«Мильні бульбашки» політкоманди Єдиного Центру або Синдром Труффальдіно в закарпатській політиці

«Мильні бульбашки» політкоманди Єдиного Центру або Синдром Труффальдіно в закарпатській політиці

Останнім часом навколо політичне життя в Закарпатті помітно пожвавішало. Воно й не дивно – на носі вибори до Верховної Ради і кожній з політичних сил кортить «проштовхнути» в омріяне крісло під аварійним куполом якнайбільше «своїх людей».  І загальна тенденція при цьому – називати навіть ситуативне об’єднання маленької купки людей «потужною політичною командою».

Не оминула ця мода і закарпатський клан імені «Барви», що відомий як «Єдиний Центр». Пробалогівська преса повсякчас підносить «сильну команду, що здатна розв’язати чи не всі проблеми краю». Проте постає логічне запитання – а чом же ж до цих пір не розв’язала? Відповідь не така вже й складна: команди як такої – катма. Міф про її існування дуже перебільшений.

Треба лише трохи розрізняти термінологію. Так, в краї існує досить потужний бізнесовий клан, котрий очолює нинішній міністр МНС. Клан володіє значними матеріальними ресурсами, має певні зв’язки з криміналітетом, значне проникнення в органи влади як на обласному, так і місцевих рівнях. Проте будь-яке бізнесове угрупування служить лише власним інтересам, і політична складова структури також служить справі зміцнення благополуччя клану.

У суто політичної ж сили і завдання, і засоби, і представники (так би мовити, обличчя) мають бути іншими. І на цьому фронті «Єдиний центр» має певний провал. Якщо раніше в бутність В.І.Балоги очільником Секретаріату Президента В.Ющенка і при, по суті, необмеженій владі в країні, ще можна було створити принаймні вигляд політичної сили, то зараз, коли вплив закарпатського князька на центральну владу обмежений, політична потужність «ЄЦ»у взагалі виявляється мильною бульбашкою, що ось-ось лусне.

Трохи втримати позиції клану поки що вдається лише на теренах Закарпаття. Переважно за рахунок того, що В.Балога завбачливо прикупив прихильність деяких досить-таки відомих прізвищ, серед яких і такі, що мають певний авторитет і вплив серед закарпатців.

Проте зараз спостерігаємо, що ця штучна структура потрохи розсипається. Першою ластівкою можна вважати зняття з виборчих перегонів екс-ректора УжНУ Миколи Вегеша, при чому на користь кандидата Олександра Кеменяша. Міністр діючого уряду, а відповідно повноправний представник нинішньої влади Віктор Балога відкрито підтримав кандидата-опозиціонера, палкого БЮТівця. Твердження про те, що М. Вегеш знявся за власною ініціативою нічого, окрім іронічної посмішки, викликати не може. Давно відомо, що його голос в рішеннях «Єдиного Центру» особливого значення мати не може. Іншими словами – без санкції Балоги сам екс-ректор рота не відкриє. Тож нема сумнівів, що цей хід прорахований і рішення прийнято «сім’єю».

Таким чином клан вкотре підтвердив свою схильність до інтриг і подвійної гри. Загравання з опозицією і владою одночасно є старим і звичним методом діяльності «барвистих». Можна згадати, наприклад, як в обласній раді попереднього скликання була нещадно розірвана навпіл фракція БЮТ – одна частина намагалася якось слідкавати за лінією «материнської партії», а друга – повністю «лягла під Балог».

Також можна згадати, що під час останніх виборів до місцевих рад лише лінивий не кричав (і аргументовано наводив факти) про масовий і прямий підкуп виборців. Але при цьому вперто мовчали місцеві представники  БЮТу, хоча в значній мірі перекуповували саме їхні голоси. Чому? Тепер вже можна сказати більш-менш впевнено – за нестачею власних політичних ресурсів Балога вдався до кулуарних домовленостей з політичними опонентами.

Пам’ятаєте дотепну музичну комедію «Труффальдіно з Бергамо» по п’єсі Карло Гольдоні «Слуга двох панів»?  Схоже, в Закарпатті треба говорити про політичний синдром Труффальдіно – дрібні політики залюбки намагаються прислужитися і місцевому «князьку», і київським патронам. А сам «князьок» також не гребує «труффальдінізмом», підіграючи і київським владним кабінетам, і не менш київським опозиційним течіям.

Те ж саме можна сказати і про «об’єднаного» кандидата Олександра Кеменяша. Його вже в Закарпатті охрестили «новим наймолодшим» або радше – позашлюбним – братом Балог. Схоже, «мінеральний» політик, добре відомий під кличкою «Камиш», весь цей час тільки на людях грав у БЮТівця, а насправді також виконував (і виконуватиме надалі) домовленості з Балогою, здаючи «по дрібниці» і своїх однопартійців і свою партійну керівничку.

Чому ж так?

А дійсно, чому ж так легко Балога позбавляється таких відданих людей, як Вегеш, переводячи їх на роль дрібної підтанцовки? Таке рішення не могло бути спонтанним. Напередодні виборів всі (реальні, а не бутафорські й технічні) гравці проводять власні соціологічні дослідження щодо електоральних уподобань і тенденцій. Результати реальних опитувань рідко потрапляють в пресу, а лише служать базою для прийняття тих чи інших рішень.

Таке ж дослідження замовив і Віктор Балога. І результати не просто вразили його – кажуть, він був відверто шокований. Згідно з ними в рейтингах М. Вегеш не набирав і 1%! Звісно, виборчий округ №70 є складним для будь-кого, але щоб ситуація була настільки катастрофічною для «ЄЦ» – цього Віктор Іванович аж ніяк не очікував.

До цих пір чомусь вважалося, що колишній очільник головного вишу Закарпаття користується великим і незаперечним авторитетом на всій території області. Реалії ж довели, що такі сподівання також виявилися мильною бульбашкою. Вкрай низький рейтинг Вегеша – це реальний результат невдалого керівництва Ужгородським Національним університетом протягом семи років. І набагато раніше за Балог це зрозуміли в Міносвіти, а також в керівництві області. Тому й було прийнято рішення змінити керівництво УжНУ.

Таким чином політична команда «ЄЦу»  скоротилася на ще один авторитетний багнет. Натомість з’явилася проста дрібна слухняна фігура, інтересами якої можна при потребі знехтувати, аж до публічного приниження.

Хто наступний в черзі на здачу?

Невблаганна соціологія і надалі вимагатиме від клану Балог якихось оперативних дій по врятуванню ситуації. Тому легко передбачити, хто буде наступною «збитою фігурою». Серед мажоритарників від «Єдиного Центру» по інших округах – три брати Балоги, Василь Петьовка і – на найскладнішому, «ужгородському» окрузі №68 – знаний лікар Володимир Смоланка.

Перші чотири – безпосередні представники «сім’ї», цілком очевидно, що за них будуть битися до останнього. А от зі Смоланкою ситуація важча. Опитування показують, що він значно програє в рейтингу багатьом іншим кандидатам: Сергію Ратушняку, Василю Ковачу і навіть Павлу Чучці. Тому цілком прогнозованим буде його «примусова самоліквідація» з виборчих бюлетенів. Проте мабуть воно й на краще. Володимир Іванович – цілком поважна, дійсно авторитетна людина, талановитий лікар і організатор, особистість, що цілком відбулася і самореалізувалася. І бруднити авторитет політикою, та ще й в сумнівній компанії мукачівських пройдисвітів, йому й самому, мабуть, не надто потрібно.

За логікою загравань з ОО «Батьківщина» можна було б очікувати, що Балога зробить ставку на Андрія Сербайла. Проте вплив і авторитет останнього також вкрай низький і за час, що лишився до виборів, «підтягнути» його навряд чи вдасться. До того ж можна помітити, що наразі Сербайло не веде практично ніякої передвиборчої агітації. Схоже, ближчим часом він збирається також зняти свою кандидатуру. Або «Камиш» йому допоможе це зробити…

Залишається лише баранинський дотепник Павло Чучка. Його рейтинг більш-менш якийсь, і саме тому можна очікувати, що всі сили і фінансові ресурси «Єдиного Центру» будуть вливатися в розкрутку саме цієї кандидатури. І саме йому буде відведено роль «троянського коня» Балог в непокірному і досі непідкупному Ужгороді. Відповідна робота Труффальдіно-Балоги з представниками (а чи не очільниками?) ОО «Батьківщина» проведена. Вже зараз частина ужгородських «нібито-батьківщинівців» відрито заявила в пресі про підтримку Павла Павловича.

Отже, політичної команди у «Єдиного центру» просто нема. Є бізнес-клан, збудований на принципах родинності й кумівства з чотирьох братів, котрий буде до останнього захищати власне благополуччя, вплив  і інтереси. А розмови про його «потужність», рівно як і вже набридлі завіряння про «відстоювання інтересів краю», майбутню фракцію «Закарпаття» в парламенті  - є простою велемовною демагогією і роздуванням чергової мильної бульбашки.

Скільки їх вже було… Лусь… Лусь… Лусь…

Джерело: Громадський рух «Балогам.НЄТ»

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-06
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)
Не хочу никого оскорбить,НО закрадывается сомнение в адекватности авторов законопроекта.Они представляют СКОЛЬКО ЭТО СТОИТ.Может для цветущей страны для которой кредиты МВФ пыль,это не проблема???Може ......
простофиля (2016-12-06 22:26:34)
Ну и где же запись? История с компроматом точно напоминает анекдот о неуловимом Джо....
Федя (2016-12-06 20:57:36)
Скоро ты и задние лапы так же поднимешь......
Валерий (2016-12-06 20:41:37)
Порошенко добре казав віддати гроші в казну Кадиров-Онищенко сам насправді жадібний відмовився от і весь сир- бор результат ми читаємоі ковтаємо це все лайно....
Анна (2016-12-06 19:29:58)