На ужгородському фронті без перемін. Люди не спішать «воювати», бо бачать, що політикани їх знову хочуть... покористувати

На ужгородському фронті без перемін.  Люди не спішать «воювати», бо бачать, що політикани їх знову хочуть... покористувати

 Ні, подій за останній тиждень було багато. Бурхливих. Ми не були «законодавцями моди» – слідували основним «трендам» зі столиці України та інших областей. Однак у політиці Закарпаття завжди особливе, все у нас по-своєму, із десятком дуже суб’єктивно-прагматичних причин і наслідків. 

 Наприкінці листопада ми «сіли на поїзд». Одні їхали, інші, хоч і збоку, переймалися, як той потяг прямує і куди. Страшно було і важко. І наразі, попри калейдоскоп подій, ясно тільки, що заїхали ми в ду-у-же-е глухий кут й так і не видно, куди і як вибиратися. 

 На карті України 
Закарпаття виглядало «не файно»

 Минулого тижня після смертей, побиття, зникнень людей – нажаханих повідомлень з Києва – в інших областях «закипіло»: почалися захоплення будівель обласних адміністрацій і вимоги до регіоналів покидати партію і свої посади. У нас було тривожно, але тихо. Однак почали лунати звинувачення і з недобрим здивуванням запитання, чого це найзахідніша область держави, найближча до Європи, мовчить і … псує «картинку» на карті Західної, а відтак і всієї України. 

Було зрозуміло: протест знову стане масштабнішим. Тоді, як і під час «канікульного» мітингу, його розвернули – на ужгородську мерію. Почалися глухі розмови, що окремі активісти Євромайдану домовилися з владою: треба крайнім робити Погорєлова, щоб не зробили Ледиду. Такий розклад був вигідним і «великому стратегу» з Мукачева.

Поширили заклик: у п’ятницю, 24 січня, о 12-ій усі до мерії. Здивовані поодинокі запитання в Інтернет-просторі – а чого йти до міськради, очільника якої обрали прямим голосуванням більшість ужгородців, а не до ОДА, як в інших областях, де керівник є прямим ставлеником президента, тонули у радикальних закликах.

У п’ятницю прийшли. Один із учасників мітингу цілеспрямовано для провокації – побити двері. Фотокамери зафіксували, як хлопець це зробив і тут же пішов.

Після розмови з міським головою Віктором Погорєловим, який на крики «пиши заяву на звільнення» сказав, що для цього є передбачений законом механізм, хтось таки переграв – натовп спрямували до ОДА.

Там на зустрічі з «губернатором» Олександром Ледидою активісти почали вимагати зал для проведення засідання нового органу, який створювався в інших областях, – Народної ради. Ледида відмовив, тоді посеред щойно оновленої частини площі Народної виріс намет, який, чомусь, по периметру обклали барикадою з наповнених снігом мішків.

Приміщення «білого дому» Закарпаття оточили міліціонери. А ввечері у Барвінку під Ужгородом випадково чи ні вщент згорів один із будиночків на ранчо «Золота гора», яке належить родині губернатора. До речі, там були найдорожчі апартаменти. Міліція обіцяла коментар на ранок суботи, однак мовчить і досі.

 

Знайшовся новий-старий вождь

 

Субота була тривожна. Тепер уже на Народній збирали і «євромайданівців», і тих, кого стривожили повідомлення, що «міняти колір» Закарпаття на карті їде «підмога» з інших областей. Інформацію про те, що закарпатцям хочуть розказати, «як жити», радикали з-за перевалу, підтвердив напередодні, у п’ятницю, під час зустрічі з головою ОДА Олександром Ледидою навіть один із активістів ужгородського Євромайдану Володимир Феськов – у цьому можна переконатися, знайшовши відео цієї події на сайті телеканалу Тиса-1.

Поміж фактично двома мітингами, з далеко не протилежними, однак і не одностайними вимогами, у суботу стояли правоохоронці і снували журналісти. Голова обласної ради Балога-середній та й обласні депутати-опозиціонери мовчали і видно їх не було.

У неділю, як засвітило сонечко на свіжий довгоочікуваний сніг, люди йшли на майдан-Народну прогулятися, везли на санках дітей, фотографувалися на фоні барикад і прапорів. Але виходу, що ж і як далі, не було видно. А на сайтах і в соцмережах у тих, хто ще у п’ятницю волав «усі на мерію», запитували: а чого і хто скерував людей на міську раду? І знову більш ніж прозоро натякали на зраду найвідоміших ужгородських євромайданівців.

Після такої «артпідготовки» за ужгородський Євромайдан узявся – уже відкрито – Віктор Балога. Сам приїхав на віче на Народній. А люди передавали з уст в уста:  великі опозиціонери з київської «трійки» здали/пообіцяли йому Закарпаття. Він чує владу, тож прийшов «очолити» революцію. Симптоматично, що разом із Балогою в Ужгород приїхав не брат-нардеп Василь Петьовка, а лише Валерій Лунченко з Хуста. Як відомо, Петьовку за участь у голосуванні за держбюджет’2014 Балога відкрито (і письмово!) обізвав лайном.

Отож, ситуація ніби зрушила – Балога перстом вказав світлий напрямок. Призначив на ранок вівторка – нетипово, на 9 годину – позачергову сесію обласної ради. За задумом, вона мала показати Верховній Раді, яку того ж дня збирали на 10-ту, що Закарпаття вже «виправило» свій революційний колір і ситуацією керує саме Балога.

 

Створили. Але що і нащо?

 

На сесії облради емоції зашкалювали. Вперше з вечора п’ятниці у будинок ОДА пропустили – крізь зовнішній (перед будівлею) і кілька внутрішніх (всередині приміщення) кордони міліції. Шокувало – від правоохоронців було аж чорно, вікна другого поверху, які виходять не назовні, а у фойє, (для чого?!) закрили дерев’яними щитами. У сесійній залі зареєструвалися 58 депутатів – що ледве, але більше половини з усіх.

Це й дало можливість почати сесію – раніше заяву про ситуацію в країні намагалися прийняти тричі, але через те, що не назбирували кворум, сформували лише звернення депутатської групи. Тепер же регіоналів у залі було значно більше, однак вони не реєструвалися. Лише окремі, наприклад, Ледида, інакше, за регламентом, вони не могли б навіть виступити.

На сесію запросили 15 активістів ужгородського Євромайдану, яких, як з’ясувалося згодом, ледве допустили до участі в Народній раді.

Після бурхливих дебатів, взаємних звинувачень, криків «Ганьба!» і так далі Народна рада таки народилася – 55 голосів «за».

Після сесії, коли коментар журналістам давав голова Закарпатської обласної ради Іван Балога, стало зрозуміло: й він не знає, що це за новостворений орган, які у нього функції і можливості. «Наскільки мені зрозуміло, це один із елементів, які хотіли б бачити українці, які відстоюють європейське майбутнє, – пояснював Балога. – Щоб це був орган управління територіями, за принципом міської ради, який обирається загальним голосуванням, створює виконавчий комітет і діє, як в європейських країнах, тобто обирають собі виконавчу гілку влади». Також додав, що ось – створили Народну раду, а тепер будуть напрацьовувати її статут тощо.

Голова обласної адміністрації мало не розвів руками: «У системі діючої Конституції України, законів про місцеве самоврядування такого органу як рада, яку створили сьогодні, я не бачу. Поки прийнято рішення про створення, а все решта, я думаю, потім».

Далі ж почалося ще цікавіше. Було оголошено, що до складу Народної ради Закарпаття увійшло 30 осіб. Від ужгородського Євромайдану 15, ще стільки ж – депутатів обласної ради. Якщо прізвища «вуличної» частини були відомі, то депутатської – і наступного дня, принаймні на час виходу «Унґвара», – ні. Схоже, Балога-розпорядник ще не провів торги, кому ж надати честь прийти до нової влади. Або депутати не зважилися засвітитися, бо… хто його знає, як воно ще буде.

Ну а майданівські хлопці з НРЗ одразу після сесії вийшли на Народну і прямо заявили, що їх намагалися «киданути», «посунути». «Хотіли, щоб Народна рада складалася лише з депутатів обласної ради, але ми відстояли», – оголосили.

Звісно, ділитися ні славою, ні тим паче майбутніми посадами з ними ніхто не хоче. На «сцену» піднялася член Єдиного Центру, депутат Берегівської міськради і заступник мера… Чопа Ольга Бізіля. Звернулася до площі: депутати від Партії регіонів за створення Народної ради не голосували, тільки від «Фронту Змін», УДАРу (насправді ж депутатів від цієї політсили в нашій облраді немає), «Батьківщини» та … (ефектна пауза і з придихом) Єдиного Центру! Не стрималася і попередила: запам’ятайте це! Над площею пронісся невдоволений гамір.

За кілька годин того ж дня призначили – просто на Народній, перед людьми, перше засідання НРЗ. Половинкою складу, без депутатів, бо й не знали, до кого звертатися. І згодом проголосили свою декларацію, яку підписали навіть не всі «майданівські» члени НРЗ (не стояти ж свалявському Олександру Кеменяшу на морозі!) з ремаркою: декларація відкрита для підписів усіх інших членів Народної ради.

Ну а за кілька годин прокуратура області повідомила: з оскарженням незаконного рішення позачергової сесії облради вже звернулися до суду. Не забарилося і рішення Феміди – заборона на офіційне оприлюднення рішення сесії. Так Народну раду, ще напівживу і ніяку поставили поза законом. Навіть прізвища обласних депутатів, які увійшли до її складу, а вони б мали бути у рішенні, – не дізнатись.

І знову стало зрозуміло: глухий кут. Ейфорія з приводу рішень у Києві теж пригасла: уряд відправили у відставку, але новий очолювати і формувати нема кому, одіозні «диктаторські» закони, прийняті 16 січня, скасували, але поки вони не підписані, отже ще діють, про покарання/амністію учасникам сутичок так і не домовилися. «Зависла» і ситуація на Закарпатті – тобто в Ужгороді як його обласному центрі. Допоки у політиканів не дійдуть руки до чергового кроку у напрямку перерозподілу влади? Але не тільки наші діди і прадіди, які жили за різних держав і режимів, а й сучасне покоління вже биті і ситі захланністю тих, хто, як сонях за сонцем, крутиться за владою і «теплим місцем».

 

Із мережі Фейсбук
(мовою оригіналу)

Ужгородка:

– Люблю наше Закарпаття! Воно неповторне. У нас навіть революція така – дуже закарпатська. Всі хочуть одночасно і переворот зробити, і дупу свою вберегти, і ще при цьому, борони боже, ні з ким не посваритися, бо завтра ж далі якось разом жити, а Ужгород малий:))

Нам важко приймати якісь радикальні рішення. Але саме через це кожна окрема закарпатська дупа, яка відірвалася від крісла і вийшла під ОДА, – має подвійну, потрійну цінність. І розкидатися таким людським ресурсом нерозважливо.

Не можна всіх скликати з гаслами «Настав час діяти!», а потім стояти і сваритися поміж собою. І перебивати один одного, і не слухати, і примушувати цей людський ресурс тупо стояти і не розуміти, навіщо він сюди прийшов?

Однак ні, народ таки прийшов. І слава йому за це.

І завтра прийде. І позавтра. І в понеділок, і в вівторок – як просили наші лідери. Атож. А потім розіб’єм там городик, купимо свиню. І можна переносити диван та фейсбук.

 …

Зараз у нас в Ужгороді склалася така дуже паскудна ситуація, коли ти реально не можеш висловити свою позицію так, аби вона не викривилася акурат до навпаки. Скажеш щось типу «Боже, щось мені геть не подобаються персонажі, що раптом учора-позавчора повилазили в нашій опозиції і посунули геть тих, хто починав» – автоматично ллєш воду на млин регіонів. А це неприпустимо.

Скажеш, нашо було сюди пускати ЄЦ – стаєш на бік Рати, що взагалі анекдот.

І це якийсь абсурд – куди б ти не став – виходить ще більший абсурд.

Ужгородець:

Ребята, не говорите только ерунду про Закарпатье. Лучше копните историю.

Мне сейчас Закарпатье в Украине напоминает Швейцарию посреди Европы, ведущей вторую мировую. Вокруг все пылало, а Швейцария просто жила. Вспомните «17 мгновений весны». Может, это и не плохо, что в современной Украине есть такой уголок, где все спокойно? Здесь нет титушок, слава Богу, и такого беспредела власти, как во многих регионах. Здесь никто не нападает на евромайдановцев, хотя они стоят – мирно и красиво.

если бы по всей Украине возможно было бы так же спокойно решать вопросы и делать дела, думаю, все мы выиграли бы от этого.

Они просто спокойно поддерживают евроинтеграцию. Закарпатцы вообще очень евроориентированные, просто они уже давно европейцы — исторически, ментально. И бурные протесты — это не совсем их:)) Но это не значит, что закарпатцам все равно!

Сергій Ратушняк:

– Ще не відійшла одна банда, а вже йде окупація старими бандами. Це перші результати Євромайдану – в дії.

Шановні закарпатці, горе і трагедія нашого краю, наш маленький янукович – Балога, знов шахрайським шляхом йде до влади в нашій багатостраждальній області.

Він купив з потрахами представника «Фронту...» (Яценюка) в обл. – Лунченко, «Свободівця» Куцина, ще низку дріб’язкових політактивістів. Завіз в Київ (з джерела) перші 2-а млн. $ до керівництва «Правого сектору» для отримання згоди на чергову узурпацію влади в Закарпатті. З О. Ледідою у них давні і хороші стосунки: облрада, вибори до ВР, бюджет, т,і. і 16-ть років дружби.

Технологія. Обл.раду очолює Іванко Балога. Є свій вал’єр ~30 деп-тів. Далі – Брати, Зелінський (оборотень-нач. УБОЗУ) – обзвонюють депутатів обл.ради для отримання більшості (59-60 деп.) при голосуванні за так званий самопроголошений виконком і його голову (звісно – Балогу). Вже ціла низка регіоналів продалися і готові підтримати. Для цього запущений блеф – ніби Вітьок отримав якесь «добро» в Києві. БРЕХНЯ І МАЯЧНЯ ПОВНА! Але звучит загрозливо. Плюс гроші, звісно.

Пояснюю. Вся трійка опозиції його на дух не переварюють. Знаю від кожного. І, потім, яка ж підтримка від Майдану, коли Балога і Петьовка підписались в заяві Литвина на якісь там зміни до законів. Майдан вийшов по душу Януковича і за нову Європейську Україну, а не під трійку чи якісь закончики від пройдисвітів політпристосуванців.

Питання заяви Ледіди, думаю, не буде проблемою.

 Із коментарів  
«Унґвару»

Депутат облради двох попередніх скликань Віктор Биркович:

– Депутати нинішньої облради – це люди, які, як флюгер, завжди міняли свою думку відповідно до політичної кон’юнктури, яка влада приходила. Я спостерігав протягом 2 скликань, як перебігали і міняли орієнтацію. Вічні підкилимні, кулуарні домовленості – рецепт політики по-закарпатськи. Зараз знову на тотальну владу претендує мукачівське угрупування, яке «спливло» раптом в опозиції. Людей знову використають і знову… забудуть.

Член Народної ради Закарпаття (від ужгородського Євромайдану) Василь Маняк:

– Говоритиму виключно свою думку. Один із основних принципів, як діяти на майбутнє, – провести люстрацію – у новій владі не повинні бути ті, хто мав можливість працювати при злочинній владі. Щодо створеної Народної ради, то вона справді наразі немає повноважень і важко зробити її дієвою, впливовою. Залежить вона наразі нібито від обласної ради, а там без Партії регіонів рішень не буде. У світі такі народні ради – як тимчасовий орган у складних політичних ситуаціях, а у нас, так виходить, аби люди бачили хоч якусь перемогу. Хто входить до складу НРЗ від депутатського корпусу, я так і не знаю. Приходив заступник голови обласної ради Андрій Сербайло, казав, що від «Батьківщини» 5 чоловік за квотою, а інші невідомі. Наші депутати, як завжди щось ділять, якусь шкуру невбитого ведмедя.

Джерело: Назар ЦИФРА, газета "Унґвар"  






Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-02
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)