжпарламентських зв’язків з Угорською Республікою та член групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль.

Вся його депутатська активність пов’язана з угорськими питаннями. Іштван Гайдош є очільником Демократичної партії угорців України. Ось як про нього у травні цього року писав львівський «Високий Замок»: «Він – угорець, як кажуть, з крові і кості, його рідною мовою є угорська, тому зрозуміло, що у Береговому він як міський голова робив усе, аби угорська почувалася тут домінуючою мовою. З його ініціативи восени 2010 року було проведено місцевий референдум про перейменування міста на угорський манер у Береґсас (хоч на залізничному вокзалі Берегового давно є вивіска й Beregszasz). Явка на референдумі була низька, менш як 48 відсотків: підтримали ідею перейменування 4 688 берегівців, проти висловилася практично така ж кількість – 4 358. Жодного наслідку референдум не мав, бо такі рішення ухвалює Верховна Рада. Але перед мадярами міський голова вислужився».

І далі: «Саме Берегове було першим містом, де після ухвалення у Верховній Раді скандального закону Ківалова-Колесніченка регіональною мовою стала не російська. За те, аби угорська стала “регіональною”, проголосувала більш як половина депутатів міської ради. Після цього рішення міська влада вирішила, що й при доборі кадрів до мерії треба ввести екзамен на знання угорської».

 Улюблена тема – мовне питання

Хоча з приводу амбіцій лідерів угорських громад один зі «стовпів» фракції ПР, «розводящий» і диригент фракції регіоналів у ВР минулого скликання Михайло Чечетов висловися різко і зверхньо: «46 мільйонів людей розуміють дві мови: російську й українську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську мову, не єврейську мову, ідиш, чи іврит, я не знаю як там. Ці мови розуміє лише купка людей. Ми говоримо про дві мови, які розуміє увесь народ. Лише українська та російська мови наразі потребують особливого статусу на території України…».

Утім, це не завадило включенню Гайдоша перед новим політичним сезоном у прохідну частину списку регіоналів.

Хоча подібні «практичні» — коли доходить до втілення, а не просто словесної еквілібристики – конфлікти виникають і зараз. Зокрема, у липні цього року Гайдош  звернувся до міністра освіти та науки Дмитра Табачника з проханням посприяти посиленню вивчення української мови (!) в школах з угорською мовою викладання. Справа у тому, що з наступного навчального року у всіх школах країни запроваджують обов’язкове вивчення другої іноземної мови. Як сказав Гайдош, угорська громада просить владу взяти одну годину на тиждень з другої іноземної, та виділити її на вивчення української. Адже угорці й так вчать крім англійської свою ж угорську, а от з українською – проблеми.

Здавалося б, — повідомляв Главком, - влада мала б тільки вітати таке прагнення угорців і обома руками бути «за». Проте,  міністр освіти та науки Дмитро Табачник відмовився це робити. «Переводити в українських школах з угорською мовою навчання одну годину на вивчення державної мови від другої іноземної є неправильним. Крім того, від багатомовності безумовно виграє кожна освічена людина. Збіднювати цих дітей порівняно з іншими дітьми України, забираючи у них вивчення другої іноземної мови, на нашу думку, буде необ'єктивним і ставити їх в нерівні умови порівняно з учнями інших регіонів», — заявив Табачник.

Робота в Раді: ініціативи й законопроекти

Виступав Іштван Ференцович у Верховній Раді з початку її роботи минулої осені  4 рази – двічі з місця, а двічі аж з трибуни. До речі, ініціював парламентські слухання з двох тем — про дотримання прав людини і українську трудову міграцію — стан, проблеми і шляхи їх вирішення. 12 червня, під час парламентських слухань на тему «Стан дотримання прав людини в Україні», Гайдош наголосив на необхідності реабілітації жертв сталінського режиму, зокрема й тих, що постраждали через свою національну приналежність прийняттям Закону «Про відновлення прав депортованих і репресованих за національною ознакою осіб». Також акцентував на тому, що потрібна нова редакція Закону «Про національні меншини», або прийняття спеціального закону «Про національно-культурну автономію національних меншин».

Подав Гайдош з грудня до літніх депутатських канікул один запит – в Міністерство соціальної політики України щодо ситуації, яка склалася з прострочкою термінів визнання вантажів гуманітарною допомогою і несправедливого нарахування пені за це. Що ж, це питання екс-меру містечка поруч з яким КПП «Лужанка» на українсько-угорському кордоні, звісно, близьке і болюче.

  Як не дивно, законопроекти, внесені Гайдошем на розгляд парламенту, напряму не стосуються «угорських» питань. Хоча ЗМІ стверджують, що він автор проекту закону «Про національно-культурну автономію», який уже готовий. У проекті, повідомляється,  пропонується  право на автономію надавати меншинам, чисельність яких на момент запровадження становитиме не менше трьох тисяч осіб. «Західний кур’єр» з цього приводу зазначав: «І хоча даний законопроект поки офіційно не зареєстрований у парламенті, його «силует» із повним текстом та пояснювальною запискою уже доступний у мережі Інтернет і не сьогодні-завтра буде поданий».

А на сайті Верховної Ради у розділі законодавчої ініціативи від Іштвана Гайдоша зазначено наступні проекти:

— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних;

— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні;

— про свободу мирних зібрань;

— про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування наданих послуг у сфері зеленого туризму.

Взяли приклад з Ужгорода

Разом із ще одним закарпатським нардепом Іваном Бушком Гайдош також вніс на розгляд ВР проект постанови про відзначення 950-річчя заснування Берегова. Щоправда, зробили вони це трохи запізно – у липні, а день народження міста вже у вересні. Тоді як проектом постанови передбачено розробити та затвердити план заходів щодо проведення святкування і йдеться – ні багато, ні мало — про добудову об’їзної дороги; будівництво смітєпереробного заводу та облаштування полігону для твердих побутових відходів; будівництво каналізаційно-насосних станцій та проведення роботи з реконструкції та будівництва каналізаційно-очисних споруд м. Берегова; поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг.

Утім, дали б гроші, «реалізувати» їх ніколи не пізно. От, наприклад, постанову подану нардепом Василем Ковачем про святкування цьогорічного «ювілею» Ужгорода парламентарі уже навіть проголосували, а грошей катма…

7dniv.info

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-04
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)