Сусіди Закарпаття просять Європу: не повторюйте мюнхенську зраду 1938 року

Сусіди Закарпаття просять Європу: не повторюйте мюнхенську зраду 1938 року

Понад 130 чеських і словацьких інтелектуалів закликають лідерів найбільших країн Західної Європи і США не вести з Росією політики примирення, «а надати Україні військову та економічну допомогу».

У відкритому листі під заголовком «У Європі триває війна» відомі письменники, вчені, державні, громадські й культурні діячі стверджують, що нинішня ситуація в Україні нагадує «мюнхенську зраду», коли в 1938 році Європа не зуміла захистити від нацизму незалежну Чехословаччину й дозволила Гітлерові окупувати її терени.

Події приблизно 80-літньої історії, наголошується в листі, «кинули тінь сумнівів на вірогідність міжнародних гарантій і договорів, включно з гарантіями безпеки, які країнам надає членство в НАТО».

«Нас турбує, що через майже 80 років після Мюнхена ситуація повторюється. В 1994 році Україна відмовилась від свого арсеналу атомного озброєння, а Сполучені Штати Америки і Велика Британія, підписавши Будапештський меморандум, стали гарантами територіальної цілісності й незалежності України», – нагадується в листі.

Відкритий лист адресований президентові США Бараку Обамі, прем’єрові Великої Британії Дейвіду Камеронові, канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, голові Європейської Ради Дональду Тускові, голові Єврокомісії Жану-Клоду Юнкерові.

Свої підписи під відкритим листом, серед інших, поставили колишній прем’єр Чехії Петр Пітгарт, лауреат «Оскара», режисер і письменник Їржі Менцел, публіцист Федор Ґал, публіцистка Петра Шустрова.

Шановний пане Девід Камерон, прем’єр-міністер Сполученого королівства Великобританіїі Північної Ірландії

Шановний пане Барак Х. Обама, президент Сполучених Штатів Америки

Шановна пані Анґела Меркель, канцлер Федеративної Республіки Німеччини

Шановний пане Франсуа Олланд, президент Французької Републіки

Шановний пане Доналд Туск, постійний голова Європейської Ради

Шановний пане Жан – Клод Юнкер, голова Європейської комісії

 

Братислава – Прага

15 березня 2015 року, в день річниці окупації Чехії гітлерівською армією

У Європі війна: не повторюйте мюнхенську зраду 1938.

Шановнa пані, шановні панове,

минув рік з того моменту, коли українські громадяни повстали і скинули зкорумпований режим. Більше ста громадян України загинули під прапорами України та Європейського Союзу в прагненні прокласти своїй Батьківщині шлях до гідності та свободи.

Минув рік з того моменту, коли російська армія без відзнак, під виглядом «зелених чоловічків», озброєним шляхом зайняла Крим, тим самим порушивши принцип непорушності кордонів, на якому тримався світ в Європі після Другої світової війни. Відразу ж після цього російські агенти спробували спровокувати заворушення на сході і півдні України і розколоти її. У Донбасі Росія розв’язала кровопролитну війну, яка завдяки масивним поставкам російських танків, пускових ракетних установок та інших видів озброєнь, а також участі десятків тисяч військових та інших громадян Росії, триває донині. Сьогодні криваві сліди російських агентів, військових і зброї очевидні в Україні так само, як були очевидні отруйні сліди пoлонія на вулицях Лондона.

Нас турбує те, що незважаючи на факт, що агресивна війна Росії проти України вже забрала – за різними оцінками – життя від 6 до 50 тисяч громадян України і Росії, демократично обрані лідери Заходу фактично продовжують політику умиротворення. Агресію іноземної держави на території іншої суверенної держави вони називають “конфліктом” або “ситуацією”, а очевидні поступки агресору вважають “дипломатичним рішенням”.

У 1938 році в Мюнхені Великобританія і Франція – тодішні союзники Чехословаччини – за мовчазної згоди інших демократій, зрадили її і під приводом захисту німецької меншини дозволили Адольфу Гітлеру зайняти значну частину території нашої країни, зрештою розбити і повністю окупувати її. Тодішній прем’єр-міністр Великобританії Чемберлен відсвяткував у Лондоні згаданий акт зради, розмахуючи аркушем паперу зі словами про “мир нашого часу.” Історія незабаром у всій наготі розкрила наївність такої позиції. Однак до того часу промисловий потенціал та людські ресурси, колись демократичної Чехословаччини, вже були в повному обсязі поставлені на службу гітлерівській військовій машині.

Нас турбує те, що історія повторюється майже 80 років після Мюнхена. У 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу і підписала Будапештський меморандум, причому США і Великобританія стали гарантами територіальної цілісності та незалежності України. Недостатня підтримка, що надається США і Великобританією Україні, яка зазнала військової агресії, на жаль, нагадує відмову західних демократій від захисту Європи від Гітлера і кидає тінь сумніву на надійність інших міжнародних угод і гарантій, включаючи гарантії, теоретично надавані країнам Європи членством в НАТО.

Нам зрозумілі зусилля європейських лідерів, спрямовані на пошук мирного вирішення і переговори в дусі традицій і цінностей європейського гуманізму, в контексті післявоєнного розвитку в Європі. У той же час нас непокоїть те, що все це використовується агресором для продовження та розширення агресії. Ми вважаємо, що вже давно настав час для надання ефективної і значної військової та економічної допомоги Україні, що стала жертвою нападу, який стався лише тому, що громадяни цієї країни вирішили домогтися свободи, людської гідності і членства в Європейському Союзі.

Громадяни України наділені невід’ємними правами, включаючи право на життя, свободу, прагнення до щастя і демократично обране політичне майбутнє. Ні в кого немає права заборонити їм прагнути робити це. Російська війна проти України – це спроба за допомогою танків, ракетних установок і гармат зупинити розширення свободи і прав людини.

Варто було б нагадати людям по обидва боки Атлантики як попередження слова великого британського діяча Вінстона Черчілля, якими він характеризував поведінку демократичних держав в 1938 році: “Англія і Франція могли вибрати між війною і ганьбою. Вони вибрали ганьбу, але отримають і війну … ”

Війна в Європі вже йде. Її навряд чи вдасться зупинити поставками перев’язувального матеріалу і ковдр Україні, яка зазнала нападу, а також безперервними поступками безжалісному і цинічному агресору.

Чи дозволить демократичний світ стекти кров’ю Україну а агресору і далі розширювати агресію – це рішення знаходиться в Ваших руках і історія буде судити Вас.

Підписанти

Іржі Барта, менеджер в некомерційному секторі

Владімір Бартовіц, політолог

Марія Бенеткова, поет, підписант Хартії-77

Іван Бінар, письменник

Федор Блашчак, філософ

Радім Бoгачек, економіст

Джон Бок, громадський активіст, підписант Хартії-77

Радован Бранік, кризовий менеджер

Ірена Брежна, письменник і публіцист

Ян Бубенік, підприємець і колишній студентський лідер

Любомір Бургр, актор і музикант

Мартін Вадас, режисер і документаліст

Людмила Вербицька, громадська активістка

Ян Віт, публіцист, підписант Хартії-77

Йозеф Возар, юрист

Міхал Гавран, теолог і письменник

Федор Ґал, публіцист

Еґон Ґал, філософ

Йозеф Гашто, психіатр

Антон Геретік, психолог

Радко Гоковский, політолог

Дюла Годоссі, поет

Маріо Гомолка, кінодокументаліст

Міхал Горачек, поет, культуролог і антрополог

Моніка Горсакова, публіцист и документаліст

Лауренц Граділек, гірськолижник, чемпіон світу і призер Олімпійських ігор

Яна Граділкова, жінка дій і письменник

Ян Гржебейк, кінорежиссер

Штефан Гріб, журналіст

Лібор Грубгоффер, паразитолог

Петер Гунчік, психіатр

Ян Гусар, кінорежисер і фотограф

Павол Демеш, громадський активіст и зовнішньополітичний аналітик

Богуміл Долежал, політолог, підписант Хартії-77

Віт Достал, політолог

Ольга Дьярфашова, соціолог

Віктор Жарский, біолог

Катаріна Завацка, історик права

Іржі Затовіч, письменник

Петер Заяц, літературознавець

Роман Йох, політолог

Іван Каменец, історик

Ян Квет, біолог – еколог

Роберт Кірхгофф, кінорежиссер

Петр Коларж, колишній посол

Євген Корда, журналіст

Іржі Костура, поет, підписант Хартії-77

Міхал Коцаб, музикант

Мірослав Коцур, теолог

Тібор Koчік, поет і спеціаліст в області освіти

Ян Кроупа, консультант и аналітик

Роберт Крумпганзл, видавник

Мірослав Кусий, політолог

Владімір Кучера, публіцист

Юрай Кушнєрік, журналіст

Сільвестр Лаврік, письменник

Яна Ледвінова, тренер і консультант

Моніка Ле Фай, письменник і режисер

Джанет Лівінґстон, перекладач, експерт у некомерційному секторі

Йозеф Луптак, музикант

Мартін Маґдал, сценарист і режисер

Франсуаза Майер, історик

Штефан Маркуш, вчений і колишній посол

Даніел Матєй, композитор

Міхал Матценауер, поет і художник

Томаш Махула, філософ і теолог

Іржі Менцел, кінорежиссер

Григорій Месежніков, політолог

Юрай Месік, еколог

Мартін Мойжіш, фізик і публіцист

Павел Новачек, еколог

Штефан Олейнік, фізик

Даніела Олейнікова, ілюстратор книг

Ласло Оллош, політолог

Душан Ондрушек, психолог

Любош Палата, журналіст

Мартін Палоуш, викладач університету, підписант Хартії-77

Петр Панєк, громадський активіст

Віктор Паркан, службовець, підписант Хартії-77

Даніел Пастирчак, поет і священник

Калман Пєтоц, політолог і колишній посол

Зденєк Пінц, філософ, підписант Хартії-77

Петр Пітгарт, колишній прем’єр-міністер Чехії, підписант Хартії-77

Луція Піуссі, співачка і письменник

Яна Пліхтова, соціальний психолог

Ондрей Простреднік, теолог

Мартін С. Путна, історик літератури

Шарлота Пуффлерова, громадська активістка

Тоня Ревайова, письменник

Яро Рігак, режисер

Роберт Рот, актор

Вера Роубалова Костланова, психотерапевт, підписант Хартії-77

Ян Румл, диссидент і колишній міністер внутрішніх справ

Зузана Сатмарі, жінка Європи 1993

Люба Свободова, програмний координатор

Ласло Сігеті, письменник

Рудольф Сікора, художник

Соня Сомолані, політолог

Антон Срголец, священник и політвязень

Зузана Станіславова, літературознавець

Борис Стречанский, спеціаліст по розвитку

Герта Ткадлечкова, iсторик

Душан Транчик, кінорежисер

Любіца Трубініова, громадська активістка

Ян Урбан, журналіст, підписант Хартії-77

Пршемисл Фіалка, фотограф і кінооператор, підписант Хартії-77

Ефім Фіштейн, публіцист, підписант Хартії-77

Ярослав Ерік Фріч, поет і видавник

Павол Фріч, соціолог

Карел Фройнд, службовець, підписант Хартії-77

Рудольф Хмел, літературознавець і колишній посол

Дьюла Годоші, поет

Іван Хватік, філософ

Міхал Гворецкий, письменник

Іржі Шестак, сенатор

Томаш Шілла, музикант

Марта Шімечкова, публіцист

Петр Шімічек, редактор освітнього порталу

Павел Шремер, еколог, підписант Хартії-77

Якуб Штайнер, економіст

Квідо Штепанек, бізнесмен і філантроп

Юрай Штерн, економіст

Зузана Штернова, викладач університету

Павел Штефан, дизайнер – графік

Ян Штрассер, поет

Іван Штрпка, письменник

Пєтрушка Шустрова, публіцист и перекладач

Петр Юшчак, письменник

Якуб Янда, політолог

Томаш Яновіц, письменник

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-02
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)