Українські експерти майже не дають євро шансів на життя

Тоді як у Європі поновилися переговори щодо шляхів порятунку євро, а також обговорюється можливість виходу із зони євро Греції — «найслабшої ланки» європейської економіки — українські експерти кажуть, що розпаду єрозони вже навряд чи вдасться уникнути, і закликають українську владу зробити висновки із сумного досвіду Греції.

Коли це станеться?

Колишній міністр економіки України Віктор Суслов погоджується із думкою лауреата Нобелівської премії з економіки Нуріеля Рубіні про те, що розпаду єврозони вже не тільки не вдасться уникнути, але що цей розпад навіть буде корисним для збереження Європейського Союзу. І якщо цього не відбудеться зараз, то процес просто буде довшим і болючішим, але все одно завершиться тим самим.

«Проте все це не означає, що українцям треба терміново бігти і здавати євро, як це, наприклад, робить НБУ, який вже повідомив, що скорочує частку євро у своїх резервах. Єврозона буде розпадатися, але цей процес триватиме багато років, а можливо, навіть десятиліття», — вважає Віктор Суслов.

Водночас колишній заступник голови Національного банку Сергій Яременко вважає, що довше триватиме спротив розпаду зони євро, а от сам колапс буде доволі швидким. Він додає, що «питання не в тому, чи втримається Греція, а в тому, чому вона і досі не оголосила себе банкрутом».

"Єврозона буде розпадатися, але цей процес триватиме багато років, а можливо, навіть десятиліття"

Віктор Суслов, екс-міністр економіки

При цьому, за словами Сергія Яременка, у безвиході опинилася не тільки найслабша у зоні євро Греція, але й країна із найміцнішою економікою у Європі — Німеччина.

«Якщо Німеччина візьме на себе погашення сукупного боргу, то, природно, європейський лідер перетвориться на бомжа. І це, до речі, дуже влаштовує Сполучені Штати, які позбавляться такого потужного конкурента як ЄС. Якщо ж Німеччина не візьме на себе борги, то решта єврозони все одно розпадеться, тому що вони просто не зможуть розрахуватися із боргами — вони непідйомні», — каже пан Яременко.

Ситуація також ускладнюється і тим, що європейські лідери не можуть до кінця збагнути причини нинішньої кризи, а тому всі кроки, до яких вони вдаються, дають лише тимчасовий ефект.

«Машина працювала так, як її замислили батьки-засновники нинішньої системи ще 50 років тому, — вважає банкір. — Тепер вона зламалася. Сьогоднішні політики та економісти відкривають капот, але розібратися із тим, що під ним, не можуть, а тим більше, щось полагодити. Тому вони просто закривають його і їдуть далі, поки ще можна їхати».

«Сьогоднішні політики та економісти відкривають капот, але розібратися із тим, що під ним, не можуть, а тим більше, щось полагодити. Тому вони просто закривають його і їдуть далі, поки ще можна їхати»

Сергій Ярошенко, екс-заступник голови НБУ

Виконавчий директор Фонду Блезера Олег Устенко також вважає, що рішення про приналежність Греції до зони євро визначатиметься за її межами.

«Якщо ми ствердно відповідаємо для себе на питання, що платники податків у країнах-членах єврозони згодні частково поступитися суверенітетом свої країн і віддати право формувати бюджет на один, два чи три роки у Брюссель, тоді шанси єврозони розпастися є досить низькими. Якщо ж ми на це питання даємо негативну відповідь, то тоді розпад єврозони є лише справою часу», — вважає пан Устенко.

Він також твердить, що ускладнюється завдання для Німеччини та Франції, які мають переконати своїх громадян у тому, що рятувати Грецію і, можливо, ще низку країн єврозони доведеться за раухнок їхніх грошей.

Водночас пан Устенко каже, що Греція може і не бути першою країною, яка відмовиться від спільної європейської валюти. Замість неї це може бути і благополучна Фінляндія, і проблемні Італія чи Іспанія, вважає експерт.

Які наслідки та уроки для України?

Спостерігаючи за тим, що відбувається у Греції, і українська влада, і пересічні українці мають зрозуміти хибність та небезпечність політики тривалого нарощування зовнішніх боргів, каже Віктор Суслов. Експерт додає, що саме це нині і робить Київ, адже від 2005 року валовий зовнішній борг України збільшився на 100 мільярдів доларів.

Другий висновок, який Україна має зробити, спостерігаючи за Грецією, — не поспішати із євроінтеграцією, яка призведе до того, що Україна буде змушена змагатися із більш конкурентоздатними економіками, вважає екс-міністр економіки.

«Це означає, що вона не має прагнути членства у ЄС чи навіть у зоні вільної торгівлі із ЄС», — каже економіст, додаючи, що вітає приєднання України до зони вільної торгівлі з СНД і навіть не відкидав би можливість вступу до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Водночас екс-урядовець каже, що прагнення до євроінтеграції треба вітати радше як цивілізаційний вибір України.

Про те, що за нинішніх умов Україні варто замислитися над тим, чи можлива євроінтеграція у тому вигляді, якою вона була раніше, і чи треба прагнути до неї, каже і Сергій Яременко.

«Досвід Греції показує, що можуть зробити політики, впроваджуючи в країні популістську політику, і до чого можна довести країну… роблячи лише те, що подобається виборцям, і уникаючи важливих структурних реформ»

Олег Устенко, Фонд Блейзера

«Чого проситися жити у квартиру, де є кілька смертельно хворих? Чого лізти туди і казати, що ми хочемо тут жити, бо тут є красиві люстри, і взагалі все по-багатому?» — вважає Сергій Яременко. Водночас експерт не зміг назвати Клацнутижодну країну чи регіон, «жити в одній квартирі» із якими було б зараз корисно Україні.

Водночас, як звертає увагу виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко, економічна криза не оминула жоден регіон у світі, зокрема і країни БРІКс (Бразилія, Росія, Індія, Китай), у кожній із яких також спостерігаєтьсяКлацнутипадіння виробництва та експорту.

Експерт вважає дуже важливим приєднання України до зони вільної торгівлі із ЄС хоча б тому, що на ці країни припадає до чверті українського експорту, а сам експорт формує до половини українського ВВП.

Проте крім того, вільна торгівля та інтеграція до Європи — це єдиний шанс для України провести інституційні зміни — від покращення інвестиційного клімату до нормальної роботи судової влади, твердить експерт.

«Досвід Греції показує, що можуть зробити політики, впроваджуючи в країні популістську політику, і до чого можна довести країну, нічого не змінюючи, роблячи лише те, що подобається виборцям, і уникаючи важливих структурних реформ», — вважає Олег Устенко.

ВВС

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-07
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)